Олександра Єфименко
«Наша квартира схожа на смітник»: як Київ пережив наймасштабнішу ракетну атаку (ФОТО)
Автор
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв
Серед пошкоджених об’єктів унаслідок атаки росіян 10 жовтня — 45 житлових будинків, 6 освітніх закладів, 6 закладів культури, 5 закладів охорони здоров’я, 5 об’єктів критичної інфраструктури, 2 адміністративні будівлі, 2 заклади соціальної сфери.
Пообіді частину вулиці у центрі Києва перекрили, біля червоного корпусу університету Шевченка був призупинений рух автомобілів. На розі вулиць Пушкінської та Льва Толстого, у центрі перехрестя — кількаметрова вирва від російської ракети. На місці працюють співробітники поліції, медики, працівники ДСНС. Поруч із ними — десятки співробітників комунальних служб відновлюють комунікації та підмітають грудки асфальту.
Поміж працівниками, наслідки масової ракетної атаки на Київ фіксують кореспонденти різних медіа, випадкові перехожі знімають на телефони. Їздять люди на електросамокатах і гуляють зі своїми собаками. Літня пара намагається зрозуміти, скільки було вибухів:
«Ми нічого не знаємо, в укритті сиділи, а там немає інтернету, а куди вони влучили? А скільки людей загинуло? А правда, що о 16 годині буде знову обстріл? Підемо ми, напевно, назад», — розмірковують вони вголос і змінюють маршрут.
Читайте також: Вибухи у містах України: що відомо
За даними заступниці міністра оборони Ганни Маляр, станом на 12 годину 10 жовтня кількість випущених ракет — 84. 43 з них вдалося збити силами ППО. 19 осіб загинули внаслідок масованого обстрілу, ще 105 людей отримали різні ступені поранення, повідомляє ДСНС.
Біля одного з бізнес-центрів, де вранці також стався ракетний обстріл, на пішохідному переході — сліди крові. У частини скляної будівлі повипадало скло до вищих поверхів. Там же знаходився один зі спортивних комплексів.
«Він щоразу закривався під час тривоги. Багато хто з відвідувачів були незадоволені цим. Але завдяки тому, що люди не ігнорували тривоги, тут сьогодні ніхто з відвідувачів не постраждав. І тренери не постраждали», — розповідає один із відвідувачів спортивного центру, Михайло.
Поруч із комплексом — будівля з банером на підтримку командира полку «Азов» Дениса Прокопенка з позивним «Редіс». Від плаката залишився шматок, але текст розібрати можна.
«Редіс, тримайся. Боротьба триває», — написано там.
Київ після обстрілів 10 жовтня (фоторепортаж)
Одна з місцевих мешканок багатоповерхівки біля бізнес-центру, Олеся, описує свій ранок так:
«Вибух був десь після 9 ранку. Тому що я відвезла доньку на роботу, повернулася додому, трохи позаймалася своїми справами і якраз сіла спиною до вікна пити каву. Це мені врятувало життя».
Її квартира на шостому поверсі. Під час вибуху там перебувало два собаки: Ляля і Луна, одному з них посікло уламками носа. Олеся запевняє: тварина не надто постраждала і вже перебуває у рідних.
Жінка намагається домовитися телефоном про те, щоб їй привезли плівку, і пояснює: одна з розтрощених автівок у дворі — їхня. Планують накрити автомобіль плівкою, щоб хоч якось захистити його від опадів.
«Наша квартира… Я навіть не знаю, як її назвати, вона схожа на смітник: уламки, шмаття і скло. І більше нічого немає. Ми навіть не можемо пройти на балкон, щоб взяти плівку для автомобіля. Просимо привезти друзів. Вони вже пообіцяли нам безкоштовно заколотити вікна», — додає жінка.
Донька Олесі — Марина, яка зранку їхала на роботу, майже одразу повернулася додому. Вона розповідає, що зранку не чула жодного вибуху до того, як хвилею не пошкодило її будинок. За її словами, ніхто з сусідів не загинув, є тільки ті, хто дістав поранення:
«Ми коли знаходилися в укритті, до нас спускалися люди, яким уламками скла посікло обличчя», — говорить Марина.
У дворі під час нашої розмови перебувають співробітники поліції. Вони складають акти про пошкодження автівок, проводять опитування і заповнюють документи про відшкодування збитків. Київська міська прокуратура раніше повідомила, що вони почали досудове розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством.
У Києві знову лунає повітряна тривога. Я не встигаю добігти до станції метро і на півдороги завертаю в один із дворів. З будинків починають виходити люди, вони показують мені найближчий підвал. WI-FI підключається автоматично, я озираюся і розумію, що це — приміщення одного зі столичних закладів, який я відвідувала раніше. Зараз воно слугує як укриття для людей.
Олександра Єфименко, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
