«Новини доступні кожному та кожній»: в Україні розробили гайд, який робить світ більш «видимим» для незрячих людей

«Новини доступні кожному та кожній» — таку назву має гайд для органів влади та представників і представниць медіа, який допомагає зробити життєво важливі новини доступнішими для людей з порушеннями зору. Гайд розроблений у межах адвокаційного проєкту «Інформаційна доступність для незрячих і слабозорих людей», реалізованого кіноклубом Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці за підтримки Мережі DOCU/CLUB.

Не всі новини у соцмережах чи на вебсайтах є доступними для людей з порушеннями зору. Слабозорі та незрячі люди можуть зчитати карту укриттів і важливі новини воєнного часу за допомогою спеціальної програми для телефону Screen Reader, але – тільки текст. Якщо інформація подається в графічному зображенні без текстового опису, Screen Reader її не зчитує.

За даними Національної служби здоров’я України, під час повномасштабного вторгнення зростає кількість людей, які мають порушення зору, і найбільша причина цього — воєнні дії. Лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів — це більше, ніж за весь 2022-й рік.

За словами консультанта з питань цифрової доступності ПРООН в Україні, директора ТОВ «Лабораторія цифрової доступності» Дмитра Попова, який був присутній на обговоренні, важливо, щоб уся інформація надавалась не лише у вигляді зображень, а й у вигляді звичайної таблиці чи текстового повідомлення.

«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, публікувалося багато мап: мапи укриттів, мапи аптек, що працюють, супермаркетів тощо. Вони з’являлися й оновлювалися дуже оперативно, але ці мапи були просто графічні й Screen Reader їх не зчитував. Тобто незрячі люди не могли просто прочитати, де працює найближча аптека. Водночас відомий сервіс Google maps був і залишається доступним для людей із порушеннями зору.

Тоді ми з колегами розробили оперативний сервіс, який перетворював мапи на Excel-файли, щоб їх могли бачити слабозорі. Однак ми не встигали швидко переробляти велику кількість інформації», — зауважив Дмитро Попов.

Він радить усім розробникам мап або ж інших важливих графічних зображень дублювати їх в Google Документах або таблицях Excel. Саме такий формат доступний для зчитувачів, які, до слова, є в багатьох сучасних телефонах. Потрібно лише зайти в налаштування гаджета та увімкнути функцію доступності.

Цифрові технології відкрили цілий світ для незрячих людей, головне, щоб користувачі правильно й доступно розміщували там інформацію. Дмитро Попов каже, що користується практично усіма соцмережами, це й Facebook, X (колишній Twitter), Telegram. Якщо говорити про міжнародні сервіси, то Facebook майже ідеально доступний, питання лише в тому, що доступність самого інтерфейсу і доступність контенту, який публікується, — це різні речі. І тут постає питання до авторів контенту, які розміщують його некоректно, або ж не замислюються про доступність для різних категорій населення.

На проблему відсутності таких описів звернула увагу модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці Віра Карпінська й вирішила виправити ситуацію. Вона розробила проєкт «Новини доступні кожному та кожній», разом з однодумцями зібрала кілька нескладних рекомендацій і створила покрокову інструкцію для медійників та авторів цифрового контенту, яка допоможе зробити будь-який сайт чи сторінку в соцмережах доступною для людей із порушеннями зору. Команда розробників запропонувала свій гайд Львівській міськраді, депутати підтримали ініціативу й запровадили для використання на офіційних сайтах та в соцмережах. Тож автори гайду і команда Мережі кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB вирішили поширити досвід їхньої адвокаційної кампанії в інших містах і 14 грудня організували в Києві в Українсько-данському молодіжному домі захід, присвячений темі забезпечення цифрової доступності інформації для слабозорих людей.

Культурна менеджерка, координаторка проєктів із питань інклюзії в Сенсотеці — філії Львівської муніципальної бібліотеки — Катерина Алексєєнко, яка є авторкою гайду, під час обговорення наголосила на важливості сприйняття слабозорими, серед іншого, графіків відключень світла:

«Я живу у Львові неподалік УТОСу (Українське товариство сліпих — ред). Це район, де живе дуже велика кількість людей з порушеннями зору. Усі пам’ятають минулу зиму, коли почалися відключення світла. Тоді Львівобленерго всюди публікував інфографіки відключень електроенергії, однак слабозорі люди їх не бачили. Інформація публікувалася у вигляді графічного зображення та ще й містила багато кольорів. Так само було і з інформуванням про евакуацію. Саме тому ми вирішили створити такий посібник для органів влади та представників й представниць медіа, де простою мовою пояснили, як забезпечити стандарти доступності у комунікації зі слабозорими людьми».

Законодавчий аспект

Ще в липні цього року український Уряд ухвалив постанову, яка зобов’язує державні органи влади зробити власні сайти вебдоступними відповідно до міжнародних стандартів. Завдяки цьому контент на інформаційних ресурсах мав стати більш доступним і для людей з порушеннями зору, слуху чи моторики.

«Відповідно до цієї постанови, всі органи влади, на які вона поширюється, мають відповідати стандарту, якого поки що немає у відкритому доступі. Однак є 50 обов’язкових критеріїв, яких потрібно дотримуватися: серед них є контрастність та інші вимоги щодо використання кольорів. Наприклад, не можна позначати елементи зображення просто кольором, потрібно обов’язково додавати текстові мітки. Не можна писати інструкції й покладатися на колір, тобто писати «натисніть на зелену кнопку», або «натисніть на кнопку ліворуч». Потрібно обов’язково вказувати назву кнопки чи назву елементу. Також цей стандарт вимагає доступності клавіатури, тому що незрячі люди не можуть користуватися мишкою, вони не можуть навести курсор на ярлик, але не всі зрячі люди це розуміють.

І найголовніше — альтернативний текст. Це опис, який пояснює, що зображено на картинці. Важливо вкластися у 150 символів, адже не дуже зручно й зрозуміло, коли Screen Reader довго читає текст, можна легко заплутатися в інформації. Потрібно писати просто: людина стоїть, або людина сидить на дивані й щось робить. Тобто описувати те, що зображено. Не потрібно щось вигадувати й додумувати», — пояснив Дмитро Попов.

Експерт також зауважує, що коли незряча людина відкриває, наприклад, застосунок Київ Цифровий або інший державний додаток, то вона знайде багато кнопок без міток. Тобто Screen Reader прочитає їх як «кнопка», а яка саме це кнопка — людина не знатиме. Тому всі вони повинні мати опис.

«Ми в ПРООН вже 3 роки поспіль проводимо моніторинг доступності — тестуємо 100 сайтів. Це всі міністерства, Кабмін, Верховна Рада, сайт Президента України, обласних адміністрацій та деяких сервісів. Ми все перевіряємо за 10-ма критеріями. На жаль, все ще є дуже багато проблем із доступністю. У нас, здається, є лише один сайт зі 100 сайтів, який відповідає всім нашим 10 критеріям. І це Дія.Безбар’єрність — портал, який створений спеціально на тему безбар’єрності. Але хороша новина в тому, що є певний прогрес. Кожен рік ми помічаємо, що деякі сайти покращують доступність, і це головне», — наголосив Дмитро Попов.

У чому ще допоможе гайд?

Авторка та редакторка гайду Катерина Алексєєнко та Віра Карпінська наголошують, що в ньому розміщена покрокова інструкція, яка допоможе зробити соцмережі будь-якої людини доступними для незрячих.

«У ньому також є інструкція, як додавати альтернативний текст. За QR-кодами ви можете перейти й подивитися, як зробити альтернативний текст у соцмережах. Це важливо знати посадовцям, журналістам, SMM-спеціалістам. Якщо ви один раз пропрацюєте покроково, як додавати той самий альтернативний текст, то зовсім скоро це просто стане звичкою і вам буде легко це робити. Водночас різні соціальні мережі, використовуючи нейромережі, вже додають альтернативний текст, але його бажано редагувати», — розповіла Катерина Алексєєнко.

Посібник є у вільному доступі у Львівській муніципальній бібліотеці, тому кожен і кожна може з ним ознайомитися:

«Він невеликий за розміром і я його називаю «вижимка», тому що в ньому немає чогось унікального, це не методика, і ми не говоримо про розробку чогось нового. У ньому простою мовою пояснено, як писати тексти для слабозорих», — каже Катерина Алексєєнко.

Гайд розроблений у жовто-синіх кольорах, і це не лише тому, що користуватимуться ним українці. Ці кольори насправді легші для сприйняття для людей із порушенням зору.

Важливість аудіодискрипції

Під час заходу також відбувся перегляд документального фільму «Джованні та балет на воді» з аудіодискрипцією. Завдяки голосовому опису того, що відбувається на екрані, фільм нідерландської режисерки Астрід Буссінк доступний для перегляду для людей з порушеннями зору. Відвідувачі змогли переглянути фільм у масках для очей, щоб відчути, як сприймають інформацію незрячі та слабозорі люди.

«Крім того, є спеціальний застосунок у смартфоні, завдяки якому можна завантажувати доріжки з аудіодискрипцією. Потім людина може піти на показ фільму до звичайного кінотеатру, ввімкнути відповідну аудіодискрипцію, яка автоматично синхронізується з фільмом. Це дуже цікава технологія, завдяки якій незрячі або слабозорі люди можуть разом з усіма «дивитися» фільм у кінотеатрі», — розповів Дмитро Попов.

Наприкінці заходу усі присутні підписали два звернення до Київської міської ради та Київської міської військової адміністрації з пропозицією затвердити пропозиції, викладені в гайді «Новини доступні кожному та кожній», та рекомендувати їх для використання в комунікаційній роботі працівникам КМВА. До цього зміни у своєму місті вже впровадили львівські посадовці.

Ми сподіваємося, що в кожному місті України комунікація зі слабозорими та незрячими людьми буде на гідному рівні.