«На моєму курсі я була єдиною дівчиною»: розмова з жінкою-пілотом Тетяною Ковкіною

У моєму житті завжди були перепони, але завжди знаходився той, хто підтримував і допомагав іти далі, — каже Тетяна Ковкіна, жінка-пілот у SkyUp Airlines.

Вона розповіла про свій шлях у професії, про те, як стати пілотом в Україні та скільки це коштує, про випадки дискримінації, з якими стикалася на своєму шляху до мрії, а також про тонкощі та цікаві моменти своєї роботи.

 

Ще в дитинстві я розуміла, що близька до неба

Тому я вирішила: як би там не було, але я хочу та буду пілотом. Як би це, може, не здавалося комусь дивним чи незвичним, але я бачу, що жінки можуть бути в цій професії.

Я пам’ятаю своє дитинство, коли я дивилася на небо, на літаки, розуміла, що я хочу бути там. І нарешті я змогла цього досягти.

Досить дивно, але в нашому суспільстві професія пілота завжди асоціюється з чоловіками, але не з жінками. Тому ми з дитинства ростемо та бачимо перед очима образ чоловіка-пілота, а не жінки.

Мій шлях до професії був не таким легким і швидким, як здавалося б. Насправді є така перепона, як фінансова складова. Стати пілотом у нашій країні, як і в цілому світі, не дуже дешево. Спочатку мені довелося отримати першу освіту в авіації. А вже потім, заробивши трохи грошей, вирішила реалізувати свою мрію.

На моєму курсі я була єдиною дівчиною

У нашому суспільстві це сприймається по-різному. Дехто дивиться на тебе і в нього горять очі: «Як це може бути, як ти змогла? Молодець!»  Інші дивляться зовсім по-іншому: «Нащо ти сюди йдеш? Жіноча справа – сидіти вдома, народжувати дітей і готувати чоловікові їжу».

Прикладів дискримінації в моєму житті, мабуть, було більше, ніж хотілося б. Але найбільше запам’ятався один випадок. Мені потрібно було продовжувати термін дії свідоцтва, адже воно діє лише рік. Я телефоную інструктору, щоб домовитися про час, коли можу пройти перевірку. А він мені відкрито каже: «Дитинко, ну нащо воно тобі? Сиди вдома, ти ж жінка. Давай не будемо цього разу все це продовжувати, нащо воно тобі потрібно?»

Майже протягом усього навчання ти зіштовхуєшся з кимось, хто не дуже хоче бачити жінку в авіації. Але це, радше, дає мені сили йти далі. Я не з тих людей, хто здається. Завжди знайдуться ті, хто не буде радий за тебе. Але ми ж жінки – сильні натури, – тому повинні йти далі.

Вимоги до жінок-пілотів і чоловіків-пілотів однакові

Перш за все, потрібно мати добре здоров’я. Ми проходимо медичну комісію – є встановлені вимоги щодо здоров’я. Має бути хороший зір, слух. Щоб стати пілотом, потрібно отримати ліцензію. Почати потрібно з приватного пілота, а далі отримати ліцензію комерційного пілота.

Є затверджена програма Державіаслужби щодо підготовки приватних і комерційних пілотів –  потрібно здати всі предмети, передбачені цієї програмою. Також потрібно налітати 50 годин для приватного, 150 годин – для комерційного пілота (налітати як із інструктором, так і самостійно).

Про забобони

Дуже багато пілотів не люблять літати в свій день народження  та вважають це поганою прикметою – я навіть  не знаю, чому. Ще я знаю трошки дурний забобон, що не можна фотографувати свій літак перед вильотом.

Я не знаю, як у інших людей, але в мене кожен день різний

Коли йдеш навчатися на пілота, розумієш, що постійно подорожуватимеш. Я не знаю, як у інших людей, але в мене кожен день різний. Це дуже цікаво: один день ти в одному місці, інший – уже в іншому. Це цікаво. Це не офісна робота, коли в тебе кожен день схожий на інший.

Хочу порадити дівчатам: якщо є бажання, ніколи не здавайтеся. Потрібно йти до своєї мети. Немає речей, які неможливі. Ніколи не потрібно казати: це неможливо, я не буду цього робити. Слід просто брати й робити – йти далі, далі й далі.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Програму виготовлено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування.

Думки, висловлені тут, належать авторам та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.