facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«(НЕ)безпечне метро»: чому у Києві пасажири падають на колії і що з цим робити

1x
Прослухати
--:--
--:--

Рятує від міських заторів, надійно захищає від ракет, але, на жаль, не вберігає від травм. У метро Києва почастішали випадки падіння людей на колії.

Люди падають на колії: у чому причина?

Почалося все 13 червня. На станції метро «Контрактова площа» під потяг впала жінка. Їй встигли оперативно надати допомогу, але не зберегли праву руку. 27 червня вже на станції метро «Університет» на колії впав чоловік, він відбувся переляком. А вже наступного дня, 28 червня на «Золотих воротах» жінка зомліла, впала під потяг і загинула.

Загалом за перші півроку 2024 року 7 пасажирів метро впали на колії. Три з цих випадків за один місяць не лише стали форс-мажорами для пасажирів, а й приводом для теорій змов, які почали поширювати у соцмережах. Хтось у цьому почав шукати російський слід, а дехто повірив у існування зловмисників, які штовхають людей під колеса електропоїздів. Та у метрополітені заспокоюють: на камерах спостереження зловмисників не виявили, та і люди падали на колії з різних причин.

«Усі випадки останні мають різний причинний характер, там ще йде слідство зі слідчими органами. От наприклад, на «Університеті» — то була спроба самогубства, на «Золотих воротах» — перші такі свідчення, які ми маємо зі слів очевидців, — людині стало погано. Немає такого, що це «російський слід» чи якісь зловмисники, такого ми не фіксували, не бачили і не можемо робити такі висновки», — розповідає Сергій Ткачук.

Працівники метрополітену і надзвичайна ситуація

Сергій Ткачук зазначає, що у них на випадки падіння людей на колії є чіткий алгоритм дій для працівників метрополітену. Все залежить від того, де саме знаходиться пасажир, у якому він стані та чи встиг поїзд прибути до станції у момент надзвичайної ситуації. Якщо поїзд ще не прибув, чергова по станції попереджає про пасажира за допомогою радіозв’язку, якщо ж поїзд в полі зору — подає сигнал екстреної зупинки рукою.

У разі потреби викликають на допомогу представників ДСНС. Працівники із алгоритмом дій в надзвичайній ситуації обізнані, а от серед пасажирів у метро постійно проводять роз’яснювальну роботу, щоб ті дотримувалися правил перебування у підземці. Саме тому не лише постійно про це нагадують із гучномовців, а й працюють із місцевим департаментом освіти.

«У нас всі працівники призначаються на посади після проходження відповідного навчання, складання іспитів. Причому, вони мають відповідну освіту відповідного напряму, тому всі заняття із ними і робота з ними проводиться постійно і це зрозуміло, бо основна мета метрополітену — це надання послуг і перевезення пасажирів безпечно», — розповідає начальник служби руху КП «Київський Метрополітен» Сергій Ткачук.

Правила безпеки у метро для пасажирів

Фото: Київський метрополітен/facebook

«Не заступайте за обмежувальну лінію і не стійте на краю платформи!» Це не просто слова, це може врятувати життя, зауважують у комунальному підприємстві. Адже через зміну температури і атмосферного тиску комусь банально може стати погано і зайвий метр від краю платформи може бути важливим. Крім того, необхідно рівномірно розміщуватись на платформі та не створювати натовпу.

Якщо ваші речі впали на колію, не потрібно діставати самостійно. Першим про це потрібно повідомити черговий персонал по станції. Якщо ви впали з платформи, не варто самостійно вибиратися, оскільки контактна рейка перебуває під напругою та може електричним струмом вразити як пасажира, так й іншу людину, яка надає допомогу.

Якщо поїзд відсутній на станції і якщо пасажир перебуває у свідомості, треба поінформувати його, куди направлятися, не торкатися електричних частин, які знаходяться в районі колії, як наприклад контактна рейка, яка живить електропоїзд. При відсутності поїзда потрібно направлятися в напрямку руху потяга, тобто в тому напрямку, куди ви збиралися їхати, там є спеціальний знак зупинки першого вагона. Пасажир повинен зайти за нього і тоді на нього гарантовано не буде здійснено наїзд потяга, тому що він там гарантовано зупиниться», — зазначає Сергій Ткачук.

(НЕ)дієва петиція

Через збільшення кількості падінь людей на колії, на сайті Київської міської ради з’явилася петиція із закликом встановити захисні екрани на станціях метро. Її автор Богдан Коваленко обґрунтовує необхідність екранів тим, що це допоможе зменшити ризики для всіх категорій населення та покращить загальний рівень безпеки на станціях метрополітену: як військовим, які проходять реабілітацію і пересуваються на милицях, так і цивільним, які перебувають у важкому психологічному стані. Наразі петицію підписали понад 2 тисячі людей. Для того, щоб її розглянули, необхідно зібрати 6 тисяч голосів.

Утім, транспортний аналітик Києва та голова правління ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко каже, що реалізовувати цю пропозицію не доцільно як з технічних міркувань, так і з економічних.

«Такі захисні екрани встановлюють в містах, де високий рівень автоматизації метро, де залучення машиніста мінімальне, або взагалі там машиніста немає, а все здійснюється автоматикою, бо у нас у випадку Києва діапазон розбіжностей може сягати до метру-півтора навіть, коли машиніст вручну гальмує потягом.

Існуюча автоматизація київського метро не дозволяє встановлювати такі екрани, оскільки, фактично, потяги метро вручну керуються машиністами і є дуже велика ймовірність того, що при зупинці потяга машиніст не буде попадати саме в цей отвір, де будуть відчинятися двері», — підкреслює транспортний аналітик Києва та голова правління ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.

Важливим є і фінансовий аспект, адже встановлення цих захисних екранів на всіх станціях є складним і дороговартісним. На те, щоб встановити захисні екрани і синхронізувати їх із роботою метро, потрібні час і кошти на закупівлю обладнання, обслуговування, налаштування. Також Олександр Гречко зауважує, якщо порівняти кількість грошей, яка на це піде і рівень травматизації, то економічна доцільність такого проекту викликає сумніви.

«Загалом ситуація із безпекою у метро свідчить про те, що такі випадки одиничні, тобто це не таке системне чи масове явище. Це випадки, коли людина себе необачно поводила і впала, або коли людина цілеспрямовано хоче покінчити з життям і вирішила це зробити у такий спосіб.

Якщо людина вирішила покінчити з життям і якщо їй не буде доступним один спосіб, то вона буде шукати інший, тому тут не убезпечиш цю людину повністю від будь-якої небезпеки, яку вона буде шукати».

У ГО «Пасажири Києва» проаналізували досвід різних країн і знайшли таки один варіант системи безпеки у метро, яка може бути корисною і для України. У місті Софія та ще в деяких східних країнах є система, яка не потребує великої автоматизації — натяжна сітка, яка швидко опускається і швидко піднімається. Коли потяг приїжджає до платформи, сітка піднімається і люди вільно заходять і виходять, а як тільки потяг починає рухатися, ця сітка опускається. Але знову-таки потрібно розрахувати вартість та економічну доцільність.

Натомість, Олександр Гречко радить звернути увагу на інші аспекти життєдіяльності міста, де більша кількість людей може травмуватися або загинути.

«У Києві за минулий рік у ДТП загинуло 103 людини і близько трьох тисяч постраждало. Це в сотні разів більше. Але оскільки це вже приїлося, автомобілі скрізь, ДТП скрізь і люди не особливо звертають на це увагу. Тому навіть якщо говорити про доцільність з питань безпеки, то встановлення захисних екранів у метро — це точно не та проблема, якій потрібно приділяти дуже багато уваги і особливо виділяти величезне фінансування», — переконує він.

Олександр Гречко зауважує: «не треба жодної копійки виділяти, щоб зменшити у десятки разів смертність і травматизм на дорогах». На його думку, починати треба з того, щоб зменшити дозволені перевищення швидкості у місті та збільшити штрафи за порушення правил дорожнього руху.

Системи захисту в метро у світі

Досвід Нью-Йорка

Захисний бар’єр на станції Bryant Park у Нью-Йорку/Фото: PIX11

У Нью-Йорку бар’єр безпеки — це прості металеві загородження, встановлені через певний інтервал на платформі метро. Вони розподілені по довжині станції та розташовані безпосередньо біля колон і перед жовтою тактильною попереджувальною смугою, що йде вздовж краю платформи. Металеві загородження залишають половину проміжків між колонами відкритими та блокують простір, що залишився, щоб зменшити ймовірність того, що пасажири впадуть або їх штовхнуть на колії внизу.

Досвід Праги

Фото з презентації нових бар’єрів для празького метро/Facebook, AŽD Praha

Празький метрополітен — чи не найбільше подібний до київського. На початку року місцева транспортна компанія встановила автоматичні захисні бар’єри на одній зі станцій метро. Захисні двері під час зупинки потяга підсвічуються зеленим, а під час зачинення — червоним. У майбутньому такі заходи безпеки планують встановити на всіх станціях нової лінії D.

Досвід Токіо

Фото: KYODO

Багато станцій токійського метро оснастили скляними дверима на платформах, які автоматично відчиняються лише тоді, коли поїзд зупинився. Працює усе так: камери на стелі платформ сканують QR-коди на скляних панелях дверей, синхронізуючись із дверима потяга. До 2025-го року, такі системи безпеки планують зробити на всіх станціях метро. Цікавим є те, що ця система вже показала результат, адже у порівнянні з 2007 роком, коли під колії впали 50 людей, у 2022-му році було лише 2 таких випадки і на станціях, де ці захисні бар’єри відсутні.

Поділитися

Може бути цікаво

На підступах до Києва вночі збивали російські безпілотники

11 хв тому
Втрати окупантів в Україні за добу зросли на 1130

Втрати окупантів в Україні за добу зросли на 1130

34 хв тому
788 чоловіків розшукують як офіційно зниклих безвісти у районі села Кринки — «Слідство.Інфо»

788 чоловіків розшукують як офіційно зниклих безвісти у районі села Кринки — «Слідство.Інфо»

10 год тому
В Україні зʼявився перший ветеранський хаб ЛГБТ+ військових

В Україні зʼявився перший ветеранський хаб ЛГБТ+ військових

11 год тому