«Нашо воно тобі?»: як ми у Києві легальність ялинок перевіряли

За інформацією Київської міської держадміністрації, у столиці працює 97 законних ялинкових ярмарків, а з 2 січня діятимуть майданчики для збору новорічних ялинок. Ялинки, які реалізують державні лісогосподарські підприємства, маркуються спеціальними самоклейними етикетками чи пластмасовими бирками-стяжками з індивідуальним номером. Чи реально знайти ялинки з бирками та знати, що ти купуєш легальну ялинку у Києві?

З 97 адрес на сайті КМДА обираємо центр — Верхній вал 16. Завантажуємо на телефон додаток Ялинка.info, який дозволяє сканувати штрихкоди та бачити, чи є ялинка у системі електронного обігу деревини. Видається, що у серці Києва, на Подолі, точно будуть легальні ялинки, які заготовляли на спеціальних новорічних плантаціях без шкоди для лісу та навколишнього середовища.

«Нашо тобі воно?», — питає перша продавчиня, у якої цікавимося про чіпи зі штрихкодами. Житній ринок зустрічає не дуже приязно. Питання «Купувати будеш?» постійно лунає від продавчинь та продавців.

«Ну то є бірки, ну. Як будеш куплять у мене, то скануй, як не будеш — для чого мені це? Ну для чого нєрви старій людині робити? Дитино, ми тут по 20 годин в суткі стоїмо. Ми з пів четвертої кожен день тута. Іди скануй там, де будеш купляти», — гримає вона.

Інша продавчиня, у якої найбільша кількість ялинок — у кілька рядів, дозволяє відсканувати бірку.

«Це з Сумської області ялинки. У нас там поля спеціально для новорічних ялинок. Це все смеречки. Тільки декілька ялинок європейських, вони з коренем. Перевірити можна. Будь ласка, дивіться», — нібито доброзичливо посміхається.

Ялинка із Сумської області справді із Сумської області. Є в базі. Проте документи показувати у продавчині часу немає.

«Та вирощені на спеціальній промисловій посадці для продажу новорічних ялинок. Якщо вас це якось надихне, щоб ви купували… Ви будете купувати?», — каже.

На виході з Житнього ринку чоловік торгує і прикрасами, зібраними з ялинкових гілок, і зрубаними ялинками.

— А звідки вони?
— Івано-Франківськ.
— Є у вас документи на ялинки, наліпки, чіпи?
— Нє, на це не потрібно, тому шо всьо зроблено з гілок. А гілки відписуються.
— Це як «відписуються»?
— Відписуємо у лісгоспу. Купуємо всьо офіційно.

Де і як зрізані гілки дізнатися не вдається. Їх не чіпують, отже і в базі їх не буде. Продавець каже, що на цілі ялинки документи має. Але показувати відмовляється. На наліпках відсутні номери чи штрихкоди. Вони просто кольорові.

— Це йде як саджанець, розумієте? Якби немає ніяких цей… А шо, вам треба, шоб було? Законно все. Не можна просто так привезти.
— А документи є на чіповані ялинки?
— Канєшно.
— А показати можете?
— Нє.
— А коли покупці просять? Чи не просять?
— Не просять, бо це не є ні крадене, нічого. Це є поля такі, на яких спеціально для Нового року вирощують. Розумієте? Це не є, шо прийшов зрубав. Так як буває з карпатськими ялинками.

Через дорогу від Житнього ринку увесь бульвар між Нижнім та Верхнім валом заставлений ялинками. До мене одразу підбігають кілька продавців. Кажуть: ялинки з Данії, законно привезені. Але дивитися документи відправляють до власника.

«Он отам хазяїн стоїть, у нього всі документи», — показують рукою.

Власник першим ділом називає ціну. Кілька разів повторює, що ялинки з Данії і точно законно привезені. Документи, каже, покупці просять показувати, але вони в машині. Піти і дістати відмовляється.

«В машині документи. В машину треба йти. Покажу, єслі треба, — починає дратуватися. — Ну блін, це треба в машину йти. Ви будете шось купляти?»

Поруч із сотнями нібито данських ялинок, самотньо стоїть купка кавказької ялиці з Польщі. Подружжя каже: вперше спробували привезти ялинки на продаж. Хоча документи теж у машині, охоче погоджуються принести. Показують фітосанітарний паспорт міжнародного зразка.

«Ми самі їх брали на плантації, привозили, є всі документи. Вони без радіації, без нічого. Штрихкодів у Польщі не роблять, там лише документи дають», — пояснює жінка.

Продавчиня каже, що покупці документи не питають. Проте поліція перевіряє регулярно.

Тож, у центрі Києва маємо аж одну відскановану ялинку, яка є в базі. І тільки одні продавці показали документи на експортні ялинки.

Перевіряємо, чи краща ситуація поза центром. Біля метро Оболонь є дві торгові точки. На обидвох — ялинки чиповані, скануються, продавці документи показують.

На іншій точці хлопець, який спілкується з покупцями, допомагає знайти та просканувати бірку.

— З Івано-Франківська, Верховини.
— А вони у вас не чіповані?
— Чіповані.
— А де?
— Покажу. Ось, бачите? Чіповані, всьо законно.

Доки сканую, підходить підприємець, котрому належать ялинки. Частина наліпок зі штрихкодами у теці. Каже: відпадають.

«Бачите? І можна подивитися навіть, — дивиться в екран телефону. — Бачите? Має бути Стефурак Іван Васильович. Так?»

Сканую і з теки, і на ялинках. Усі легальні.

— А документи покажете?
— Всі повністю. Треба вам? Без питань.

Документи теж в автівці, проте чоловік без проблем погоджується пройтись до машини та подивитися.

«Екологія, сертифікат, всі документи на йолочку. Бачите?», — посміхається.

Каже: покупці часто цікавляться документами на ялинки цьогоріч. Та частіше все ж перевіряє поліція.

«Питають про перевезення, питають, чи з чіпом. Люди теж переживають, знаєте? Є всілякі ситуації, — пояснює. — Якби ж не перевіряли.  Вже звик усе показувати. Поліція часто підходить. За одну ялинку 1800 гривень штраф. Тому краще все легально, з документами».

Ялинки кожен обирає собі до смаку. У центрі Києва легальні ялинки знайти не дуже легко. Продавчині не готові показувати документи. На диво, поза центром з цим краще. Але, які б ялинки ви не купували, головне: не викидати їх після свят на смітник, а здавати в один з пунктів прийому новорічних дерев. Такі пункти обіцяють з другого січня у кожному районі Києва.