«Ми не просимо компенсацій, ми просимо дати нам працювати»: як під Радою вимагали скасувати «карантин вихідного дня» та введення касових апаратів

Рада не підтримала постанову про скасування «карантину вихідного дня» – проєкт, який зареєстрували напередодні, підтримали 149 депутатів із 226 необхідних. Натомість парламент зобов’язався заздалегідь попереджати про такі обмеження підприємців та підтримувати їх. Це рішення можновладці прийняли під час акції протесту, що влаштували підприємці під стінами парламенту. 

З 11 листопада – моменту, коли уряд запровадив «карантин вихідного дня» – у низці міст проходять акції протесту підприємців, зокрема рестораторів, які не згодні з рішенням Кабміну. Кажуть, що через тотальний локдаун, що діяв кілька місяців, вони і так зазнали збитків, й лише зараз трохи стабілізували свій бізнес. Впроваджені ж урядом обмеження знову ставлять під загрозу їхню діяльність, пояснює ресторатор В’ячеслав Трунов, який за тиждень має відкрити новий ресторан:

Подумаєш, лише 6 днів у листопаді цей карантин, так? Але насправді будь-хто з рестораторів вам скаже: у ці дні він отримує найбільше прибутку – від 40 до 60%, тому ці обмеження завдасть жорстоко удару по бізнесу.

Підприємець додає, що лише пів року тому йому довелося закрити один ресторан через карантин, бо він просто не отримував прибутку через відсутність відвідувачів. Зараз може виникнути така ж ситуація. При цьому логіки у «карантині вихідного дня» ресторатор не бачить:

Захворілі ресторани не відвідують, а в інкубаційний період, який триває від 3 до 20 днів,  людина не відчуває себе захворілою та немає симптомів коронавірусу. Тому ці обмеження на два дні не дадуть результату, до того ж у ресторанах дотримуються протиепідемічних правил – дистанції між столиками, маски, дезінфектори – все це є.

Від рішення кабміну постраждали й власники виробництв, каже директорка пекарні у Києві Софія Требова:

Під час карантину ми трималися завдяки індивідуальним замовленням, зараз – завдяки замовленням від кав’ярень. Близько 60% нашої продукції ми продаємо саме кав’ярням, тому якщо кафе не будуть працювати у вихідні, то й ми зазнаємо збитків.

Власниця пекарні пояснює, що при цьому їм доводиться оплачувати оренду приміщення, закуповувати продукти для випікання тістечок та хліба, платити зарплатню десятьом співробітникам та сплачувати податки. Раніше про неефективність «карантину вихідного дня» попереджали й лікарі. У більшості випадків, люди інфікуються у сім’ях та на роботі, а не у кафе та торгових центрах. Тому для зниження кількості захворілих треба закривати заклади та обмежувати кількість пасажирів у транспорті щонайменше на кілька тижнів, розповів в ефірі Громадського радіо фахівець з питань громадського здоров’я, викладач Школи охорони здоров’я Києво-Могилянської академії  Володимир Курпіта:

Нам потрібно максимально обмежити контакти між людьми на 3-4 тижні. Приклади Ізраїлю, Чехії чи Бельгії, де такі заходи були запроваджені, показали, що якраз за 3-4 тижні починає відновлюватись епідемічна ситуація і це починає впливати на економіку. Наприклад, треба обмежити роботу шкіл та вузів, де є циркуляція вірусу.

Переконати нардепів скасувати «карантин вихідного дня» під будівлею Ради зібралися понад тисячу підприємців, проте нардепи не ухвалили відповідний законопроєкт. Більш того, якщо «карантин вихідного дня» не дасть результатів, то уряд впровадить жорсткіші обмеження, пригрозив прем’єр-міністр Денис Шмигаль:

Основне завдання «карантину вихідного дня» — вийти на плато за кількістю хворих, тобто зафіксувати їх на цифрах не більше 12 -15 тисяч в день. За найближчі два тижні ми повинні побачити його перші результати за умови дотримання абсолютно всіх правил. Якщо цього не станеться, ми почнемо готуватися до більш жорстких карантинних обмежень. Ми будемо вимушені це робити.

За словами Шмигаля, без дотримання умов «карантину вихідного дня» кількість хворих за день може вирости до 20 тисяч протягом трьох тижнів, а у лікарнях закінчаться місця для хворих на коронавірус:

Карантин вихідного дня це лише шість днів у листопаді, які можуть дати шанс Україні не впроваджувати тотальний локдаун.

Натомість нардепи ухвалили іншу постанову – 4320, яка передбачає, що влада щонайменше за тиждень інформуватиме підприємців та громадян про те, які саме обмежувальні заходи впроваджуватиме і яких сфер вони стосуватимуться, пояснив один з ініціаторів постанови Ярослав Железняк:

Якщо впроваджується карантин, який впливає на діяльність бізнесу, то за тиждень уряд має надати перелік заходів, спрямованих на підтримку бізнесу і громадян, аби країна поступово входила в нові обмеження, а не так, як було 11 листопада, коли ввечері опублікували постанову про карантин вихідного дня, і вже за кілька днів – 14 листопада – підприємці мали виконувати нові правила.

Також постанова передбачає, що Кабмін введе пільги для бізнесу до моменту запровадження локдауну. Окрім скасування «карантину вихідного дня» підприємці вимагали скасувати введення касових апаратів, передбачене з 1 січня 2021 року. За словами підприємців малого і середнього бізнесу, це додаткове податкове навантаження на них:

«Ми підтримували державу навіть під час карантину – давали людям робочі місця, платили податки, підтримували економіку. Тепер держава так вирішила нам відплатити? Ввести додаткові податки тоді, коли ми після карантину навіть ще не встали на ноги? Касовий апарат коштує від 6 до 12 тисяч, його щомісячне обслуговування – 300-500 гривень, плюс потрібно закупити ліцензійні програми та оформити безліч документації, бо інакше можуть оштрафувати на 51 тисячу гривень – суму непідйомну для маленького та середнього підприємця. Також мені потрібно буде окремо найняти бухалтера, який буде вести звітність, й видавати йому зарплатню та сплачувати за нього податок. В мене наразі працює 5 продавців, за яких я загалом сплачую 15 тисяч гривень податку. Додайте сюди ще вартість оренди приміщень та комунальні послуги!», – скаржиться Ірина, власниця кількох торгових точок на Хмельниччині.

Жінка додає, що спочатку державі треба притягнути до відповідальності тіньових підприємців, а потім вже вводити нові податки та штрафи для чесних ФОПів. Цю думку підтримує Віталій, власник маленького продуктового магазину у Чернігові:

«Фіскалізація це така цікава штука, що кожен чек буде передаватися на сервер, а податкова буде бачити кожну помилку, яку зробив підприємець, навіть якщо він її допустив ненавмисно. Автоматично підприємцю будуть виписувати штраф, а ФОП відповідає усім своїм майном, на відміну від ТОВ, який має уставний капітал. У кожного підприємця є квартири, машини, й ми своїм майном відповідаємо за усі свої помилки, це неправильно», – каже протестувальник.

За словами Віталія, якщо влітку йому вдається заробити хоч якісь гроші, то взимку у кращому випадку він виходить «у нуль», бо велику частину прибутку йде на опалення. Розхідна частина щомісяця складає близько 27 тисяч гривень, тому, за словами Віталія, штрафи у 50 тисяч гривень він не зможе оплатити.

Водночас у Раді провалили законопроєкт щодо відтермінування введення касових апаратів до 2022 року.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS