Навряд хоч одна країна зацікавлена в потужній ескалації конфлікту між Індією та Пакистаном — Ігор Семиволос

— Вчора з’явилася новина, яка порадувала усіх, хто стежив за останнім спалахом насильства в індо-пакистанському прикордонні. Збитого індійського пілота пакистанська влада повернула в Індію. Його зустрічали як героя. Це зараз схоже на те, що великої війни не сталося, але в середу, коли ви дізналися про те, що збито два літаки, про що ви подумали?

— Я подумав, що це черговий спалах конфлікту між Індією і Пакистаном, який триває близько 70 років. Що не дивно, у мене не виникло ніяких відчуттів про те, що цей конфлікт може перерости в більш криваве протистояння, аж до ядерного конфлікту, оскільки з моменту появи і в Індії, і в Пакистані ядерної зброї вони вже вели декілька раундів чергових війн, не застосовували ядерну зброю, тому я з самого початку розцінив це просто як незначну ескалацію.

— Але ж це бойові літаки, бомбування!

— Вони не використовували бойові літаки з 71-го року. З цієї точки зору це була екстраординарна подія. З іншого боку, на сьогоднішній момент межі допустимого, зокрема бомбардування, збільшилися з огляду на події в Сирії.

— Наскільки мусульманський Близький Схід ментально близький в Пакистані та Індії?

— Пакистан є дуже важливим союзником багатьох арабських країн, передусім Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів. Вони покладають на Пакистан чималі надії, зокрема, в боротьбі з Іраном. Оскільки Пакистан, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати — це сунітські країни, шиїтська загроза для всіх цих країн є не порожнім звуком.

Індія, зрозуміло, шукає можливості, хай непрямі, співпраці з Іраном як країною, яка протистоїть сунітському впливу.

В цьому регіоні дуже важливим гравцем також є Китай.

— Уряди США та європейських країн висловили занепокоєння. Яка реакція Китаю? Мені здається, що у подібних ситуаціях Пекін мовчить, зберігає спокій.

— Абсолютно вірно. Китайці розуміли, я сподіваюся, що сильного конфлікту не буде, бо подібних рецидивів протягом останніх кількох років було чимало.

Якщо звернути увагу на китайську стратегію в цьому регіоні, то, без сумніву, мова йде про формування транспортних артерій, транспортного сполучення, того «шовкового шляху», який страшенно важливий для Китаю, для просування його товарів. Цей «шовковий шлях» частково проходить через Пакистан. Для Китаю в цьому сенсі важливий Пакистан, максимальне збереження безпеки транспортних сполучень через Пакистан. Китай, не висловлюючи занепокоєння, дуже уважно стежить за розвитком подій.

Мені здається, що в цій ситуації навряд була хоч одна країна, яка була зацікавлена в тому, щоб конфлікт розгортався стрімко і була потужна ескалація.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.