Львівський безпековий форум, 2017 рік
Провідні експерти з понад десяти країн світу, зокрема зі США, Канади, Німеччини, Польщі, Грузії, Естонії, дискутуватимуть про залежність, взаємозалежність та незалежність країн. Детальніше про виклики, які обговорюватимуть на Львівському безпековому форумі, розповіла віце-спікерка Верховної Ради України Оксана Сироїд.
— Ми задумували цей форум ще у 2015 році з тією метою, щоб говорити про те, що таке безпека, що таке загроза. Після того, як були укладені Мінські домовленості, фактично кожен знайшов собі таку нірку: всі втекли у ці Мінські домовленості, вигадали собі формулу, що немає альтернативи Мінським домовленостям, у гібридній війні не можна виграти. Усі втекли у цю комфортну нірку і перестали шукати відповіді на питання. Фактично будь-які безпекові дискусії перетворилися на політичні твердження: люди приходили і казали, що альтернативи Мінським домовленостям немає, крапка.
Україна сама не може знайти рішення. Ні я, ні ви одноосібно це рішення не вигадаємо. Якщо воно стосується безпеки в регіоні, якщо це рішення стосується війни і миру, це завжди рішення, яке зачіпає інтереси багатьох держав і багатьох людей, багатьох економічних інтересів. Ми хотіли говорити про це чесно, ми почали шукати людей поза політикою. Одна з філософій форуму — говорити мають не політики, щоб політики слухали. Люди, які думають, є на різних континентах, в різних країнах, просто немає майданчика для того, щоб вони могли думати разом, і для того, щоб люди, які приймають рішення, могли їх послухати. Так з’явилася ідея форуму.
В політичній дискусії неможливе думання разом і пошук рішень: це суперечить публічній політичній дискусії. Політики можуть думати разом в закритому приміщенні, але точно не тоді, коли на них націлені камери, але ж рішення шукати треба.
Цього року ми будемо говорити про економічну взаємозалежність держав, про Північний потік як інструмент безпеки, про інформаційний компонент. Окрема дискусія буде присвячена Азовському морю.
— На жаль, Україна не запропонувала жодного рішення стосовно Північного потоку — 2. Що відбувається? Росія сказала: якщо ви хочете мати справу з російським газом і з Газпромом, ви маєте справу з державою Росія. Європа з іншого боку виставила не ЄС з єдиною політикою, не політику окремих держав, а окремі компанії, які займаються видобутком, транспортуванням і дистрибуцією газу. Росія зайшла в управління майже кожної з цих компаній, багатьом з цих компаній вона дала можливість заробити.
Україна, маючи газотранспортну систему мала би запропонувати європейцям комерційну пропозицію застосування нашої газотранспортної системи, управління і модернізації нашої газотранспортної системи, тому що це дешевше, ніж будувати новий північний потік, але за чотири роки жодної пропозиції не було. Крім того, що почали обговорювати підписання гарантій від Росії щодо транзиту газу українською газотранспортною системою, інших пропозицій не було. Але гарантії Росії стосовно транзиту газу — це Будапештський меморандум — 2.
— Система колективної безпеки, створена після Другої світової війни, повністю збанкрутіла з початком війни проти України (насправді з початком війни проти Грузії, просто тоді всі зайняли позицію страуса, ніхто не хотів це побачити). Україна є лакмусовим папірцем неефективності системи колективної безпеки у світі. ООН навіть не була здатна прийняти рішення про те, що Росія є агресором. Це також свідчить про те, що багато країн уникають реальності. В ЄС є частина країн, які усвідомлюють загрозу і реальність (скандинавські країни чи Польща), але в Німеччині, наприклад, проросійські настрої зростають з неймовірною швидкістю. Один з німецьких посадовців «розпинав» українських депутатів за те, що через нас вони мусять сваритися з Росією. Ця ситуація є великою загрозою для самої Європи, бо заперечення реальності може одного дня дуже сумно закінчитися для Європи. Україна сьогодні на вістрі. Один голландський філософ сказав, що любить приїжджати до України, бо тут є вістря правди. Ти приїжджаєш і розумієш, що насправді відбувається. Ми маємо цю велику легітимність, бо ми знаємо правду. Через те ми можемо думати над рішеннями і пропонувати їх для інших. Цим треба займатися, бо рішення складні, вони не формуються за день, місяць чи рік. Для цього потрібно пройти шлях, і Україна мусить бути частиною цього діалогу.
Світ дуже прагматичний, ніхто нікого не буде захищати, ніхто нікому не буде допомагати, поки це не буде комусь вигідно. Союзники є тільки у сильних, у слабких є покровителі. Єдиною країною, яка хоче бути покровителем України, є Росія. Всі інші готові працювати з Україною як з союзником, але для цього треба бути сильним. Коли Україна каже, що треба підтримати санкції, виникає питання, де санкції України.
Нам, зокрема, Захід каже: або ви дотримуєтеся Мінська, або вам треба воювати з Росією. Нас поставили перед вибором: або ви будете агресивно нападати на Росію, або капітулюєте. Але це брехня, тому що вибором для України є вистояти і зробити таку оборону, яка б зробила Україну неїстівною для Росії. Треба вистояти, зробити тут успіх. Тоді ми повернемо собі території, тоді все відбудеться.
Аудіоверсію розмови з Оксаною Сироїд слухайте у доданому звуковому файлі.