Невидимий фронт та експертний «скляний дах»: чи висвітлюють медіа Луганщини реальну роль жінки на війні

Чи відображають регіональні медіа реальну роль жінки в суспільстві, яка воює? Результати лютневого моніторингу Інституту масової інформації 250 новин провідних видань Луганської області («Реальна Газета», «Трибун», «Точка Сходу», «SD.UA», «Фарватер.Схід»), які наразі працюють у релокації, свідчать: інформаційний простір залишається переважно «чоловічим». Попри колосальну участь жінок у всіх сферах спротиву — від передової до економічного тилу — їхній голос в експертному середовищі все ще сприймається як додаток, а не як основа порядку денного.

Моніторинг базувався на аналізі двох ключових категорій: експертки (ті, хто дає фахову оцінку, коментує події як посадовець чи фахівець) та героїні (ті, про кого пишуть, хто є центральним персонажем новини). Також окрема увага приділялася тематичному наповненню та наявності стереотипних образів. Контекст Луганської області є специфічним: медіа працюють в умовах вигнання, фокусуючись на темах війни, окупації та відновлення — сферах, які традиційно вважаються «чоловічими». Проте саме ця специфіка робить виявлений дисбаланс ще більш гострим.

Найбільший розрив зафіксовано в залученні експертів та експерток. Голос чоловіків звучить у 9 разів частіше, ніж жіночий (88,9% проти 11,1%). Проте проблема не лише у кількості, а й у так званій «тематичній сегрегації». Жінки-експертки з’являються переважно в гуманітарних, правових або соціальних нішах, тоді як безпека, військова стратегія та економічне планування залишаються майже повністю закритими для них.

Експертне середовище: територія «чоловічих» рішень

Найбільший гендерний розрив зафіксовано саме в категорії «експерти». Медіа Луганщини, більшість з яких працює в релокації, мають інерційну звичку звертатися за коментарями до чоловіків, коли йдеться про владу, безпеку чи фінанси.

• Чоловіче обличчя економіки та інфраструктури: Коли новина стосується банківського сектору чи фінансів, жінки-експертки зникають. Приклад «Реальної Газети»: «ПриватБанк закриває останнє відділення в Дружківці» або сервісні новини про реєстрацію Starlink. У таких темах медіа або дають безособову інформацію, або цитують чоловіків-управлінців.
• Військова логістика без жінок: Теми будівництва залізниць окупантами чи бойових дій на напрямках (як у новині Схід.Медіа «Росія планує будівництво залізниці між Маріуполем і Мелітополем») базуються виключно на даних аналітиків-чоловіків (DeepState) або звітах Генштабу.
• Нішева присутність жінок: Жіноча експертиза з’являється точково, переважно в темах екології чи правозахисту. Наприклад, дані про 800 млрд збитків довкіллю або звернення правозахисників щодо пенсій ВПО.

Героїні новин: між вразливістю та «побутовим злом»

Частка героїнь вища — 28,3%, але якість цієї репрезентації викликає питання. Жінка в новинах Сходу часто постає або як пасивна жертва, або як негативний персонаж.

• Образ жертви та вразливості: Велика кількість матеріалів фокусується на жінках у контексті трагедій. Видання «Трибун»: «Трагедія в Лисичанську: на пожежі загинули матір та троє дітей» або новини про поранену родину з дітьми. Це закріплює стереотип про жінку як об’єкт, що потребує захисту, а не як активну силу.
  Криміналізація та девіація: Жінки часто потрапляють у стрічки через шокуючі побутові злочини: «П’яна жінка намагалася вбити 7-річну дівчинку» чи випадки народження дітей у вбиральнях на ТОТ. Такий дисбаланс створює викривлене сприйняття жіночого образу в регіоні.
• Жінки-зрадниці: Помітний сегмент героїнь — це колаборантки. Новини про підозру очільниці управління освіти «ЛНР» або суд над освітянкою Валентиною Кияшко показують жінок у ролі функціонерок окупаційного режиму.

Велика «невидимість»: 0% захисниць у воєнній хроніці

Найбільш критичний показник — повна відсутність жінок-військовослужбовиць як героїнь чи експерток. Хоча війна є головною темою кожного видання:

Новини про знищення ЗРК «Бук» або зачистку Куп’янська подаються як безособові дії Сил оборони або фокусуються на чоловіках-героях (як-от прощання з Костянтином Осикою).

Навіть у новинах про полон ми бачимо або захопленого російського солдата, або повернення бійців «Азову» чоловіків.

Як медіа Сходу подолати «гендерну сліпоту»?

Моніторинг виявив, що медіа регіону часто працюють за шаблонами: жінка згадується або в контексті соціальних бід, або як зрадниця, або як жертва. Активна роль жінки — як захисниці, економістки чи лідерки — залишається за лаштунками.

Головні висновки:

• Експертний вакуум: Необхідно розширювати базу спікерів, залучаючи жінок до коментування «чоловічих» тем (безпека, енергетика, логістика).
• Пошук нових героїнь: Медіа мають відходити від фокусування лише на «жертвах» і показувати жінок, які відновлюють бізнес у релокації чи керують громадами.
• Легітимізація захисниць: Відсутність жінок-військових у новинах про фронт — це не просто цифра, це викривлення реальності українського спротиву.

Валентина Троян, представниця Інституту масової інформації в Луганській області