Наші основні медоноси — соняшник та акація: на Луганщині переселенець створив сімейний кооператив та продає мед

Від менеджера з продажів — до пасічника. Це про переселенця із Луганська Костянтина Стрєльцова. У 2017 році він повернувся зі столиці на Луганщину. Оскільки роботи у селі немає, залишалось одне — створити собі робоче місце самотужки. Для цього довелося пригадати те, що розповідав дід-бджоляр, а також навчитися писати заявки на гранти.

У полі поблизу села Співаківка чути бджолиний гул. Власник пасіки Костянтин Стрєльцов надягає спеціальну шапку бджоляра і такі ж роздає гостям. Ми вирушаємо до нього у гості на пасіку. Тут 80 вуликів, у яких живуть карпатські бджоли. А взагалі-то його колеги по кооперативу «Медова родина» тримають різні види бджіл — українська степова, «італійка», бакфаст, карніка. Нещодавно він відкачав останній за цей сезон мед. У цілому по регіону виходить близько 40-45 кілограмів меду з бджолородини, говорить Костянтин:

«Якщо кочувати, більше переїздити до медоносів, то показник збільшиться. Наш основний медонос — соняшник, а до нього — акація. От, якби у проміжку, ще й на липу…Цього року посіяли 160 гектарів рапсу. Минулого року сіяли — не зійшов. Так само близько 200 гектарів. Сіяла наша фірма, яка тут обробляє поля. Сухо було. А зараз посіяли під дощик — має зійти».

За словами Костянтина, фермери попереджають його про обробку полів. Це для того, аби він міг вберегти бджіл від контакту з хімікатами. Але стосунки між бджолярами та аграріями складаються по-різному.

«Я впевнений, що це виключно через те, що є неузгодженість між бджолярами та аграріями. Тому що, я знаю таких бджолярів, які вважають, що їм аграрії винні, і я знаю, що є аграрії, які вважають «ми — найкращі» і ніхто не важливий. Потрібно шукати взаєморозуміння між бджолярами та аграріями», — говорить бджоляр.

Але до війни Костянтин Стрєльцов був далекий від бджолярства. Він жив у Луганську, а перед самою війною — у Донецьку. Працював менеджером із продажу. І до війни і вже у Києві до 2017 року. Потім вирішили жити у Співаківці Новоайдарського району. Зараз Костянтин із родиною живе у батьків своєї дружини. Згадує, що бджільництвом займався його дідусь, трохи — тесть, хоча не у таких промислових масштабах, як Костянтин.

«У нас сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Ми самі не експортуємо товар. Експортом займаються наші експортери», — каже Костянтин Стрєльцов.

Цього року кооператив здав на експорт 6 тонн меду. 80% товару відправили до країн Європи: Німеччини та Польщі. Костянтин постійно подається на гранти і в основному отримує підтримку. На отримані гроші купує бджолопакети, вулики. Цього року бджоляри вперше отримали допомогу від держави.

«200 гривень на бджолородину. Є ще на маток та бджолопакети, але там складна схема отримання підтримки, адже потрібно купувати тільки у бджолорозплідника, який не обов’язково має бути державним, але має бути зареєстрований, з усіма документами. А для отримання бджолопакетів, я маю бути зареєстрований як ФОП. Тобто, багато нюансів, які потрібно враховувати», — розповідає пасічник.

Нині Олексій працює фактично сам. Каже, поки не вдалося у селі знайти охочих працювати на пасіці, але не відмовиться від помічників.

Валентина Троян, Луганщина, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS