Ігор Котелянець
Ми впевнені в тому, що на нього тиснуть і, можливо, катують — рідні Дениса Кашука
Автор
У цьому випуску програми «Звільніть наших рідних» поговоримо про політв’язня Кремля Дениса Кашука.
У нашій студії мати Дениса пані Катерина та двоюрідна сестра – Олена.
Програму веде Ігор Котелянець, брат колишнього політв’язня Євгена Панова.
Ігор Котелянець: Дениса затримали 17 грудня, коли він повертався з материкової України до Криму?
Катерина: Ні, коли він вийшов з дому на роботу в Сімферополі.
Ігор Котелянець: Що сталося, що ви знаєте станом на зараз? Ви віднедавна в Києві, і я знаю, що якась комунікація із владою з цього питання вже є.
Катерина: Да, вже є, дякуємо. До наших слів дослухаються. Зникла людина, яку ми не змогли розшукати 17 грудня. Ми про його зникнення дізналися ввечері 17 числа, коли подзвонила його дружина і сказала, що Дениса немає, він не вийшов на роботу. Вона одразу зателефонувала в поліцію. Поліція приїхала о 22 годині вечора, поліцейські взяли в неї пояснення, забрали фотокартку і зубну щітку для того, щоб вилучити біологічні матеріали, якщо доведеться. А 18 грудня ввечері з обшуками до будинку Дениса заявилася ФСБ, поки дружини не було вдома.
Олена: Нам потім пояснили, що це така класика жанру – заявлятися в масках, коли немає нікого вдома. Вони вилучили два комп’ютери. Поки дружина Дениса їхала додому, та сама процедура відбулася і в офісі.
Ігор Котелянець: І зараз ФСБ може використати будь-що, що є на цій комп’ютерній техніці або залити будь-що для того, щоб потім сказати, що вони провели якісь слідчі дії і щось знайшли у Дениса. Але що, ви поки не знаєте?
Олена: Ні.
Ігор Котелянець: Коли стало відомо, де Денис і що з ним, що ви робили?
Катерина: Стало відомо, коли вони прийшли з обшуком. Вони зачитали, що він звинувачується у зберігання вибухових речовин та в передачі їх. І коли ми запитали, де він, вони відповіли, що не зобов’язані давати жодних пояснень і що можна звертатися з цього приводу у ФСБ.
Ігор Котелянець: Зараз у вас вже є адвокат. У чому конкретно полягає звинувачення?
Олена: Вони звинувачують Дениса в тому, що в нього були плани щось там підірвати і що в нього була вибухівка.
Ігор Котелянець: Що вам зараз відомо про Дениса і про місце його перебування?
Олена: Зараз він у СІЗО №1. Я подала заяву в Прокуратуру АРК, що його тримають в незаконно захопленій будівлі українського СІЗО Сімферополя. І він там буде два місяці. У нас є адвокат, але Денис наразі з ним не має відносин.
Ігор Котелянець: Хоча б передачу пробували передати?
Олена: Передачі приймають.
Ігор Котелянець: А чому адвокат не може до нього потрапити? Його просто не пускають до нього?
Олена: Ні. Він відмовився від адвоката, з яким уклали договір. Я Дениса знаю все життя, у нас різниця півроку, і в моєму житті не було часу, коли Дениса не було поряд. У мене немає своїх братів і сестер, і діти моєї тітки – це моя найближча родина, окрім тата і мами. Тобто я його знаю, знаю, як він вчиняє у тій чи іншій ситуації. Тому я розумію, що мій розумний брат, який закінчив політологічний факультет університету Шевченка і знає, що відбувається, не може просто так відмовлятися від адвоката. Тим більше, він не може відмовлятися від адвокатів, які пропонують найближчі родичі.
- Я розумію, що мій розумний брат, який закінчив політологічний факультет університету Шевченка і знає, що відбувається, не може просто так відмовлятися від адвоката
Ігор Котелянець: Тобто ви впевнені, що на нього чинився тиск?
Олена: Ми впевнені, що на нього чинився тиск, і ми припускаємо, що на нього він продовжує чинитися. Я нічого не можу сказати про катування, адже я не бачила Дениса, але я відчуваю, що його шантажують. Він добре вчив історію, він відрізняє чорне від білого, тому розумію, що він знає, де вороги, а де – друзі, але з якихось причин, з якогось неймовірного тиску він вчиняє інакше.
Ігор Котелянець: Запитайте всіх звільнених політв’язнів – всі вони відмовлялися в перший час від адвокатів, і ми знаємо, чому так відбувалося – над ними точно чинилися катування та тортури. Тому, скоріше за все, дійсно людина перебуває під пресингом, і я впевнений, що зараз потрібна максимальна медійність вашій історії, тому що ті люди, які це здійснюють, моніторять засоби масової інформації. Чи є якась підтримка від Міністерства закордонних справ?
Олена: Була публічна заява від МЗС, і вона була озвучена в медіа. В ній йшлося, що МЗС висловлює своє занепокоєння цією ситуацією.
Ігор Котелянець: Чи є у Дениса діти?
Олена: Так.
Ігор Котелянець: Яка найбільша підтримка зараз вам потрібна?
Олена: Поки що ми своїми родинними силами закриваємо всі можливі і неможливі ніші, тому розголос і моральна підтримка – це те, що ми можемо попросити у спільноти.
Я – атеїстка, але я дуже прошу в ці різдвяні дні всіх, хто вірить, на відміну від мене, молитися за нього і за нашу невістку. Їй там важко, бо вона там одна залишилася в Криму.
Ігор Котелянець: Як ви думаєте, чому саме Денис?
Олена: Коли він вчився в університеті, він всі п’ять років керував командою КВК. І в нього дуже специфічне почуття гумору, таке непряме. І от він любив пожартувати про всякі українсько-російські речі і про те, що Крим все одно буде наш. Мені завжди здавалося, що він у правильних місцях про це жартує.
Катерина: Про це він жартував і на роботі, і там були різні люди, безумовно, як зараз кругом в нас на цій території Мордора. Його запитували – чи є в тебе паспорт з собою, а він відповідав, що мій паспорт вдома, а я можу вам показати свій «аусвайс».
- Його запитували – чи є в тебе паспорт з собою, а він відповідав, що мій паспорт вдома, а я можу вам показати свій «аусвайс»
Олена: Є в нас така пересторога, що його до кінця в нашій родині не розуміли.
Ігор Котелянець: Підставити можуть і рідні, і друзі.
Катерина: Вони, можливо, не підставляли колись, вони зараз його підставляють.
Олена: Вони зараз його не підтримують так, як того вимагає ситуація. Тому що зараз не просто ситуація, в якій треба бути добрим до людини, це ситуація, в якій ти маєш бути дуже свідомим.
Цього серпня він зробив перепост мого посту, коли вперше у 2015 році вся моя кримська родина приїхала до мене в Київ. І я вперше після анексії побачила Дениса і всіх. Я цю фото назвала «Крим мій».
Ігор Котелянець: Чи ви вже думали приймати листи на адресу Дениса з підтримкою, щоб передати йому?
Олена: Так, ми говорили з правозахисниками, що зараз запускається зимовий марафон, і що вони готові його включити в список тих, кому можна писати. І якщо це буде можливо, я закликаю всіх своїх близьких друзів і не близьких друзів – писати. Що ми тут, що ми його чекаємо, що він має бути сильним. «Гебня» може все, але «гебня» теж боїться.
- «Гебня» може все, але «гебня» теж боїться
І, як все зло, вона боїться світла. І ми зараз ллємо на цю ситуацію світло з усіх сил. А те, що вони на нього тиснуть, означає, що вони дуже цього світла бояться.
Листівки можна направляти за адресою: м. Київ, вулиця Басейна, 9Г, офіс 25. Центр громадянських свобод.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
