Ми, вірмени, чекаємо, щоб Туреччина як держава визнала геноцид нашого народу. Тоді ми зможемо пробачити — Борис Єґіазарян

Ми, вірмени, чекаємо, щоб Туреччина як держава визнала геноцид нашого народу. Тоді ми зможемо пробачити — Борис Єґіазарян

Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію про визнання масового вбивства вірмен в Османській імперії в часи кінця Першої світової війни як геноциду вірменського народу. Досі цього не вдавалося досягти протягом 35 років

Про цю визначну подію для всіх вірмен поговорили з художником Борисом Єґіазаряном.

Борис Єґіазарян: В кожного вірменина вже з народження є оцей біль, є пам’ять, і немає вірменина, в якого пращури не мали зв’язок з цією трагедією. Ми, вірмени, в останні роки вже почали один одного звинувачувати, самі себе критикувати, що вже досить жити з цим болем, але не тільки вірмени нікуди не подінуться від цієї трагедії, але й весь світ. Це був перший геноцид, коли за національність, за віру знищували. І ми, вірмени, дуже вдячні тим країнам, які тоді рятували нас: це і американці, і французи, і перси.

Василь Шандро: Ви багато говорите про релігію. У релігії є таке поняття як прощення. Чи за такі гріхи можна простити чи ні?

Борис Єґіазарян: Вірменська церква багато років готувала це питання, і всі жертви під час османського цього геноциду, всі визнані вірменською церквою як святі. Всі. Чому так? Це була довга суперечка. Адже відомі факти, що всі вірмени, які погодилися відмовитися від християнської віри і прийняти іншу віру, залишилися живі. А люди, які не хотіли відмовлятися від своєї національності, від своєї релігії, всі загинули. Тобто, виходить, що ці люди поклали свої житті за свою віру, тому вони визнані святими.

Щодо прощення. Як Біблія вчить? Вибачай свого ворога, але свого. Я особисто можу пробачити свого ворога. Коли мене вдарить людина, я можу пробачити. Я можу пробачити страшні образи і приниження, але я не можу пробачити, коли жінка йде з маленькою дитиною, і якийсь покидьок буде ображати жінку і цього малюка. Я не можу пробачити, адже я мушу захистити, навіть ціною свого життя.

Так і зараз: в Україні відбувається багато речей, зокрема, в політичному житті, і мені інколи кажуть, що я занадто різко пишу у Фейсбуці, питають, чому ти не пробачаєш цих людей за їхню думку, а я кажу, що я не уповноважений пробачати, коли я бачив брехню. Ця людина має покаятися, тоді Бог пробачить і я пробачу. Я можу пробачити свого ворога, але я не можу пробачити людей, які там вбивали моїх вірмен, а тут вбивають моїх українців. Я не уповноважений їх пробачати.

  • Я можу пробачити свого ворога, але я не можу пробачити людей, які там вбивали моїх вірмен, а тут вбивають моїх українців

От так і це питання — вірмени всенародно готові пробачити, але до цього має бути покаяння. Це покаяння очистить турецький народ. Я відпочиваю в Туреччині, там є чудові люди, які вважають мене братом. Багато хто з них розуміє і вважає, що було б непогано очиститися. Проте це питання держави. Ми, вірмени, чекаємо, щоб цивілізований світ визнав і засудив геноцид, крім того, ми чекаємо, щоб Туреччина як держава визнала геноцид нашого народу. Це буде очищення і це буде великий прогрес для держави, вона стане європейською державою. Тоді ми зможемо пробачити.

  • Ми, вірмени, чекаємо, щоб Туреччина як держава визнала геноцид нашого народу. Тоді ми зможемо пробачити.

Василь Шандро: Але була Османська імперія і зникла, був Радянський Союз і зник.

Борис Єґіазарян: Проте є сучасна Туреччина. Має існувати історична правда, від якої нікуди не подітися. Зараз американці прозріли і визнали геноцид вірмен. Так само стоїть питання визнання того ж Голодомору. Куди ти подінешся від того, що стільки людей в страшний спосіб були знищені? Тоді було знищено десь півтора мільйона вірмен. Зараз вірмен 10-16 мільйонів по всьому світу, а могло бути 40-60 мільйонів. А скільки могло бути українців? Потім репресії, під час війни як в річку кидали людей, щоб перекрити її і пройти ними. Так, війна – це страшна річ, але як вона велася, ця так звана «вітчизняна війна»! Такі рани лікуються тільки визнанням та покаянням.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Ми, вірмени, чекаємо, щоб Туреччина як держава визнала геноцид нашого народу. Тоді ми зможемо пробачити — Борис Єґіазарян
0:00
/
0:00

Останнi новини