Не варто очікувати різких глобальних зрушень, позитивні зміни можуть бути лише поступовими — Євген Головаха

Рік, що минає, аналізуємо із соціологом Євгеном Головахою.

Чи були якісь глобальні зрушення у 2018-му році?

Не варто очікувати на глобальні зміни, бо вони можуть бути тільки негативними, а позитивні зміни стаються поступово. Я не можу сказати, що це був поганий рік, він був кращим за попередній, про що свідчать і дані нашого моніторингу. Про це свідчить індекс соціального самопочуття  – це такий інтегральний показник стану людини у суспільстві.

Чому люди і досі вважають, що не мають впливу на результати виборів?

53% людей вважають, що галочка, яку вони ставлять у бюлетені, нічого не варта. Така наша політична культура, на жаль. Ми ще й досі піддані, а не активні громадяни. В чому ця підданська культура? Все покладають на першу особу, в Росії – на царя, в нас – на гетьмана. Ми його скинемо, якщо він поганий, але хай він все вирішує. Це історична традиція. Але головне – в нас переважає пасивна демократична культура. Тобто українці налаштовані на демократію, чому в нас так і не встановився тоталітарний лад, але вони пасивні. Тобто вони хочуть демократії таким чином: один раз зроблять, а потім перехрестяться і займуться своїми справами. В нас тільки 20% є членами хоча б однієї громадської організації, а 80% населення взагалі громадською діяльністю не займаються. А в розвинених країнах – це переважна більшість.

Який вплив на політичну ситуацію матимуть події, які сталися в релігійному житті українців цього року?

Дуже серйозні наслідки, вони історичні. Це дуже суттєву ролі відіграє у перспективі встановлення політичної нації. В нас має бути церква, яка репрезентує Україну. Це історично важливий крок, але зараз це може породити багато проблем для нас. Такі рішення можна приймати, якщо президент і ВР впевнені, що зможуть втримати це в певних межах. Вони тепер несуть повну відповідальність за будь-які наслідки.

Як вплинула декомунізація на ідентичність суспільства?

Декомунізація – це потрібна річ. Якщо країна хоче бути демократичною, то вона не може жити у просторі, оточеному символами тоталітаризму. Правда, і декомунізацію теж потрібно робити з розумом.

 Що змінилося в Росії у 2018-му році, і як це впливає на Україну?

Нарешті, в Росіє є велике незадоволення тим, що робить Путін. Насамперед, це пенсійна реформа. І потім вже кілька років там не зростає рівень життя, він навіть трохи впав. Мої колеги пишуть, що закінчився потенціал «Крим наш». Я не думаю, правда, що він скоро закінчиться, але він поменшав. Тобто в Росії вже починають розуміти, який великий тягар собі на шию вони поклали. Крім того, зростає попит на мире співіснування. Оці всі настрої – «перетворимо все на ядерний попіл», «можемо повторити», «Україна – це помилка 404» – змінюються. Це все одно не призведе до будь-яких революційних подій, але якщо масові настрої змінюються, багато політиків їх можуть відчути і піднімати якийсь голос. Це може призвести до зміни всієї політичної атмосфери.