Фото: Анна Черненко
У Харкові прощання з Геннадієм Кернесом тривало 5 годин. І при цьому не всі охочі змогли покласти квіти до труни. Щоб провести міського голову в останню путь, рух центром міста перекривали, а панахиду та громадську церемонію транслювали на екранах на вулиці.
Вантажівки поховальних вінків і квітів. Кілометровий ланцюг із людей до входу в Харківський театр опери та балету. Черга на 110 тисяч людей. Так у Харкові у середу прощалися з міським головою Геннадієм Кернесом.
Щоб однією з перших попрощатися з мером, Ольга каже, прийшла за годину до початку церемонії.
«Живу в Харкові 30 років. За 30 років це єдина людина, ну ось Кушнарьов (Євген Кушнарьов — загиблий у 2007 році міський голова Харкова) ще на моїй пам’яті, який перетворив Харків. Я просто прийшла віддати належне. Він нас вчив пишатися Харковом. У світлі всіх подій це один з небагатьох політиків, яким можна віддати таку шану».
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
А ось харків’янки Олена та Ольга при -7 на вулиці простояли у черзі зо дві години. Переконують, що не могли не прийти на прощання.
«Близько я його не знала, але за його діяльністю доводилося спостерігати. Коли я була молодою, наше місто однокласники, друзі називали сірим. З приходом Геннадія Адольфовича місто просто змінилося. У нього приїздиш з інших міст як у казку», — говорить Олена.
«Такого мера як був, не буде ніколи й ніде. Я його запам’ятала останній раз, коли він на площі відкривав пам’ятник. Він був такий життєрадісний, веселий», — додає Ольга.
У багатогодинній черзі Кернесу згадують, що встиг і що накоїв. Містяни оцінюють його життя та роботу в кріслі мера по-різному.
«Таке величезне прощання мені нагадує розповіді моєї бабусі про похорони Сталіна. Він був такою людиною цікавою, м’яко кажучи. І ось з його відходом зараз будуть дуже великі зміни в Харкові, я так думаю. Однозначно буде активізація громадського та політичного життя», — зазначає Іван Рєдін.
«Він — перша людина, яка відгукнулася на запит звичайних вуличних дітей щодо розвитку спортивного спрямування. Тепер завдяки йому у Харкові активно займаються спортом понад 4 тисячі хлопців », — додає міжнародний призер з воркауту Іван Кириленко.
Геннадію Кернесу був 61 рік. У жовтні його переобрали мером втретє. З середини вересня міський голова лікувався у Німеччині від COVID-19, а потім і від ускладнень, які вірус викликав. На похованні родина мера та його друзі, серед них й олігарх Павло Фукс. Останній ледь не єдиний, хто публічно звітував про самопочуття хворого.
«Він рвався додому. Говорив: «Я хочу до Харкова». Ми говорили, ти ж можеш померти. Я хочу померти у літаку. До Харкова».
У фоє театру квіти до труни кладуть нардепи Вадим Новінський і Юрій Бойко, колеги-мери з Дніпра, Києва та Одеси. У кожного є свої історії пов’язані з харківським міським головою.
«Розуміємо, що до нього неоднозначно ставляться, але переважна більшість киян, харків’ян показують, як вони ставляться до мера. Я пам’ятаю, як багато разів ми сварились стосовно того, хто збудує кращі центри адміністративних послуг: Київ, чи Харків. І таке, знаєте, змагання».
Винесли труну та завантажили в катафалк під оплески містян. Труну несли охоронці мера.
Поховали Геннадія Кернеса на міському кладовищі №2. Поруч із могилою екскерівник області Євгена Кушнарьова. У місті переконані, що востаннє таке масове прощання з політиком було в 2007 році.
Анна Черненко, Харків, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: