Ми хочемо пояснити, що таке псевдонаука та як відрізнити фейки — співзасновниця дискусії Fake you
14

Ми хочемо пояснити, що таке псевдонаука та як відрізнити фейки — співзасновниця дискусії Fake you

Про небезпеку наукових фейків та про інструменти боротьби із ними спілкувалися у рубриці Своїми руками в ефірі Громадської хвилі. Гості студії — науковець Антон Сененко та співорганізаторка заходу Fake you Ганна Панасюк.

У науці теж доречно говорити про фейки?

— Звісно, взагалі є вже таке популярне слово фейк, але радше треба говорити про псевдонауку, більш академічне визначення. Це досить розповсюджене явище, яке має декілька причин свого виникнення і має дуже багато наслідків, але так, це дуже поширено.

Це настільки поширено, Ганно, що варто збирати таку подію, чи карнавал, ярмарок, балаган — як це краще назвати?

— Це дискусія. Так, це настільки поширено, що потрібно зібрати людей з різних сфер, тому що псевдонаука впливає і на журналістику, коли поширюють фейки про кульові блискавки, і на те, як відбирають стартапи у конкурсах, і на медицину, коли ширять чутки про вакцинацію.

От будь ласка, вже став таким потужним мемом вислів «британські вчені». Просто, я коли це чую, в мене одразу загострюються ніс і вуха, і думаю, що ж вони там іще досліджували. І там, я не знаю, як це назвати, дуже різноманітні теми висвітлюються, і мало хто взагалі говорить про методики, але вони ширяться інтернетом, російськомовними порталами, україномовними порталами, англомовними теж. От звідки це явище походить, і загалом, як можна на це реагувати?

Іноді це буває якийсь такий фейк – це просто підміна понять, вона є спеціальною. Іноді хтось почув якусь нісенітницю і вони починають поширювати це у Facebook, знаходять якийсь пост чи статтю на досить сумнівному медіа, знов поширюють у соцмережі, і це як сніжний ком, що стає все більше і більше.

Які є наукові фейки, що ширяться Україною та світом? Щоб наші слухачі та слухачки зрозуміли на прикладі, про що йдеться. Наприклад, стосовно протипоказань щодо вакцинації, — є адепти теорії, що дітей не можна вакцинувати, бо «вони від цього вмирають». От є щось таке, чим можна поділитись із прикладного, те, що людям більш зрозуміло, а ніж наші різноманітні розмови з цього приводу.

— З року в рік з’являється один і той самий фейк. При чому, це якесь весняне або осіннє загострення.

Тобто сезонні ознаки?

— Сезонні, реально. Тобто дивишся дату минулої публікації, і це буквально рік тому. Постійно: якийсь український вчений з’ясував, що молитва таки позитивно впливає на характеристики крові людини.

А як швидко діє? Одразу треба перед аналізами помолитися, чи на ніч?

— На жаль, методики не описують. Питали, чому це виникає? Через клікабельність — фейкові ресурси, помийки, які треба розкручувати, вони ганяються за цією клікабельністю, бо завжди людина натисне на новину про те, що «науковець довів, що можна створити машину часу». Я жартував у Facebook, що до нас приїздить Лоуренс Крауц, і він в інтерв’ю необачно кинув фразу про те, що подорожі у часі в принципі можливі, але досягти того вкрай важко і майже неймовріно. Але оцей початок фрази вже можна виривати у заголовок, ставити, і люди будуть переходити за цим заголовком.

Оця клікабельність напевне чимось пояснюється? Перевірити мандрівки у часі неможливо, але вплив молитви на кров — ймовірно, просто здати аналізи.

— Більшість людей просто не вміють перевіряти факти та оцінювати, що з цього правда, а що ні, тому ми багатьом хочемо просто надати і пояснити ці поняття: псевдонаука, які є фейки, і як вміти хоч трохи їх відрізняти.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться відеотрансляцію зі студії Громадського радіо

Ми хочемо пояснити, що таке псевдонаука та як відрізнити фейки — співзасновниця дискусії Fake you
0:00
/
0:00

Останнi новини