Німецькі самаритяни на сході України — справи і плани організації ASB

В п’ятикілометровій зоні на сході України реалізовує проект підтримки населення німецька організація АSB (Arbeiter-Samariter-Bund – Спілка робітничих самаритян). Яку саме допомогу вони надають, ми розпитали керівника представництва німецької організації АSB в Україні Георгі Шенгелію та менеджерку проекту цієї організації Катерину Будз.

Катерина Будз: Спілка робітничих самаритян Німеччини починає свою історію з 1888 року. Тоді 6 берлінських робітників, які були теслями, організували перші медичні курси для робітників. В той час не було ніяких правил охорони здоров’я, ніяких правил на виробництві, відповідно, дуже часто робітники травмувалися, а допомоги ніякої їм не надавалося. І цим робітникам вдалася провести ці успішні курси, тому це є датою заснування організації.

Андрій Куликов: Наскільки ви охоплюєте Німеччину?

Катерина Будз: Це не політична і не конфесійна організація. Вона з моменту свого існування надавала різні соціальні послуги по всій Німеччині. Зараз це одна з найбільших організацій у Німеччині, представлена у всіх 16 федеральних землях, є близько 200 відділів на різних адміністративних рівнях.  Членами АSB є приблизно 1 мільйон 200 тисяч осіб

Георгій Шенгелія: Кроме того, у нас есть департамент по иностранным делам, и мы работаем более чем в 30-ти странах. В основном наши проекты, включая тот проект, который реализуется в Украине, финансируется Министерством иностранных дел Германии. Сама организация неправительственная, но нашим основным донором является МИД Германии, в том числе, и в Украине.

Андрій Куликов: Що потрібно, щоб МЗС Німеччини профінансувало якийсь проект?

Георгій Шенгелія: У МИД Германии есть свои приоритеты. Они отбирают те страны, которые больше всего пострадали от конфликтов, от всяких бедствий, от землетрясений. В случае Украины мы с Министерством иностранных дел пришли к общему мнению, что главным приоритетом на данный момент является население, которое пострадало от конфликта в пятикилометровой зоне. Поэтому МИД Германии профинансировало наш проект.

Андрій Куликов: П’ятикілометрова зона – це по обидва боки лінії розмежування?

Георгій Шенгелія: Нет, мы работаем только на территории, подконтрольной украинским властям, так как у нас, к сожалению, нет доступа на неподконтрольные территории. Хотя нужды есть и там. Последние исследования показали, что там нужд еще больше, потому что там людям очень сложно жить. Там нет ни продуктов, ни гигиенических средств, ни медицины. К сожалению, международным организациям туда доступа нет.

Андрій Куликов: Наскільки ви задоволені своєю роботою в цьому році, і що плануєте на 2019-ий?

Георгій Шенгелія: На данный момент мы занимаемся проектом, который называется «Заходи з надання найнеобхіднішої допомоги постраждалим внаслідок конфлікту населення на сході України». По этому проекту мы помогаем людям в пятикилометровой зоне денежной помощью и натуральной помощью – раздаем продуктовые наборы, гигиену и помогаем людям зимой.

На данный момент мы довольны, потому что все цели 2018-го года были достигнуты. Проект наш длится до середины июня 2019-го года, и мы будем продолжать то, чем занимались в 2018-м — помогать населению денежными средствами. Правда, у нас, к сожалению, лимитированный бюджет, мы охватываем лишь 3900 бенефициаров.

Также мы рассматриваем возможность продолжения проекта на 2019-ый год. Вероятнее всего, мы будем снова оказывать именно финансовую помощь. Почему именно финансовую? Продуктовые наборы раздаются, когда идет война, так они не доступны в связи с тем, что не работают магазины. А сейчас магазины работают, они доступны, поэтому мы даем возможность людям самим выбирать, что им для себя покупать.

Кроме того, мы хотели бы выполнять психосоциальную помощь, потому что в этом есть нужда в пятикилометровой зоне, потому что конфликт все-таки оставил свой след, особенно на детях и пожилых людях, а это наш основной контингент бенефициаров.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.