Не можу дивитися, як рідне місто перетворюється на руїни — волонтер з Сєвєродонецька

На Луганщині тисячі людей щоденно страждають від обстрілів з боку російських окупантів. Наразі міста Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Кремінна, Попасна та прилеглі до них населені пункти, перебувають на межі гуманітарної катастрофи.

Одним з перших почав допомагати сєвєродончанам 33-річний місцевий житель Владамир Чорний. Він працює в обласному гуманітарному штабі.

Владамир контролює постачання гуманітарної допомоги. Зокрема, адресної.

«Комусь потрібні рідкісні ліки, комусь дитяче харчування або продукти. Адже у місті здебільшого залишились найменш мобільні та найменш захищенні верстви: старенькі, матері з малолітніми дітьми, люди з інвалідністю та хворі. Попри те, що усі перебувають у приблизно однаковій ситуації, двох однакових прохань майже не буває», — говорить чоловік про своє прифронтове життя.

Разом із колишніми бізнес-партнерами з Австрії, Німеччини, Словаччини та Польщі Владамир сформував потужну розгалужену мережу допомоги Луганщині та рідному Сєвєродонецьку.

---

Читайте також: На підконтрольній території люди плачуть, сміються, кричать «Ура» і дякують — водій з Кропивницького

---

Гуманітарні потреби змінюються: якщо на початку вторгнення людям була потрібна їжа, то зараз найбільш дефіцитними є будівельні матеріали для ремонту вікон та осель.

Члени міжнародної волонтерської мережі постійно підтримують зв’язки один з одним, дізнаються, що саме потрібно, намагаються виконати замовлення якомога точніше та оперативніше. Усі розуміють: коли ворожі обстріли тривають цілодобово, руйнуючи будівлі та долі його людей, кожна хвилина означає чиєсь життя.

«Не можу дивитися, як рідне місто перетворюється на руїни та сидіти склавши руки. Хочеться допомагати якомога більше. Врятувати дитину, що народилася у підвалі під час війни та немає підгузок, нагодувати батьків цієї дитини, дати їм ліки та будівельні матеріали, щоб вони мали змогу закрити вибиті шибки, вивезти літніх людей, яким потрібен догляд. Не можна полишати містян у такий час. Бо в них окрім нас, волонтерів, наразі нікого немає. Ми маємо об’єднатися, щоб вижити в таких умовах та зберегти те, що нам цінно», — наголошує Владамир.  

Якщо до війни він міг дозволити купити собі те, що хотів, то наразі в нього залишилися лишень п’ять тисяч гривень, щоб доїхати з фурами до Західної України та забрати там допомогу. Назад він доїхати вже не зможе — немає грошей на паливо.

Підтримати Владамира та його бажання допомогти жителям Луганщини може будь-хто. Він самостійно може домовитися за перевезення усього необхідного, знайти паливо та адресно розвезти ліки, продукти та будівельні матеріали. А охочі можуть допомогти фінансово.

---

Інформація для перерахування благодійних внесків на доставлення гуманітарних вантажів:

Отримувач:
ЧОРНИЙ Владамир Володимирович
IBAN
UA863077700000026203060449714
ІНН/ЕДРПОУ
3245607155

Призначення платежу:
для поповнення карти 4323357022930016
ЧОРНИЙ Владамир Володимирович
3245607155

---

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS