«Ми не варвари, ми палити книжки не будемо» — яку російськомовну літературу вилучають із бібліотек на Волині?
«Ми не варвари, ми палити книжки не будемо» — яку російськомовну літературу вилучають із бібліотек на Волині?
0:00
/
0:00

«Ми не варвари, ми палити книжки не будемо» — яку російськомовну літературу вилучають із бібліотек на Волині?

Лучанин Микола Нікітчук — користувач Волинської наукової бібліотеки з багаторічним стажем. Чоловік прийшов у читацький зал, аби переглянути російськомовні книги із зоології.  

«Мабуть, що українською такої немає книги. Це — старий випуск, 1971 року.  Мені читати краще українською. Але, от таких книг по зоології, на жаль, дуже мало українською. В основному, все російською»— каже чоловік.

Читацький зал Волинської наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

Завідувачка міського абонементу Волинської наукової книгозбірні Оксана Ковальчук зазначає, що зараз до бібліотеки приходять люди переважно старшого віку. Каже: російськомовних авторів, що заборонені державою, їм не видають. 

«Якщо вони запитують російські книжечки, то це російські, грубо кажучи, бульварні романи любовного напрямку. Ті, що не несуть агресію. Ми кажемо, що в нас є хороша заміна – і любовні, і душевні, і життєві. У нас є прекрасні українські автори»— зазначає завідувачка.

Волинська наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

У Волинській науковій бібліотеці імені Олени Пчілки було 60 відсотків російськомовної літератури різних напрямків. Зараз, за словами керівниці книгозбірні Людмили Стасюк, значна їхня частка вилучена з відкритого доступу і зберігається в сховищі. Переважно, каже бібліотекарка, вилучені російськомовні книги, що пропагують війну, насильство, національну та релігійну ворожнечу, — це бойовики низки видавництв. А також російські автори, які публічно підтримали агресію проти України.

«Нам рекомендують вилучити таких автори як Арбатова. Це автори, які публічно підтримали агресію проти України. Я перебуваю на тій позиції, що має бути кілька етапів у вилученні книг. Перший етап — це книги, які видані після 2014 року. Але ми їх не купували, вони могли потрапити лише за рахунок подарунків людей. Це той самий фантастичний чи любовний романи, пригоди, детективи. 1991-2014 роки — це другий етап. Пушкін, Лермонтов… треба подумати і залишити в одному примірнику. Ми — наукова бібліотека і це є для науковців, студентів»— каже жінка.

Словники в науковій бібліотеці є й українською, і російською мовами. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

Вилучають книги російськомовних авторів і в бібліотеці для юнацтва, що у Луцьку. Керівниця цієї книгозбірні Алла Єфремова розповіла, що нині ще зберігається 30 відсотків російськомовної літератури, а заборонені книги віднесли у сховище.

«У бібліотеці були видання певних авторів, які підтримали війну в Україні. Ці видання ми вже вилучили і вони ніякого ідеологічного спрямування не несуть, але це автори, які заборонені в Україні. Це автори — Лук’яненко і Семенова. Це фантастика і детективні романи. У більшості детективні романи — це романи про ФСБ, возвеличення російської зброї. Там ішлося про перемогу в Грузії, підтримувалися загарбницькі спрямування російської федерації. Її читали, загалом, старше покоління, вони люблять читати такі романи»— зазначає Алла Єфремова.

Сховище для вилученої російської літератури у бібліотеці для юнацтва. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

Інформація про списані видання вилучена з карткових та електронних каталогів. В обласній науковій книгозбірні поступово вивільняються книжкові полиці для україномовної літератури. Аби вилучити усю російську літературу, її потрібно перш за все проаналізувати, каже Людмила Стасюк. Списати усі російськомовні книги — недоцільно, переконана вона, і цей процес може затягнутися на кілька місяців. Тут зберігається спеціалізована російськомовна література, виробнича чи книги з комп’ютерних технологій. Ці книги не можуть вилучатися, тому що поки немає українських аналогів.

«Методичні рекомендації, які вироблені Міністерством (освіти і науки, — ред.) повинні врахувати і те, що це краєзнавча література, депозитарієм якого ми є (депозитарій — це сховища для збереження — ред.). Ми не повинні вилучати російськомовні путівники по Волині і всі інші, які розповідають про Волинь. Вилучення дитячої літератури. Ці методичні рекомендації говорять про російських одіозних авторів, журналістів», — каже Людмила Стасюк. 

Бібліотека для юнацтва у Луцьку. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

У відділі абонементу бібліотеки для юнацтва у Луцьку ще видають зарубіжну літературу російською мовою, хоча пропонують українські переклади, яких є обмаль. Далі говорить бібліотекарка Лідія Лукашук:

«Зарубіжних авторів, якщо сильно людина просить, то даємо. Ніколас Спаркс такий є автор, Гійом Мюссо — зарубіжні автори. У них є українські переклади, але їх недостатньо. Запитую: «Ви будете читати?». «Буду»— зазначає жінка.

Одна з вилучених книг. Фото: Петро Юровчик/Громадське радіо

За словами директорки бібліотеки для юнацтва у Луцьку Алли Єфремової, ще немає чіткої відповіді від Міністерства освіти і науки щодо вивчення у школах зарубіжної і російської літератури. Тому волинські бібліотекарі вважають, що російська література ще залишиться і зберігатиметься на книжкових полицях поряд із іноземною.

«Що буде включено у навчальні плани учнів, студентів, то, відповідно, та література буде у бібліотеці. У мене у бібліотеці є до 100 видань Пушкіна, а їх давно вже ніхто не запитує. Так само Достоєвського до 100 примірників. Ми не говоримо, що класику потрібно списати. Ми не варвари, ми палити книжки не будемо», — зауважує директорка бібліотеки для юнацтва.

А тим часом російські війська, серед іншого, знищили чимало книг і бібліотек у нашій державі.

Петро Юровчик, Волинь, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини