facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Не вживаємо слово «сепаратист», бо не маємо нагнітати обстановку — журналістка з Молдови

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хв

Громадське радіо продовжує цикл передач «Відверто про війну». Ми говоримо про медійників у зонах конфліктів і те, як війна змінює світосприйняття.

У четвертому випуску ми поговоримо про  роль ЗМІ у запобіганні збройних конфліктів.

Наші співрозмовники:

– журналістка Громадського телебачення Анастасія Станко

ФБ-сторінка Антастасії Станко

– медіатренер Сергій Штурхецький

Громадське радіо

– журналістка молдовської телекомпанії Publika TV, яка мовить молдовською та російською мовами, Оксана Боднар

ФБ-сторінка Оксани Боднар

У 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розв’язала збройний конфлікт на Сході України, українські журналісти виявилися не готовими до роботи в умовах війни. Не всі усвідомлювали, яку силу матиме слово журналіста. Вчилися в процесі роботи, робили серйозні помилки. Про свої розповідає журналістка Громадського телебачення Анастасія Станко.

«Я їздила у Донецьк, коли він був вже захоплений, але туди можна було в’їхати, я їздила у Луганськ, Луганську область. Якщо говорити про серйозні бойові дії, то я їздила в батальйон «Айдар», бо в ньому воювали мої друзі. Мені було важливо побачити їх, я через них переймалася і, чесно кажучи, не дуже розуміла, що таке війна, як це виглядає, що є люди, які живуть на цій території, по них стріляють, війська йдуть. Зараз я розумію, що тоді нічого не усвідомлювала те, як виглядає війна, що це, які ризики, як її висвітлювати. Я наробила на початку багато помилок, на деяких моїх сюжетах чи стрімах можна побачити, наскільки є серйозними ці помилки, наскільки вони глибокі і неправильні для журналіста, але, на жаль, на практиці я навчилася поводитися адекватніше, але шкода, що на це пішло близько місяця, не більше, тому що я не вилазила з фронту, швидко вчилася.

Я могла знімати крупним планом тіла бойовиків, сепаратистів, на їхньому фоні писати стендапи, це виглядало, скажімо так, стрьомно і не правильно», — говорить журналістка.

«Тож яку роль у збройному конфлікті відіграють журналісти?», питаю у медіатренера Сергій Штурхецького. У відповідь він нагадує мені про роботу Луганської обласної телерадіокомпанії наприкінці 2013 – початку 2014 року. Саме там я працювала до фактично до червня 2014-го.

«Зрозуміло, що коли під час війни прийшли озброєні люди і сказали «теперь все должно быть по-честному», то тоді у журналіста немає вибору. І так на Луганській ОДТРК довго майорів блакитно-жовтий прапор, скільки міг. Але, зрозуміло, що говорити про стандарти під дулом автомата дуже важко. Але, виявляється, що ми так би мовити йшли до нього і раніше, не маючи дула, маючи, можливо, якісь меркантильні інтереси і серйозно до цього не ставлячись.

Якщо журналісти мають можливість говорити так, що їхнє слово у мільйонах вухах, очах, то, очевидно, і питається більше. Журналіст має глибше розуміти моменти і не використовувати журналістику як пропаганду.

Тоді журналістика перетворюється на інформаційне кілерство. Відповідальність суто моральна, але вже є прецеденти, зокрема, після геноциду в Руанді, коли редактори, які відповідали за інформаційну політику, поплатилися. Вони постали перед судом і отримали вироки. Те саме було і після другої світової війни, коли люди, які відповідали за пропаганду, вони теж біли переслідувані і по них теж були вироки», — говорить Сергій Штурхецький.

У цьому випуску звертаємося за досвідом до молдавських колег, які пишуть про життя у невизнаному Придністров’ї. Журналіст та ведуча телекомпанії Publika TV Оксана Боднар зазначає, що зараз є певні складнощі із доступом на неконтрольовану частину країни.

«У нас доступу до регіону зараз практично немає. У 2012 році, коли я почала роботу, ми туди могли їздити, робити репортажі. Після 2014 року нам не видають акредитації. Фактично через наше бюро з реінтеграції, віце-прем’єра з реінтеграції ми можемо запросити акредитацію. Це певний дозвіл тільки на одну подію, на кілька годин, щоб в’їхати в регіон і зняти цей сюжет. Тривалий час у нашого телеканалу не було туди доступу. Минулого року ми вперше за кілька років змогли туди дістатися до Дубосарського району і знімати про Дубосарського фермерів. Це одна з тих поїздок, що була нам доступна. До того було легше з цим. Акредитацію нам на місяць робили і ми без всяких проблем туди», — говорить Оксана Боднар.

Слухайте повну розмову в доданому звуковому файлі

«Здійснено у рамках проекту «Зміцнення ролі ЗМІ в розбудові миру в Україні», який виконує ГО «Демократичні та громадські ініціативи» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні».

«Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government».

Поділитися

Може бути цікаво

Глава Пентагону розкрив вміст пакету військової допомоги на $6 млрд

Глава Пентагону розкрив вміст пакету військової допомоги на $6 млрд

5 год тому
Польща планує врегулювати питання прихистку українців з урахуванням нових реалій

Польща планує врегулювати питання прихистку українців з урахуванням нових реалій

6 год тому
Зеленський на «Рамштайні» озвучив основні потреби Сил оборони України

Зеленський на «Рамштайні» озвучив основні потреби Сил оборони України

7 год тому
Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

7 год тому