Використання штучного інтелекту (ШІ) в медіа вже давно стало щоденною практикою, проте провідні українські редакції підходять до цього питання з чіткими обмеженнями. Керівники релованих видань Луганщини розповіли представниці Інституту масової інформації в Луганській області Валентині Троян, як ШІ автоматизує рутину, допомагає в розслідуваннях і чому він ніколи не замінить справжню журналістику.
Про те, як саме технології інтегровані в роботу редакції «Суспільне Донбас», розповів головний редактор медіа Андрій Крамченков. За його словами, у мовника є чітко визначені правила гри.
«У нас на Суспільному є документи, що можна, а чого не можна», — зазначає Андрій Крамченков.
Він підкреслює, що редакція ніколи не довірить нейромережам створення контенту з нуля. На Суспільному діє суворе табу на генерацію штучним інтелектом текстів та зображень, за винятком випадків, коли потрібно створити ілюстрацію до матеріалу про самі ж технології.
«Наприклад, ми не пишемо тексти за допомогою штучного інтелекту, не генеруємо картинки, крім випадків, коли треба проілюструвати статтю про штучний інтелект», — зазначив Андрій Крамченков.
Водночас ШІ є чудовим асистентом для автоматизації процесів. Головред розповідає, що Суспільне залучає технології для редагування матеріалів, узагальнення даних, а також переведення відео в текст для телевізійних сценаріїв. У виборі конкретних програм працівники мають свободу, адже, як зазначає керівник, «це кожен, кому що більше подобається». Сам Крамченков для транскрибації відео використовує PinPoint.
Для покращення стилістики текстів у редакції також використовують Claude. Проте головний редактор наголошує на важливості людського фактора, адже ШІ все ще схильний до помилок.
«Я використовую Claude, наприклад, для переписування текста прийнятнішим стилем. Але його треба перечитувати, бо вони (ШІ, — авт.) галюцинують, можуть видумувати інформацію», — нагадав Андрій Крамченков.
Редактор додає, що в медіа діє безальтернативне правило — жоден матеріал, до якого торкався ШІ, не може вийти без ретельної перевірки редакції.
Серед інших помічників журналісти Суспільного використовують ChatGPT, Gemini як особистого асистента та пошуковик Perplexity.
Андрій Крамченков зауважив, що нейромережі поки що залишаються суто прикладним софтом.
«Якихось широких підходів до використання ШІ у нас немає. Тобто ми використовуємо як допоміжні інструменти, а не щось супер основне», — резюмував головред Суспільне Донбас.
Про свій досвід використання новітніх технологій розповіла шеф-редакторка новин «Реальної газети» Олена Фетісова. За її словами, нейромережі суттєво допомагають аналізувати великі масиви інформації: від документів і статистики до списків постраждалих та хронології подій. ШІ структурує ці дані у таблиці та допомагає помітити приховані закономірності. Крім того, редакторка використовує технології для швидкого розшифрування аудіо та відео, що дозволяє підготувати інтерв’ю всього за годину, а також для розпізнавання шевронів, чи написів на фотографіях.
Олена Фетісова наголошує, що ШІ не замінює верифікацію, а лише звужує пошук, який вона згодом продовжує через OSINT-спільноти та відкриті джерела.
Водночас у роботі редакції існують жорсткі етичні обмеження.
Олена Фетісова зазначає, що принципово не генерує ШІ-зображення для матеріалів, оскільки будь-яка штучна ілюстрація чи «реконструкція» подій у чутливих темах ризикує підірвати довіру до медіа або стать інструментом маніпуляцій.
На думку шеф-редакторки, завдання журналістики — розповідати правду, тоді як генерація картинок робить протилежне.
Операційний директор видання «Фарватер.Схід» Максим Бєлін розповів, що, на відміну від поширених страхів щодо майбутнього професії, у редакції нові інструменти сприймають оптимістично.
«Штучний інтелект ми використовуємо постійно і для різноманітних завдань», — розповідає медіаменеджер.
За словами Максима, в редакції немає побоювань, що технології зможуть «замінити журналістів». Навпаки, ШІ допомагає спростити й масштабувати роботу: від розшифрування інтерв’ю та обробки великих масивів даних до перекладу, SMM і написання сценаріїв. Ба більше, видання успішно застосовує ШІ як допоміжний OSINT-інструмент — завдяки розпізнаванню облич їм вдалося довести участь громадян РФ у подіях у Луганську в 2014 році.
У майбутньому редакція планує автоматизувати рутину в новинній стрічці та розробити ШІ-систему глобального моніторингу, щоб звільнити час працівників для якіснішої роботи. Проте автоматизація має чітку межу. У редакції не доручають штучному інтелекту написання журналістських текстів і не планують цього робити в майбутньому, адже у їхньому виданні матеріали завжди створюватимуть виключно люди зі своїм досвідом, фахом та позицією.
Про практичну інтеграцію штучного інтелекту задля оптимізації процесів розповідає керівниця напрямку Research and Development «Агенції медійного росту АБО» Марія Оринчак. У команді розглядають нові технології насамперед як прикладний інструмент для підсилення редакцій.
«Ми намагаємося дивитися на AI як на інструмент, який може вирішувати конкретні проблеми редакцій і вивільняти час для важливішої роботи», — зазначає менторка.
За словами Марії, завдяки ШІ агенції вдалося створити кілька корисних продуктів для своєї мережі. Зокрема, за допомогою AI та підходу live coding вони розробили Postlab — простий сервіс, який допомагає журналістам миттєво створювати стильні та брендовані візуали для соцмереж. Іншим успішним кейсом став AI-асистент «The City Navigator». Він акумулював усі внутрішні інструкції та тепер цілодобово консультує локальні редакції щодо роботи з CMS-платформою, що суттєво зменшило кількість однотипних запитів до менторів. Крім того, зараз агенція працює над створенням бібліотеки готових промптів, які допоможуть регіональним журналістам швидше аналізувати великі документи на предмет важливих для їхніх громад тем.
Марія Оринчак переконана, що медійникам варто думати не про те, як не програти штучному інтелекту, а як за його допомогою стати сильнішими. Вона наголошує, що AI не повинен замінювати журналістику, його головна місія — звільнити авторів від рутини заради пошуку тем, верифікації, живого спілкування з людьми та створення якісних матеріалів.
Валентина Троян, регіональна представниця Інституту масової інформації в Луганській області