Офіційний Будапешт буде робити все, щоб угорська команда Закарпаття мала хоча б одного представника в парламенті — політолог

Як намагається вплинути влада сусідньої країни на українську виборчу кампанію, та яку роль відіграють у цьому українські політики?

Про це поговорили з ужгородським політологом Дмитром Тужанським, який написав статтю для «Європейської правди», яка має назву «Кандидати від Угорщини на українських виборах: що не так із «примиренням» на Закарпатті».

«27 червня лідери двох ключових угорських організацій України – Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС, KMKSZ) та Демократичної спілки угорців України (УМДС, UMDSZ) – підписали політичну угоду про співпрацю (узгодження кандидатів та взаємна підтримка) на найближчих парламентських виборах в Україні 21 липня»

Григорій Пирлік: У статті ви пишете про співпрацю двох організацій – Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС, KMKSZ) та Демократичної спілки угорців України (УМДС, UMDSZ). Ці організації тривалий час одна з одною конфліктували, а тепер примирилися. Що відбувається?

Дмитро Тужанський: Це колись була одна організація, але в 90-х вони колись розсварилися і розділилися. Причин, чому вони сваряться є дуже багато, але переважно вони особисті. Цей конфлікт тривав до 2015-го року, коли ці дві угорські організації вперше публічно заявили про довготривалу співпрацю, і навіть сформували спільні списки кандидатів на місцеві вибори у тих регіонах, які вони вважають «неугорськими». Тобто наприклад, у Берегівському районі або міській раді ви можете знайти дві фракції – КМКС і УМДС, але от в обласну раду вони йшли одним списком. Вони всім показали, що вони об’єдналася, і це дало дуже добрий результат: у 2015-му році ця угорська партія отримала рекордне представництво у владі Закарпаття.

Тут дуже важливо зрозуміти, що це об’єднання ніколи б не сталося, якби не офіційний Будапешт. Звичайно, в угорських організаціях будуть заперечувати, що ні-ні, ми самі домовилися, але це неправда: якби не Будапешт, ніхто б не об’єднався, вони б знову пересварилися.

• Це об’єднання ніколи б не сталося, якби не офіційний Будапешт.

І донедавна офіційні особи Будапешту справді публічно трималися осторонь від всіх цих процесів. Але це об’єднання, що було в четвер, пройшло з нюансами. Представники двох, нехай і угорських організацій, але вони юридично працюють в Україні, тобто вони – українські, підписують політичну угоду про участь в українських виборах, і вся ця церемонія підписання проходить за участі офіційних представників держави Угорщини і представників їхнього уряду. Це щонайменше, некоректно. На моя думку, це легковажна помилка цієї угорської команди в Україні, раніше таких помилок не було. А ще проблема в тому, що ця помилка по Фрейду, тому що угорська сторона не бачить нічого поганого в цьому, вони розмістили світлини з заходу на своїх сайтах, держсекретар Угорщини у закордонних справах розмістив ці світлини у себе на офіційній сторінці у Фейсбуці, прокоментував це, тощо. Як це розуміти? Який висновок мають зробити міжнародні спостерігачі? Краще такі помилки врегульовувати на випередження, адже це недобрі тенденції.

Григорій Пирлік: Чи відомо вам, чому цього разу голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович  вирішив не йти за списками партій «Європейська Солідарність», а вирішив обрати для себе мажоритарку і самовисування?

Дмитро Тужанський: Там про «Європейську Солідарність» взагалі не йшлося, вони розсварилися з Блоком Петра Порошенка, і конфлікт між Києвом і Будапештом ліг в основу і на місцевому рівні. Я знаю, що були перемовини в угорських організацій з кількома політичними силами в Україні, щоб включити їхніх кандидатів у свої списки. Були намагання домовитися з партією президента «Слуга народу», були намагання домовитися з так званими проросійськими силами також. Але вперше за останні 10 років угорські організації не змогли домовитися ні з ким зі всеукраїнських політичних сил про співпрацю. Вони завжди домовлялися: то з Блоком Петра Порошенка, то з Партією Регіонів, то з «Нашою Україною», а зараз вперше вони не домовилися. Зараз угорці ставлять на власні сили. Побачимо.

Григорій Пирлік: Ви у статті пишете, що це в жодному випадку не є проявом угорського сепаратизму, яким лякають інші політики. Чому ви так вважаєте? І як, на вашу думку, Угорщина буде або не буде намагатися вплинути на цей виборчий процес?

Дмитро Тужанський: Угорського сепаратизму як такого, на щастя, на Закарпатті немає. Там є сепаратисти окремі, але як такого руху немає.

• Угорського сепаратизму як такого, на щастя, на Закарпатті немає.

З приводу участі Угорщини у виборах. Як раз ця моя стаття є грою на випередження. Я бачу, що Будапешт дуже хоче, щоб угорська громада Закарпаття мала свого представника в парламенті. Це велике бажання провокує помилки, які можуть  мати більш серйозніші наслідки, ніж отримання чи не отримання мандату в парламенті. Тому офіційний Будапешт буде робити все, щоб угорська громада Закарпаття мала хоч одного депутата у Верховній Раді. Але головне, щоб вони це робили в межах українського законодавства.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.