(Не) можна відсторонити: політологи та юристи про указ Зеленського щодо відсторонення очільника КСУ

(Не) можна відсторонити: політологи та юристи про указ Зеленського щодо відсторонення очільника КСУ

Конституційний суд, Офіс президента, Офіс генпрокурора та десятки юристів та експертів вже два дні поспіль сперечаються, чи мав право президент відсторонити голову КСУ Олександра Тупицького від посади судді. Офіси глави держави та Генпрокурора переконують, що Володимир Зеленський мав на це повне право. У КСУ це заперечують і навіть погрожують президенту юридичною відповідальністю.

Нещодавно Офіс Генпрокурора висунув голові Конституційного суду Олександру Тупицькому підозру у підкупі свідка. Стверджують: ще два роки тому, коли він був заступником голови КСУ «з корисливих мотивів у власних інтересах та інтересах колишнього голови Господарського суду України шляхом підкупу намагався вплинути на свідка у кримінальній справі, щоб той відмовився від показів або надав неправдиві».

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Підозру Тупицькому мали вручити 28 грудня, однак він до прокурора не прийшов – послався на сімейні обставини. Після цього Офіс генпрокурора звернувся з проханням до президента: на два місяці відсторонити Тупицького від посади, доки ведеться розслідування. Відповідний указ видав Володимир Зеленський.

Проте у Конституційному суді заявили, що у президента немає повноважень відстороняти Тупицького, тому той залишиться на посаді. Крім того, КСУ пригрозив Зеленському юридичною відповідальністю.

«Указ президента є юридично нікчемним, не може підлягати виконанню, оскільки суперечить конституційним засадам організації державної влади в Україні та посягає на конституційно-правовий статус судді КСУ. Видання цього указу фактично є протиправним втручанням у діяльність судді Конституційного суду України, що тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність», – йдеться на сайті суду.

За словами юристів, президент Володимир Зеленський дійсно не мав права видавати такий указ. Цим він фактично порушив Конституцію, вважає голова правління фундації «Де-Юре» Михайло Жернаков. І хоча в самому Офісі президента неодноразово заявляли, що серед іншого хочуть владнати конституційну кризу, рішення глави держави не цьому не сприяє.

«Такі дії лише поглиблюють конституційну кризу. Бо президент вважає, що Тупицький відсторонений, КСУ вважає, що він не відсторонений.

Уявіть тепер якби Рада взагалі прийняла законопроєкт, який пропонував Зеленський, щодо звільнення усіх суддів КСУ. Що тоді? Створили б ще один КСУ з новимим суддями, в Україні було б два Конституційні суди? Це я до чого: порушення Конституції — це за означенням шлях до руйнації держави.

Це не про вирішення проблем, а лише про їх поглиблення. Аби вийти з конституційної кризи, читаємо текст Конституції, робимо як так прописано, лише потім вирішуємо, чи потрібно нам змінювати цей текст», – каже юрист.

Аби вийти з кризи, необхідно створити такі умови, щоб подібних ситуацій як-от з неправомірними рішеннями суддів КСУ не виникало. А для цього добирати суддів на посади мають за допомогою відкритого конкурсу та єдиної комісії. Саме це Києву радила Венеційська комісія – перевіряти потенційних суддів як на компетентність у справі, так і на моральні якості.

«Це має бути одна комісія, до якої можуть подаватися усі охочі, а не ті, кого делегують фракції парламенту. Наприклад, до комісії можуть увійти незалежні міжнародні експерти, колишні судді Європейського суду з прав людини, члени Громадської ради доброчесності, перший склад КСУ 1997-го року тощо.

З 50 кандидатів можна вже буде обрати склад комісії, яка потім перевірятиме потенційних судудів КСУ на доброчесність та компетентність. Тоді це буде працювати», – зазначає Жернаков.

А наразі де-юре відсторонити голову Конституційного суду не може ніхто – його можуть лише звільнити. Для цього потрібно дві третини голосів самих суддів Конституційного суду. Аби зібрати ці голоси у КСУ мають провести  спеціальне пленарне засідання. Таке засідання після указу Зеленського вже зібрали, проте голосів для відсторонення Тупицького не вистачило. І це добре, вважає кандидат юридичних наук Микола Марченко.

«Наразі йде мова більше про політичні забаганки Зеленського та його бажання впливу на КСУ. Не секрет, що Зеленський хоче відсторонити очільника КСУ Олександра Тупицького не для того, щоб врегулювати конституційну кризу чи поліпшити роботу КСУ. А для того, щоб президент або Верховна Рада призначила на ці посади своїх людей з партії «Слуга народу», аби один з новопризначених суддів очолив КСУ. Тоді Зеленський матиме повністю підконтрольний Конституційний суд», – каже кандидат юридичних наук.

Натомість в Офісі генпрокурора заявили, що указ Зеленського про відсторонення очільника КСУ цілком законний. Мовляв, що ще робити, якщо голова Конституційного суду стає підозрюваним у справі. А те, що в законі такої причини не вказано нібито просто недолік законодавства. Відсторонення від посади є одним з інститутів кримінального судочинства, наголошують в Офісі генпрокурора.

У такій позиції експерти вбачають серйозну небезпеку незалежності Конституційного суду. Адже якщо президент матиме право відстороняти суддів Конституційного суду, то на неупередженому суддівстві можна поставити хрест, вважає голова правління фундації Де юре Михайло Жернаков.

«Якщо президент буде й надалі позбавляти усіх повноважень, як він це робить зараз, то у нас буде лише один орган влади – президент. Тоді в Україні буде абсолютна монархія.

Має діяти система стримування і противаг. Деякі речі, як наприклад перевірка виконння зобов’язань по боротьбі з корупцією, мають покладатися на виконавчу владу. При цьому виключно в сфері протидії корупції, перевірки декларацій тощо. А що стосується позбавлення повноважень очільника такої установи як КСУ – досить міцної гарантії незалежності – то таке рішення має прийматися колективно, а не одним лише президентом».

Кандидат юридичних наук Микола Марченко вважає, що за видання такого указу Зеленського дійсно можуть притягнути до відповідальності, адже він зазіхнув на незалежність Конституційного суду. Наразі порушити справу проти Зеленського можуть за заявою Тупицького, пояснює юрист.

«Далі ця ситуація розвиватиметься в залежності від бажання Тупицького. Він може подати заяву до поліції щодо вчинення Зеленським злочину. Або ж може подати позов до суду за образу честі, гідності і ділової репутації з метою отримати фінансову компенсацію та публічні вибачення від Зеленського».

Натомість такий сценарій навряд чи можливий поки Зеленський перебуває на посаді президента, кажуть юристи. Однак тепер главі держави загрожують політичні наслідки. Намагаючись продемонструвати власну позицію та декларуючи наміри врятувати країну від конституційної кризи, Зеленський указом про відсторонення Тупицького поставив себе у невигідну позицію, вважає політолог Олег Саакян.

«Ситуація з КСУ після указу Зеленського не вирішиться. Натомість його дії тепер критикуватимуть опозиційні сили, звинувачуючи Зеленського в узурпації влади, тобто все поле критики буде вичерпане політиками. Поруч з тим, для Зеленського це дорога незвороня. Бо кожен його наступний крок має бути ще більш рішучим, інакше виникне питання: навіщо було йти на юридично сумнівний крок, якщо за цим ніякої системності не послідує».

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко припускає: через указ щодо Тупицького опозиційні сили можуть навіть спробувати усунути Зеленського з посади президента. Однак, зазначає експерт, навряд чи такі спроби будуть результативними.

«Може сторони знайдуть компроміс і Тупицький сам піде з посади: або на ці 2 місяці, або взагалі заявить про відставку. Це не виключається, але навряд такий сценарій можливий. Скоріше друзі Тупицького – народні депутати з партії «ОПЗЖ» – будуть переконувати Тупицького чинити спротив Зеленському.

Опоненти президента спробують звинуватити Зеленського в неконституційності його дій, можливо навіть заявлятимуть про імпічмент. Проте наразі голосів для ініціювання процедури імпічменту не вистачить. Тому заяви будуть, критика буде, а початку процедури імпічменту не буде».

Політичний експерт Олександр Антонюк вважає, що указ президента можливо й незаконний, але справедливий і політично вмотивований, бо наразі складається враження, що очільник КСУ – недоторканий, а так не має бути.

«Тупицький може собі дозволити не приходити не допити, бо він недоторканий, і закон на його стороні. При цьому у законі не прописано, що робити у таких випадках.

Тому щодо конституційності указу Зеленського скажу так: ми за законність чи за справедливість? Проте з іншого боку, я хотів би почути вибачення від Зеленського перед Андрієм Антоненком (підозрюваний у справі вбивства Павла Шеремета – ред.), який вже майже рік перебуває у СІЗО, при тому що його винуватість не доведена. Якщо б не було цієї ситуації з Антоненком, то можливо я б повністю політично підтримав би Зеленського щодо відсторонення Тупицького».

Однак політолог наголосив, що все ж таки механізми впливу на суддів та посадовців мають бути правовими – відповідні запобіжники потрібно передбачити у законодавстві.

Тож Верховній Раді надалі варто було б ухвалити зміни до закону про Конституційний суд, що врегулювали б такі моменти. Наприклад, яким чином діяти, якщо очільника КСУ підозрюють у вчиненні злочину.

А поки що, за чинного законодавства, через протистояння Офісу президента та Конституційного суду і сама робота КСУ може бути заблокована на кілька місяців.

5 січня на засідання зберуться судді Конституційного суду України, щоб розглянути питання про тимчасове відсторонення від посади голови КС Олександра Тупицького.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Останнi новини