Не привід для паніки: з паліативних відділень виписують невиліковно хворих і це нормально

Уряд заборонив відвідувати госпіси й відділення паліативної допомоги, де допомагають невиліковно хворим. Винятків немає – прийти у госпіс неможна навіть якщо родич помирає – на цьому наголошують у  Міністерстві охорони здоров’я. Адже якщо вірус потрапить у лікарню – інфікуються усі.

«Заборона повинна бути без винятків. Відвідуючи одну людину, ми наражаємо на небезпеку всіх, хто є в паліативі. У такі заклади, якщо потрапляє коронавірус, то будуть 100% інфіковані всі», – вважає  заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Однак у Київській лікарні №18 заспокоюють – поряд з невиліковними  пацієнтами, які помирають у стаціонарі, зможе бути один з родичів:

«Родич з таким пацієнтом перебуває практично цілодобово – він також перебував з ним ще до карантину.  Звичайно, ми обмежуємо такі візити – до таких пацієнтів не ходить натовп всією сім’єю по 20 людей. Це конкретна людина, яка перебуватиме поруч з пацієнтом, і розуміє усю небезпеку на яку може наражати свого рідного», – каже один з лікарів.

Лікарі додають, що родич обов’язково має бути в масці та рукавичках. Водночас у Київській міській держадміністрації запевнили – до паліативних відділень жодних відвідувачів не пускатимуть, каже перший заступник міського голови Микола Поворозник:

«На сьогодні закриті паліативні відділення, є накази МОЗ, Департаменту охорони здоров’я, бо наразі такі візити відвідувачів для них – це смертельна небезпека, адже пацієнти паліативних відділень – люди з ослабленим імунітетом. Вони – у групі найбільшого ризику щодо тяжкого перебігу коронавірусної інфекції. Аби убезпечити їх від зараження, треба до мінімуму скоротити будь-які контакти», – пояснює Поворозник.

Як альтернативу – пропонують спілкуватись зі пацієнтами хоспісу за допомогою відеозв’язку. Пацієнтів у стабільному стані – виписуватимуть. Так вони зможуть бути вдома з родичами, каже заступник київського голови:

«Ми забезпечимо медичний супровід через мобільні бригади, які є при кожному відділенні паліативної допомоги», – каже Поворозник.

Він додав, що однозначно у відділенні залишатимуться ті, хто потребують стаціонарних умов чи у кого родичі хворіють на COVID-19.

Те, що невиліковних хворих виписують, не привід для паніки, яку посіяли деякі ЗМІ – так працюють в усьому світі, розповідає заступник головного лікаря Київської лікарні № 18 Руслан  Тишко:

«У всьому цивілізованому світі паліативна допомога в останню чергу включає в себе перебування хворого в стаціонарі. За канонами, це мультидисциплінарна допомога, яка не має відношення до медицини, яка надається пацієнту в максимально комфортних для нього умовах. Лише у крайніх випадках його поміщають у паліативні відділення. При цьому ніде в Евпропі такі відділеня не розміщується в лікарнях, де є ургентний прийом хворих», – пояснює Тишко.

Лікар додає, що до усіх паліативних пацієнтів, які є в їх реєстрі, приїжджали спеціалісти й визначали, які у хворих є потреби:

«Спочатку визначають, які заходи та допомога вже надається, та яка ще допомога потрібна. Наприклад, візит психолога чи медсестри, можливо, соціального працівника чи лікарська допомога..

Тишко пояснює: зараз паліативних пацієнтів виписують також тому, що лікарня почала приймати хворих, які можуть бути потенційно інфіковані коронавірусом. А це – пряма загроза для ослаблених пацієнтів:

Зараз, у зв’язку з епідеміологічною напруженістю, «швидка» привозить у лікарню хворих, які можуть бути потенційно інфіковані коронавірусом. Паліативне ж відділення розміщується у лікарні, це не окремий заклад, а його пацієнти – найбільш вразлива категорія. Їм безпечніше перебувати вдома, з рідними. Що ж до пацієнтів, у яких була запланована госпіталізація, їм нанесли моніторингові візити й вже визначили, яка допомога їм потрібна. У лікарні залишились лише ті хворі, які дійсно не можуть перебувати вдома. Наприклад ті, що помирають або підключені до апарату штучного дихання. Також додому не відпускають двох хворих, яким ще не підібрали схему прийому препаратів для знеболювання. Але, звичайно, якщо тим хворим, яких ми виписали, знадобиться стаціонарне лікування – їх приймуть. Ніхто без допомоги не залишиться, напризволяще ми не кидаємо», – наголошує Тишко.

Підтримує заборону відвідування паліативних відділень і лікарка мобільної служби паліативної допомоги у Києві Зоя Максимова. Й каже, що вдома невиліковним пацієнтам безпечніше, бо більшість з них мають супутні патології та поважний вік, що підвищує ризик заразитися коронавірусом. Крім того, додому хочуть й самі пацієнти:

«Звичайно, тим пацієнтам, які не потребують стаціонару і в яких є родичі, краще знаходитись вдома. Засобами догляду їх можна забезпечити. Наприклад, ті ж перев’язки можна робити вдома, а лікар може приїжджати й виміряти тиск оглядати хворого..До того ж й самі пацієнти хочуть перебувати вдома, а не у лікарні. Навіть найліпше ставлення медпрацівників та найкомфортніші умови у стаціонарі не порівняються з перебуванням вдома з рідними. До речі, за допомогою можна звернутися у благодійний фонд «Свої», який зараз займається допомогою невиліковним хворим», – пояснює лікарка.

Вдома пацієнти перебувають під контролем сімейних лікарів та мобільних бригад – медпрацівники відвідують хворих принаймні раз на тиждень. Бригади є у кожному районі Києва, каже Максимова:

«Якщо людину виписують, то лікар мобільної бригади про це знає,  й здійснює патронаж за такою людиною вдома, забезпечує необхідним доглядом, контролює больовий синдром», – заспокоює вона.

Але зазначає, що мобільна служба – не швидка допомога, тому візит треба запланувати.  У разі ж екстреного випадку – викликати «швидку».

Що ж до препаратів знеболення, якого потребують пацієнти, то їх може отримати як сам пацієнт, так і родичі – для цього треба звернутися до сімейного лікаря за рецептом:

«Потім пацієнт вдома приймає препарати по розробленій схемі, написаній лікарем мобільної служби чи сімейним лікарем. Якщо у пацієнта немає родичів, то до нього приїжджає соціальна служба й допомагає закупити все необхідне, у тому числі й препарати. Соцпрацівник ходить до сімейного лікаря, який дає рецепт на 15 днів, отримує запас пігулок й віддає пацієнтці, яка прийматиме їх ці два тижні. Через 15 днів – соцпрацівник знову приходить до пацієнтки та надає їй запас пігулок, – каже лікарка мобільної служби паліативної допомоги Зоя Максимова.

Лікарка додає, що препаратів для хворих достатньо, й догляд за ними належний:

«Це категорія хворих, для яких завжди вистачатиме препаратів, особливо знеболення, бо окрім них таких специфічних препаратів більше ніхто не потребує. Наприклад, того ж морфіну таблетованого, або пластирів..Всього вистачає. Поки я ні одної скарги не отримала, що не вистачає догляду чи препаратів», – каже Максимова.

Проте наголошує: якщо родич помічає не характерні для хворого симптоми, у тому числі – підвищену температуру чи кашель,  потрібно негайно телефонувати лікарю:

«Взагалі це стосуються усіх симптомів – якщо ви помічаєте, що у вашого родича з’явились чи посилились симптоми, треба викликати лікаря», – зазначає медпрацівниця.