Громадське радіо
«Рутинна процедура підписання угоди з ЄС мала відбутися рік-два тому. Але внутрішня ситуація в Україні змінювалася, і поступово вона стала таким наріжним каменем. Стало зрозуміло, що від того, чи отримає Україна цю угоду чи не отримає, залежить майбутнє країни.
Після того, як колишній Президент Янукович відмовився від її підписання, вона, по суті,стала символом боротьби української нації за своє європейське майбутнє. Починалося все з гасел про повернення на євроінтеграційний курс. Спершу революцію називали «Єврореволюцією» або ж «Євромайданом».
Пізніше це стало «Революцією гідності». Коли Угода стала якимось таким символом, підвищилася сама відповідальність Президента, Уряду, Парламенту, щоби вона виконувалася належним чином і початок її виконання наступив якомога швидше. Тому ситуація із затягуванням її ратифікації виглядає досить дивно.
Є дві базові причини, які заставляють нашу владу задуматися, в який саме момент часу ця Угода має бути ратифікована. З одного боку Європейський Союз всіма своїми силами намагається перевести врегулювання кризи, яку ми маємо на Сході, з військових методів в політико-дипломатичне русло і спробувати уникнути загострення відносин з Російською Федерацією. А з другої сторони, це позиція самої Російської Федерації.
І тут підписання Угоди Росія розглядає, як програну битву, але вважає, що війна за Україну ще не закінчилася, політична війна. Представники Російської Федерації на всіх рівнях намагаються використовувати весь свій вплив, різну риторику й інші інструменти для того, щоби будь-яким чином затормошити процес ратифікації.
Президент намагається допомогти зберегти обличчя росіянам. І от ті консультації, які заплановані на 11 число,можуть якраз стати тією останньою краплею, яка допоможе йому прийняти рішення, бо насправді якихось технічних проблем з тим, щоби підготувати Угоду про Асоціацію на ратифікацію, немає. Молдова – це приклад: три дні – Угода ратифікована.
Нам дуже важливо нарешті розставити всі крапки над «і». тому що незважаючи на те, що протягом 16-и років, коли реалізується курс на європейську інтеграцію (в 1998 року була затверджена стратегія європейської інтеграції), у нас весь час точаться якісь дискусії.
Підписавши Угоду, з юридичної точки зору, в Україні вже не буде жодної можливості говорити про якісь інші домовленості і укладання інших угод, вступ в інші союзи, які б суперечили змісту цієї Угоди. Тому потрібно ратифікувати Угоду і поставити крапку. Тоді вже вести мову про дві речі: шляхи її імплементації і алгоритм взаємодії з іншими нашими партнерами.
Угода не є константою. Як тільки вона набуде чинності, запрацює два органи – Рада асоціації, Комітет асоціації. Ми будемо мати спільні органи з ЄС, які отримають право для ухвалення зобов’язуючих рішень. Принципово важливо, щоби Угода запрацювала, запрацювали ці органи.
Угода про Асоціацію – це інструмент здійснення внутрішніх реформ в Україні. Угода сама має понад 200 сторінок тексту і понад півтори тисячі додатків, де містяться чіткі переліки законодавчих актів Європейського Союзу, до яких має бути наближене чи адаптоване законодавство України.
До цього часу в нас окремо йшла європейська інтеграція, окремо йшов процес здійснення реформ. На виході нема реального прогресу ні там, ні там. Коли ми отримаємо угоду про Асоціацію, у нас реформи повинні будуть здійснюватися згідно з угодою про Асоціацію, тобто з урахуванням європейських норм і стандартів і з урахуванням того досвіду, який отримали нові держави-члени ЄС.
Однозначно, що певні галузі економіки, де не вдасться їх адаптувати до європейських норм і стандартів, доведеться змінювати,або навіть заривати. Але через європейську інтеграцію, через виконання угоди про Асоціацію, ми отримаємо доступ до найдешевших у світі кредитних інвестиційних ресурсів і отримаємо можливість співпрацювати з європейськими країнами.
Створивши сприятливий бізнес-клімат, ми отримаємо не мільярди, а десятки і сотні мільярдів інвестицій. Ми зможемо створити нові робочі місця, нові сучасні підприємства і стати європейською країною», – в ефірі «Громадської хвилі» сказав Вадим Трюхан, головний експерт робочої групи з євроінтеграції Реанімаційного пакету реформ.
Розшифрувала Анастасія Шибіко
