Оголошення і скасування телемосту NewsOne і «Россия 24» — промацування ґрунту на близьке майбутнє?

7 липня пропагандистський канал «Россия 24» заявив про плани провести телеміст з NewsOne 12 липня. Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засудила можливе проведення телемосту українським телеканалом NewsOne та державним російським телеканалом «Россия 24».Також у Києві біля будівлі телеканалу NewsOne пройшла акція протесту проти телемосту з російським телеканалом.

Вчора, 8 липня, телеканал NewsOne опублікував заяву про скасування анонсованого телемосту — нібито «у зв’язку з прямими погрозами фізичної розправи на адресу телеканалу, журналістів та їхніх сімей».

Про все це Андрій Куликов у ефірі поспілкувався з Ліною Кущ, першою секретаркою НСЖУ, і Тарасом Шевченком, директором Центру демократії та верховенства права.

 

— Я думаю, одна з причин скасування телемосту — в тому числі, заява НСЖУ. Що саме в ній було сказано?

Ліна Кущ: НСЖУ вчора вранці поширила заяву з приводу анонсованого телемосту між українським телеканалом NewsOne і телеканалом «Россия 24». Ми засуджуємо ідею проведення такого спілкування, вважаємо, що прямого спілкування з російськими журналістами, які представляють російський пропагандистський канал, не може бути. Саме російські журналісти з «России 24» та низки інших телекомпаній причетні до розпалювання ворожнечі, поширення дезінформації та пропаганди на територію України, українську аудиторію. Ми закликали керівництво телеканалу NewsOne переглянути своє рішення та відмовитися від ідеї проведення такого телемосту.

— На що розраховувало керівництво NewsOne, коли починало переговори з «Россия 24»? Ми не будемо давати політичну оцінку, але ж «Россия 24» є в списку російських телеканалів, які ще в 2014 році були визнані пропагандистськими, такими, що спотворюють реальність, їхню трансляцію було обмежено. На що тоді розраховували й наскільки можливо обійти відповідну постанову?

Тарас Шевченко: Можливо, розраховували саме на те, що відбулося: що будуть скандали, конфлікти, фаєри, картинки для російських телеканалів. Тому складно зрозуміти, чи вони розраховували, що дійсно вийде ця програма, чи вони просто таким чином робили провокацію, щоб подивитися на реакцію. Як ми пам’ятаємо, коли в Україні забороняли російські телеканали, їм вдавалося отримувати обурення від ОБСЄ та інших міжнародних організацій, начебто це утиски свободи слова й держава не може таке робити.

Думаю, щонайменше це була перевірка реакції: як спрацюють органи влади, якою буде реакція професійної спільноти, громадських організацій, політичних партій. Навряд чи в них був розрахунок, що цей ефір насправді вийде.

— Чому в цьому випадку НСЖУ так однозначно відреагувала, адже спілці закидали, що ви готові розмовляти з російськими журналістами?

Ліна Кущ: Давайте розділимо, з якими російськими журналістами ми готові розмовляти. Якщо йдеться про профспілку журналістів і працівників ЗМІ, то нещодавно на мітингу в Москві її представник заявив про солідарність із арештованим українським журналістом Романом Сущенком, із кримськотатарськими блогерами, яких переслідують в окупованому Криму. Це одна категорія журналістів, яким ми готові доводити свою позицію і надавати інформацію про переслідуваних українських журналістів.

Якщо говорити про Спілку журналістів Росії, то ще торік у квітні 2018 рік правління НСЖУ ухвалило заяву про неможливість  і відсутність прямого діалогу зі Спілкою журналістів Росії як із організацією, яка не визнає анексію Криму та долучається до поширення російської пропаганди на українську аудиторію тощо.

Є різні колеги, з якими можливий діалог. Ми вважаємо, що діалог із представниками російської журналістської спільноти був би доречним за посередництва міжнародних організацій, які б забезпечували незалежність і неупередженість такого діалогу, за присутності інших авторитетних організацій.

— Є чимало російських телеканалів, які не внесені до санкційного списку. А що якщо з ними провести телеміст?

Тарас Шевченко: У цьому питанні є важлива складова. В нас є стаття в Кримінальному кодексі — державна зрада. В цій статті зокрема описано, що державною зрадою є допомога нашому ворогу проводити інформаційні диверсії та інформаційні атаки. Ця пряма лінія в даній ситуації була з державним телеканалом  — очевидно, з якою метою він робить це. З українського боку був телеканал, який належить Медведчуку (принаймні, всі говорять, що він його контролює). В цій ситуації є всі підстави говорити, що потенційно був склад злочину державна зрада, особливо, якби це вийшло. В інших ситуаціях може бути інакше.

— Наскільки, за вашими враженнями, російська аудиторія може бути сприйнятлива до українських меседжів?

Тарас Шевченко: З цим треба працювати. Зараз і у владних колах, і в міжнародних організаціях достатньо активно обговорюється питання про те, що Україна могла б більш активно використовувати свої можливості, щоб просувати меседжі на російську і російськомовну аудиторію. Не лише в форматі захисту (бо ми переважно захищаємося, спростовуємо фейки), а більше в форматі нападу, поширюючи правду.

Ліна Кущ: Ситуація з телеканалом NewsOne, ZIK привернула увагу до проблеми олігархізації основних телеканалів і провідних медіа в Україні. НСЖУ напередодні парламентських виборів пропонує кандидатам підписувати декларацію про захист свободи слова. Ми сподіваємося на новий склад парламенту, що він у законодавчий спосіб розв’яже цю проблему та закладе такі засади незалежної роботи журналістів, які б унеможливили подібні ситуації.

Тарас Шевченко: Щодо олігархізації, то всі знають, що це проблема, але ніхто не знає, що з цим зробити. Ні експерти, ні політики поки що не придумали, як вирішувати її. Ми вчора мали зустріч із іншими професійними організаціями, де я як одне з пріоритетних питань на рік піднімав питання фінансової прозорості телерадіокомпаній. У нас незрозуміло, звідки вони беруть гроші, куди йдуть ці гроші. У нас їх надзвичайно багато, бо переважно їх фінансують власники, які просто зацікавлені в політичній чи бізнесовій користі для себе. Підвищення фінансової прозорості було б першим кроком, який би приносив користь.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.