Небанальні фільми жахів, що полоскочуть вам нерви на Геловін

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада по усьому світу відзначають Геловін — «Вечір усіх святих». Випускова редакторка сайту, авторка подкасту «ДНО: дезінформація, наклеп, обман» та піарниця Громадського радіо Ана Море підготувала для вас підбірку нових небанальних фільмів, яким вдасться полоскотати вам нерви.

«Сонцестояння (Midsommar)» Арі Астера

2019 рік

драма, жахи

Про що фільм: Компанія студентів їде святкувати купальське свято в рідній для одного з персонажів комуні в Швеції. Студентів-антропологів дуже цікавлять обряди та таїнства, але чим глибше вони у них занурюються, тим моторошніше їм стає. Паралельно розгортаються кілька особистісних драм персонажів. А ще у стрічці багато кінематографічного вживання різних психоделіків 🙂

Фішка стрічки: Це фольклорний горор, який першу годину взагалі не видається фільмом жахів. Так, далі тут є трохи баді-горору, а тобто кров’ю вас наприкінці полякають. Але стрічка неймовірно світла, кожен кадр хочеться сфотографувати, настільки вони ніжні та витончені. І водночас яскраві та насичені. Страх тут теж працює напівтонами, напівнатяками, не відштовхуючи, а навпаки підігріваючи інтерес. Це скоріше постійна напруга і тривога, а не страх.

Відгуки: На сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму 83% на основі 292 відгуків, середня оцінка 7,48/10. На Metacritic фільм має середню оцінку 73 зі 100 на основі 53 відгуків критиків, що вказує на «загалом сприятливі відгуки».

«Я думаю закінчити це все (I’m Thinking of Ending Things)» Чарлі Кауфмана

2020 рік

трилер, жахи

Про що фільм: Оповідь ведеться від головної персонажки, яку упродовж фільму називають різними іменами. Вона їде зі своїм хлопцем Джеком до його батьків. Велика частина фільму — їхній діалог в автівці. Вони обговорюють кіно, музику, дискутують, читають поезію. Моторошні й незрозумілі речі починають розгортатися, коли вони приїздять до батьків. Повільний темп першої частини фільму у якийсь момент ескалується, і зрештою усе перетворюється у сюрреальну історію, яка має дуже багато шарів, які я вам, звісно, не буду розкривати.

Фішка стрічки: Це психологічний горор (для багатьох не горор взагалі), у якому майже повністю відсутні усі класичні прийоми фільмів жахів. При цьому звертаючи увагу на першу дивну деталь, далі чіпляєшся за такі деталі по усьому фільму (як те, що до головної персонажки звертаються на різні імена), і з часом не помічаєш, як все тіло вкривають сироти. Персонажі багато розмірковують про час і вік, взаємини батьків та дітей, творчість і своє місце у світі, життя і смерть.

Це один з тих фільмів, який щораз розкривається більше при новому перегляді, може мати трильйон трактувань. Як додивитеся, поставте собі питання: «Про що ця історія?». Ви здивуєтеся, наскільки різні відповіді дадуть усі, хто його дивився. А якщо раптом у вас все ще залишиться питання «що хотів сказати автор?», згадайте про назву та прибиральника (або подивіться одне з десятків відео на YouTube «I’m Thinking of Ending Things Explained»). Розбір стрічки як метамодерного твору мистецтва можна прочитати тут.

Відгуки: Особисто для мене цей фільм входить у ТОП-3 найкращих стрічок 2020 року. На сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму 81% на основі 220 відгуків, середня оцінка 7,51/10. На Metacritic фільм має середню оцінку 78 зі 100 на основі 46 відгуків критиків, що вказує на «загалом сприятливі відгуки».

«Оксамитова бензопилка (Velvet Buzzsaw)» Дена Ґілроя

2019 рік

жахи, трилер

Про що фільм: Арткритик Морф Вандевальт з подругою Жозефіною, яка працює на власницю галереї, знаходять силу-силенну картин покійного художника. Вони вважають їх геніальними, намагаються організувати виставку, написати книгу про митця. А далі починається трешовий треш, коли глядачам ставлять більше запитань, аніж дають відповідей.

Фішка стрічки: Знову ж таки перша частина фільму — ніби критичний зріз світу сучасного мистецтва, а не горор. Фільм менше для думання, більше для розваги, і зрештою стрічка сильніше за дві попередні сходить до стереотипного фільму жахів. Але Джейк Джилленгол у головній ролі та якісне занурення в артсередовище додає їй особливого шарму. Я починала дивитися цей фільм, бувши впевненою, що дивлюся фільм-критику культури споживання та капіталізму, які знищують мистецтво. Тому для мене усе «фільможахове» тут було неочікуваним, а моторошності вдалося добре розважити.

Відгуки: На сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму 65% на основі 136 відгуків від критиків (середня оцінка 6,2/10). На Metacritic — 61/100 (28 відгуки критиків).