На окупованих територіях навіть адвокати можуть бути беззахисними — юристи

До вашої уваги «Правонаступ» — програма про тих, хто бере до рук правову зброю і не дозволяє себе ігнорувати.

У першому випуску поговоримо про адвокатів в окупації, про ситуацію з дотриманням прав адвокатів в умовах збройного конфлікту в Україні

Гості студії – експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський та представниця Української Гельсінської спілки з прав людини Ольга Семенюк.

Нещодавно УГСПЛ представила велику доповідь про стан ситуації з адвокатами в окупації.

З якими головними проблемами стикаються адвокати в окупації – в Криму та на Донбасі?

Ті адвокати, які лишилися на окупованих територіях, стикнулися з рядом проблем, в першу чергу, вони пов’язані з особистою безпекою. Було виявлено випадок вбивства адвоката. Невідомо, чи вбивство здійснилося через його професійну діяльність, але цього виключити не можна. Також були випадки, коли адвокатів викрадали та забирали в полон. Були випадки пошкодження їхнього майна та інші переслідування.

В тих адвокатів, які виїхали на вільну територію України, виникли проблеми іншого характеру. Перш за все, це проблеми з неможливістю вивезення документів з окупованої території. Також це проблема з відсутністю коштів для того, щоб почати діяльність на підконтрольній території України. Крім цього, це проблеми особистісного характеру, коли люди боялися починати свою діяльність на території вільної України, адже побоюються переслідування через те, що вони виїхали з Луганської та Донецької областей.

Ситуація в Криму дещо відрізняється від ситуації на Донбасі. Для того, щоб продовжувати працювати в якості адвоката, необхідно було мати статус українського адвоката, скласти кваліфікаційний іспит на знання російського законодавства, а також отримати російський паспорт. Хоча це не відповідає нормам та вимогам міжнародного права.

Проблеми також існують в тому, що адвокати, які не змогли залишитися на території Криму, зіткнулися з тим, що на материковій частині України не було відновлено діяльність органів адвокатського самоврядування. І через це зв’язок цих адвокатів з центральними органами адвокатського самоврядування (Національна асоціація адвокатів України і Вища кваліфікаційна дисциплінарна комісія) значно ускладнився.

В Криму адвокати стають об’єктом незаконних обшуків, затримань, коли створюються певні перешкоди для того, щоб вони могли відвідати те чи інше політичне засідання у політичних справах, коли цих людей попереджують про неприпустимість порушення російського законодавства стосовно боротьби з екстремізмом чи тероризмом. Наприклад, адвоката Еміля Курбедінова двічі за одне і те саме порушення притягували до адміністративної відповідальності. На сьогоднішній день ці люди є абсолютно беззахисними, і єдиний засіб захисту сьогодні – це їхня публічність. Чим публічнішою буде діяльність адвокатів на цій території, тим більше в них можливості для того, щоб захистити себе.

Чи можна говорити про незалежність адвокатури на окупованій території?

Ми можемо говорити про те, що рівень незалежності, яка залишилася в Криму, значно поступається тому рівню адвокатури, який є на материковій Україні. Це добре видно на розгляді багатьох справ, в першу чергу цих справ, які ми називаємо політичними. Ми бачимо, які проблеми з пошуками адвокатів, адвокати просто бояться брати участь у цих справах. Визначився певний пул адвокатів, яких можна по пальцях перерахувати. Лише вони готові працювати у таких справах, вони не бояться, що можуть зазнати якихось переслідувань з боку тієї «влади», яка зараз там. І саме на цих адвокатів на сьогоднішній день ми, українська адвокатура, можемо спиратися, як на тих, які  допомагають захищати права людей в Криму.

Що стосується Донбасу, то станом на 2014-ий рік в Донецькій області було понад 3 тисячі адвокатів, після всіх цих подій станом на квітень 2018-го року, в так званому «міністерстві юстиції» «ДНР» значилися 252 адвокати. Причому тільки 193 адвокати мали активний статус, а решта призупинила свою діяльність. А 161 адвокат також значилися адвокатами і в Україні.

В Луганській області у 2014-му році було близько 600 адвокатів, станом на 2018-ий рік бажання здійснювати адвокатську діяльність висловили лише 90 адвокатів. На сьогоднішній день на сайті «ЛНР» є інформація про 21-го адвоката, які отримали свідоцтво адвокатів «ЛНР».

Чи є порушниками українського законодавства ті люди, які отримали статус російського адвоката?

В цій ситуації говорити, що були порушені норми якогось законодавства, ми не можемо. Ми можемо говорити лише про те, що, можливо, в діях окремих адвокатів проявилися порушення правил адвокатської етики. Але яким чином діяти адвокату, який опинився в стані окупації? Немає жодних роз’яснень від Національної асоціації адвокатів України, немає жодних роз’яснень від влади України. І залишити людей без правової допомоги та тій території адвокати теж не могли. Більш, того, якщо адвокат відмовлявся б від правової допомоги в цій ситуації, то можна було б навпаки казати, що він не має права цього робити, тому що правила адвокатської етики зобов’язують його завершити той захист, який був розпочатий. А це, в першу чергу, стосується окупованих території України на сході. Тому що, якщо на «території Російської Федерації» в Криму діяли «суди», якими б вони не були, діяли правоохоронні органи, то те, що відбувається на Донбасі – це «беспредел».

По Луганській і Донецькі області взагалі не було жодної заяви від Національної асоціації адвокатів України, тому адвокатам, які працюють там, абсолютно незрозуміло, як їх сприймають тут, чи сприймають їхню діяльність як злочин, чи навпаки як діяльність, яка потребує підтримки.

Хоча не можна покладати всю відповідальність на Національну асоціацію адвокатів України, ми можемо говорити, що частина відповідальності за такий стан речей лежить на плечах і адвокатського самоврядування Донецької та Луганської областей. На сьогоднішній день ці органи вже функціонують на вільній території, про те ми досі не почули, а як вони ставляться до тих адвокатів, які залишилися на тій території, яким чином відбувається взаємодія між цими органами з адвокатами, які знаходяться там.

З Кримом дещо складніше, тому що все адвокатське самоврядування – приміщення, кошти на рахунках — все залишилося там. Деякі керівники стали керівниками нової російської адвокатури на цій території. Проблема в тому, що не можуть адвокати з Севастополя або з Криму просто зібратися на території материкової України і якось розподілити обов’язки по роботі, є певні процедури, є вимоги закону щодо того, як це робити. Відповідно до закону, скликати конференцію адвокатів може рада адвокатів, яка ніколи не скличе, тому що вона перебуває на тій території, і люди ці вже втратили повний зв’язок з адвокатами на материковій Україні. Залишається можливість, щоб таку конференцію скликала Національна асоціація адвокатів України.

Чи можна адвоката, який працює на окупованій території, позбавити адвокатського статусу?

Не відомі випадки, коли б органи адвокатського самоврядування це зробили. Є певні проблеми з тим, щоб припинити взагалі статус адвоката, тому що не діють органи адвокатського самоврядування. Навряд чи у когось з керівництва Національної асоціації є таке бажання це робити. Всі розуміють, що люди перебувають на окупованій території, і вони не можуть, наприклад, прийти процедуру підвищення кваліфікації. Та й Національна асоціація за ці роки не провела жодного заходу з підвищення кваліфікації для адвокатів з цих територій.

 

Ми хотіли цією доповіддю сказати громадськості, що адвокати теж можуть бути беззахисними. І хотілось би сказати тим адвокатам, які перебувають на окупованих територіях, які захищають там права людей, що ми вдячні їм за їхню роботу. Вони можуть це робити, ми, на жаль, не змогли, тому що змушені були переміститися з цієї території. Без їхньої роботи стан справ з правами людини на окупованих територіях був би ще гіршим.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

За сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив