Не перша відмова: чому німецький суд не дозволив екстрадувати екснардепа Онищенка

Німецький суд відмовився екстрадувати екснардепа Олександра Онищенка — фігуранта справи про розкрадання державних грошей під час продажу газу «Укргазвидобування». Після півроку за ґратами Онищенко вийшов на волю. Відмову в екстрадиції екснардепа суд обґрунтував, зокрема, умовами утримання в українських слідчих ізоляторах. У звіті від 2017 року Європейський комітет із запобігання катуванням Ради Європи назвав ці умови нелюдськими. 

«Жив в Іспанії, буваю практично всюди, виступаю на змаганнях, поки це єдине, чим я можу займатися», —  так екснардеп Олександра Онищенко описував  минулого літа спосіб життя в Європі в інтерв’ю телеканалу 112. За межами України він майже чотири роки — поїхав перед тим, як Верховна Рада проголосувала за його арешт. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважає Онищенка організатором корупційної схеми для розкрадання грошей компанії «Укргазвидабування» від закупівлі газу.

Директор НАБУ Артем Ситник Фото: НАБУ

«Через фіктивні біржі встановлювалася занижена ціна на газ. І суб’єкти спільної діяльності, які є операторами видобування газу, за заниженими цінами збували цей газ на підконтрольні підприємства. У подальшому ці підприємства за ринковими цінами передавали газ на підприємства реального сектору економіки. А різницю між заниженою ціною і ринковою ціною переказувалася на фіктивні підриємства і переводилася в готівку», — так директор НАБУ Артем Ситник описував суть схеми в 2016 році.

Як вважають детективи НАБУ, загалом через схему Онищенка держава втратила майже 3 мільярди гривень. Торік у серпні Олександр Онищенко заявляв про плани повернутися до Києва і доводити невинуватість. Але не повернувся. У листопаді минулого року Онищенка затримали в Німеччині, генеральна прокуратура міста Ольденбург просила видати ексдепутата на екстрадиційний запит України. Через півроку арешту суд цього міста відмовив в екстрадиції і відпустив ексдепутата. Український адвокат Онищенка Олег Іщенко каже: в документах, які подала Україна, були порушення. 

«Людину можна притягувати до відповідальності за тими статтями, які вказано в запиті. Якщо, припустимо, в запиті вказано три статті, його не можна притягувати за п’ятьма — нові злочини, нові претензії, які можуть виникнути у правоохоронців. Українська сторона не могла дати таких гарантій, оскільки намагається переслідувати Онищенка за більшою кількістю статей, ніж вказано в запиті», — заявляє адвокат.

Нові епізоди — це незаконне поводження зі зброєю та незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, пояснює Олег Іщенко. Ці епізоди Спеціалізована антикорупційна прокуратура, дійсно, додала вже після того, як відправили запит на екстрадицію — відповідає прокурор САП Роман Симків. Але, заявляє Симків, це не є порушенням. 

«Було додано дві статті до попереднього обвинувачення, яке було висунуте Онищенку, але в цьому немає взагалі не те, що порушення — це, навпаки, ми діяли в рамках наданих нам повноважень. Елементарно вирішується це питання: у разі, якби екснардепа екстрадували до України, є чітко прописана процедура: судові органи повинні звернутися повторно до країни, з якої видали, та попросити дозвіл за притягнення за новими статтями обвинувачення», — розповідає прокурор.

У офіційному пресрелізі суд пише про іншу причину відмови: українська влада не переконала, що в СІЗО ексдепутата триматимуть за міжнародними стандартами. Судді послалися на звіт Європейського комітету із запобігання катуванням Ради Європи від 29018 року, де спостерігачі вказали на нелюдські умови для ув’язнених.

«Я не дуже добре знаю назви, багато різних органів. Вони були у нас, досліджували умови тримання в слідчому ізоляторі, в тому числі в Лук’янівському СІЗО. Хоча я скажу, що умови в Лук’янівському СІЗО не найгірші в країні», — коментує адвокат Олег Іщенко.

Умови в українських СІЗО поступово покращуються, стверджує заступниця міністра юстиції Олена Висоцька. І як приклад наводить чотири камери в Лук’янівському СІЗО, де в’язні можуть за гроші оселитися в кращих умовах. 

«До кінця 2020 року ми багато чого іншого запланували. У тому числі, капітальні ремонти деяких корпусів слідчих ізоляторів, співпраця з інвесторами щодо будівництва нових слідчих ізоляторів. Є ідея про створення приватних СІЗО в Україні. Якби аналізувати 2017 і 2020 рік, ми б доводили, що умови утримання поліпшуються. Реалізований проєкт — це тільки платні камери в СІЗО», — каже Олена Висоцька.

Директор «Харківської правозахисної групи» Євген Захаров пригадує: через погані умови тримання в українських СІЗО і колоніях і загрозу застосування тортур Україна раніше не отримала експрем’єрміністра Павла Лазаренка. 

«Я вже бачив багато коментарів, що, мовляв, і німецькі суди вже куплені. Просто у нас люди не можуть чомусь усвідомити, що в таких державах, як Німеччина, Франція і Велика Британія грубість і жорстокість, які царюють в українських тюрмах, вже є достатньою підставою, щоб не екстрадувати до нас людей», — заявляє правозахисник.

Зараз Вищий антикорупційний суд України розглядає провадження проти Онищенка без участі обвинуваченого. І його відсутність на процес не вплине. Адвокат обвинуваченого Олег Іщенко припускає, що з часом Олександр Онищенко захоче взяти участь у засіданні через відеозв’язок. Прокурор Роман Симків відповідає: такої процедури немає, щоб взяти участь у засідання, ексдепутат має приїхати до України. Київський апеляційний суд раніше обрав для Олександра Онищенка тримання під вартою.