Якщо скіфський курган у Скобелевому не законсервують, опади можуть спричинити обвали та псування того, що у катакомбі

На Миколаївщині біля села Скобелеве «чорні археологи» декілька місяців незаконно розкопували царський скіфський курган. Обласна влада мала змогу законсервувати курган, однак не могла цього зробити через слідчі дії поліції, які досить тривають.

А термін дозволу на проведення відповідних робіт від Міністерства культури вже сплив. Попри все в обласному бюджеті заклали кошти на консервацію кургану до повного дослідження. 

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Під час попереднього обстеження скіфського кургану ще у листопаді 2020 року було знайдено рештки тіла дівчини, померлої у віці 15-17 років, та бронзове люстерко, яке датується ІІІ-ІV тис до н.е, розповідає старший викладач кафедри історії та археології МНУ Олександр Смирнов.

Тканина, яка огортала дзеркальце, за аналізами є шовком або батистом, що може свідчити про те, що через Миколаївщину проходив легендарний Великий шовковий шлях. Експонати археологи планують передати до місцевого краєзнавчого музею.

«На сьогодні на території Миколаївщини ми маємо понад 200 скіфських поховань і тільки 10% із них відносяться до так званої царської знаті, але не еліти. Найбільший курган був 4 м у висоту, а катакомба поховання якогось аристократа середньої ланки більш ніж 6 м у глибину. Царський курган у Казанківському районі — перший, який ми вводимо до наукового обліку», — сказав Смирнов.

Попередньо збитки, які завдали грабіжники, склали 151 мільйон гривень. Але, як зазначає миколаївський археолог, ця сума не є остаточною.

«Вираховувати збитки дуже проблематично, тому що не можна зараз підрахувати скільки було завдано державі репутаційних збитків. І ця сума ще без урахування збитків по землі та екологічний збиток, тому що курган є не тільки пам’яткою археології, але й монументальною скульптурою. Том загальна сума буде більше ніж 151 мільйон гривень», — резюмував Олександр Смирнов.

Проводити археологічні лабораторні аналізи готові й закордонні експерти, зокрема історики Вроцлавського університету (Польща — ред.). На проведення повноцінних розкопок потрібно 21 мільйон гривень, — каже археолог.

Курган мали законсервувати більше місяця тому. Опади у вигляді води можуть спровокувати обвали та зіпсувати те, що знаходиться у катакомбі кургану. Ідеться не тільки про метал, а й про рештки людей, речі та тканину, ідентифікація яких дозволить археологам зробити більше висновків щодо того історичного періоду. Тим паче, що все, що було у кургані, перебувало без доступу до кисню понад 2,5 тисячі років.

Управління культури мало змогу вирішити питання щодо консервації кургану, однак у офіційному листі від Нацполіції було сказано, що вони цього до закінчення слідчих дій зробити все одно не можуть, розповідає завідувачка сектором охорони та збереження культурної спадщини Миколаївської облдержадміністрації Ольга Скарлат.

«Зараз управління веде тісну співпрацю із народними депутатами від Миколаївщини щодо надання ними якоїсь матеріальної допомоги для вирішення цього питання. Сьогодні ми жодної відповіді від депутатів не отримали. Тому ми сьогодні сподіваємось, що зазначені кошти будуть виділені з місцевих бюджетів, у тому числі з обласного. У програмі «Культура Миколаївщини» закладено кошти у розмірі 600 тисяч гривень на проведення робіт на зазначеному об’єкті», — каже держслужбовиця.

Саме з цих коштів мають законсервувати курган, однак скільки будуть ще тривати слідчі дії, та як вирішиться питання щодо фінансування повноцінного дослідження наразі невідомо.

Нещодавно пресслужба Нацполіції повідомила, що у рамках розслідування провела обшуки на підприємстві у Кривому Розі, яке ймовірно надавало техніку для незаконних розкопок кургану. До цього правоохоронці жодних коментарів щодо слідства не давали.

Нагадаємо, що з літа цього року протягом декількох місяців «чорні археологи» за допомогою важкої техніки копали скіфський курган, якому більше 2,5 тисяч років. Тоді поліція відкрила кримінальне провадження та приставила до кургану цілодобову охорону. Про грабіж археологічної пам’ятки стало відомо завдяки археологам та громадським активістам, до яких звернулись місцеві жителі.

Юлія Винник, Громадське радіо, Миколаїв

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS