Фото: Волинь 24
За повідомленням Мар’їнської міської районної філії Донецького обласного лабораторного Центру, у районі 241 хворий із підтвердженим діагнозом COVID-19, із них 109 — у Кураховому. Із початку року 16 жителів району, які мали діагноз COVID-19, померли, з них — 7 курахівчан. Чи відображають цифри реальну картину — невідомо, бо результати ПЛР-тестів курахівчани отримують уже після виписки, а у вересні лікарня була переповнена хворими з важкою пневмонією та підозрами на коронавірус.
Ситуація із лікування хворих на коронавірус загострилась наприкінці серпня. Уже у вересні в інфекційному відділені, розрахованому на 30 місць, лікувалось 90 пацієнтів, а хворі змушені були по п’ять годин сидіти у черзі на прийом до лікаря. За свідченнями працівників лікарні у соціальних мережах та з приватних розмов, хворих із підозрою на COVID-19 розміщували у хірургічному та кардіологічному відділеннях, при цьому всіх хворих приймали на загальному санпропускнику, а через нестачу кадрів медсестер із інших відділень наполегливо просили писати заяви з проханням працювати на півставки в «інфекціонці».
«Це відбувалось без наказів, усно. У вересні ми не отримували доплат. При цьому нас запевняли, що ми не будемо працювати з хворими на коронавірус. Але, якщо людина поступила до відділення з високою температурою, у неї взяли проби на вірус, а результат отримають, у кращому випадку, через два тижні, як дізнатися хвора вона зараз чи ні? Не вистачало засобів захисту — халатів, масок, щитків», — розповіла медична сестра Любов.
За її словами, це відбувалось в умовах жорсткого дефіциту кадрів. У жовтні був період, коли на все інфекційне відділення працював один лікар. У цей час масово хворіли співробітники лікарні, дехто з медсестер і санітарок не витримували навантажень та звільнялися. 2 жовтня КНП «Курахівська міська лікарня» отримала статус опорної для лікування хворих на COVID-19.
Пані Любов додає: лише у другій половині жовтня працівники почали отримувати доплати по 50%- 70% за фактично відроблений час.
Зараз вже вистачає захисних масок, халатів, комбінезонів. Але проблема кадрового забезпечення залишилась. На двадцять хворих повинно працювати три лікаря, шість медичних сестер та три санітарки. Аби частково зняти навантаження із Курахівської лікарні, у Красногорівці, на базі районної лікарні, відкрили відділення для лікування хворих на COVID-19. Там лікується 35 пацієнтів. Пацієнти з пневмонією та підозрою на коронавірус до цього часу купують ліки власним коштом.
За словами курахівчанки Галини, колишньої медичної сестри однієї з обласних лікарень, яка звернулась стосовно ситуації у Курахівській лікарні до обласного департаменту охорони здоров’я, НСЗУ, обласної прокуратури, основна проблема не лише у нестачі молодшого медичного персоналу:
«Керівництво в умовах пандемії не змогло організувати розподіл пацієнтів — окремо соматичних хворих від тих, у кого коронавірус або підозра, як це передбачено чинними протоколами. У лікарні багато медичних працівників хворіють. Брати лікарняний, робити тест на COVID-19 адміністрація їм не дозволяє, погрожуючи звільненням. Пацієнти, які намагаються потрапити до профільного лікаря, наприклад, з високим тиском, або побутовою травмою, змушені в умовах пандемії сидіти під кабінетом по кілька годин. Попереднього або онлайн запису в лікарні немає. Медичному персоналу не видавали маски і захисний одяг. А пацієнти всі ліки купують за свої кошти», — розповіла Галина.
За її словами, у лікарні та аптеках міста обмежений медикаментозний ресурс, тобто немає запасу ліків, які застосовують при лікуванні коронавірусу. Тож після госпіталізації пацієнта, його родичам кілька годин, а то й навіть цілий день доводиться шукати необхідні ліки не лише у Кураховому, а й у Покровську. Існує проблема з киснем для важкохворих, а в інфекційному відділенні немає підводки для подачі кисню безпосередньо у відділення. Зараз кисень для хворих підвозять у балонах.
Ось, як описує своє перебування у лікарні курахівчанка Юлія (ім’я змінено на прохання героїні), яка разом із чоловіком захворіла на пневмонію у вересні.
«Ми почали лікуватися вдома ніби від простуди. Дуже змінювався тиск: то підіймався, то знижувався. Від підвищеної температури жарознижуюче не допомагало. На третій день втратила відчуття смаку та не чула запахи, був сильний біль у грудині. На п’ятий день ми звернулись до лікарні. Швидка їхати відмовилась, доїхали на таксі. Із санпропускнику нас повели на рентген, довго чекали відповіді. Коли її отримали, то чекали аби нас оглянув терапевт. Але кожні 40 хвилин приїздив хтось хворий, нам довелось чекати лікаря більш ніж годину, а потім ще півтори години, аби нам виписали лікування. Десь о 2:00 нам поставили першу крапельницю. Але до цього мені з температурою та задишкою довелось самій купувати ліки в аптеці. У палаті нас було четверо — двоє з Курахового, двоє — із Донецька. Вони приїхали за пенсією і лікувались вже два тижні. У них одразу взяли проби на коронавірус, а у нас лише на четверту добу. Ліки в нас були лише на тиждень, потім довелось попросити друзів, аби вони купили нам ліки у Покровську, бо необхідні медичні препарати зникли з полиць аптек моментально. Лікар-терапевт приходив до нас кілька разів, а потім 12 діб лікарі до нас не підходили взагалі. Медичні сестри завжди були поруч, хоча самі падали з ніг від втоми. Вони нам не лише ставили крапельниці, а й вимірювали тиск та сатурацію.
Усі ліки ми купували за власні кошти, навіть спирт. Взагалі витратили 16 тисяч гривень на двох. Але це ще нормально, бо нам призначали такі ліки, які потім зникли з аптек і іншим пацієнтам призначали дорожче лікування. До речі, про те, наскільки складне у мене запалення легенів, судячи з рентгену, ніхто з лікарів мені так і не розповів. Одна з лікарок розповідала, що ми вже всі заражені, то треба змиритися і не очікувати на результати тестів, а просто лікуватися. Так і сталось, ми перебували у лікарні два тижні, коли нас виписали, результатів ще не було. В інфекційному відділенні було дуже важко, поруч лежали люди, підключені до апарату ШВЛ, який постійно стукав. Поруч із нашою була палата реанімації, де люди стогнали від болю. У день, коли нас виписували, ми зробили повторний рентген, знімки були в нормі. Ніякого лікування вдома нам не призначили, хоча я й досі сильно кашляю. Епікриз нам не видали. Хоча після виписки пройшов вже місяць і нам потрібно пройти повторний рентген, зробити ми його не можемо. Направлення на рентген видає сімейний лікар, а до нього на прийом можна потрапити лише у порядку живої черги, сидіти кілька годин у лікарні в умовах пандемії дуже ризиковано. Хочу дізнатися, що написано у моїй виписці та результат тестування на коронавірус», — розповіла Юлія.
За словами директора КНП «Курахівська міська лікарня», головного лікаря Ігоря Корчака, попри те, що лікарня отримала статус опорної для лікування хворих на COVID- 19, укласти угоду з НСЗУ для отримання необхідних коштів вдалось лише кілька днів тому. Доплати медичні працівники отримали з коштів, виділених з районного бюджету.
«Із часом ми отримаємо так званий «ковідний пакет» від НСЗУ — гроші на лікування хворих, у яких лабораторно підтверджених діагноз та доплати медичним працівникам, які лікують таких хворих. Але чи отримають пацієнти безкоштовне лікування, важко сказати, бо результатів ПЛР – тестів, через перевантаженість лабораторій, треба чекати 5-15 днів. Тобто людина може вже вилікуватися і виписатися, а результату не буде. Зараз у нас в інфекційному відділенні лікується лише 6 пацієнтів, у яких ПЛР-тест підтвердив коронавірус. У лікарні є у достатній кількості експрес — тести, але вони іноді показували хибні результати. Наприклад, у хворих на пневмонію показували коронавірус. Виділити кошти на лікування хворого можна лише за позитивним результатом ПЛР-тесту», — розповів він.
Ігор Корчак пояснив причину «кадрового голоду» у лікарні. За його словами, навіть до епідемії не вистачало 6-8 лікарів — інфекціоніста, анестезіолога, педіатрів, терапевтів. Причина нестачі працівників у лікарні, у тому, що комплектація кадрами до недавнього часу залежала від кількості ліжко-місць. За 10-15 років їх кількість у лікарні скоротилась з 300 до 130 ліжок. Відповідно, скорочувалась кількість медпрацівників. Так, на кожне відділення залишилось 1-2 лікарі. Тільки недавно дозволили не прив’язувати кількість лікарів до кількості ліжко-місць. Зараз у лікарні є 5 апаратів ШВЛ, є кисневі концентратори, але вони швидко виходять з ладу. Не заперечує він і дефіцит ліків, необхідних для лікування хворих на коронавірус. Пояснює це нестачею їх на базах, де аптеки закуповують ліки. За його словами, медичний персонал лікарні отримав доплати за рахунок коштів виділених районною державною адміністрацією.
На позачерговій сесії міської ради на початку жовтня виділили 1,5 млн грн на боротьбу з COVID-19. Загалом у поточному році з міського бюджету КНП «Курахівська міська лікарня» отримала 3 млн 170 тис. грн на закупку захисних засобів, медикаментів, меблів для інфекційної лікарні. До того ж з бюджету витратили 4 млн 188 тис. грн на ремонт інфекційного відділення, який розпочався у листопаді минулого року. У середині жовтня після ремонту відкрили другий поверх цього відділення. У цьому році виділять з міського бюджету ще 4 млн 62 тис. грн на ремонтні роботи. Ремонт основного корпусу відділення планують закінчити до кінця року.
Ірина Димитрова, Курахове, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS