Автомайдан зараз займається допомогою військовим в Криму. Про це в ефірі Громадського радіо розповів один з лідерів ініціативи Олексій Гриценко. Він повідомив, що актівісти також приймають участь в підготовці люстрації в країні.
Лідер Автомайдану вважає, що люстрацію потрібно проводити в декілька етапів. «Судді – в першу чергу, тому що судова система – це основа того, в що мають вірити люди», – вважає Гриценко.
Ілона Довгань: Чим зараз займається Автомайдан, крім того, що допомагає людям з Криму, крім того, що лікує травми після всіх страшних подій, які відбулися?
Олексій Гриценко: Різними речами. Є частина людей, які займаються тією ж допомогою військовим частинам. Ірина Гришина та Віталій Уманець вони системно цим питанням займаються, і всім їм допомагають. Вони знаходять людей, які готові допомагати, з’ясовують потреби військових частин і координують цю роботу. Збирають кошти, коли потрібно щось закупати, закупають, відвозять.
Друга частина – це допомога тим, кого звільняють. Ось зараз 7-ох нас звільнили, серед нас було тільки двоє автомайданівців, дівчину Наталю звільнили раніше. Хлопці залишилися без документів, і спільно з МВС намагаємося це вирішити. Дуже важко, навіть за допомогою заступників чи помічників міністра, це дуже повільно відбувається. Вони всі зайняті зараз, у них розкриття резонансних справ і так далі.
Третє питання, що зараз ми робимо, зрозуміли для себе, що військовий час він рано чи пізно закінчиться, хоча зараз ще питання не знято зовсім, але Автомайдан має переформатуватися і навчитися працювати не в революційному режимі, а в режимі контролюючої системи, яка б’є владу по руках, але з елементами аналізу і змістовним аналізом.
Тому що раніше до кожного чиновника можна було їхати, всіх без перебору просто кожного «мочити», тому що ми розуміли: на них вже було багато інформації. Зараз – нова команда, нова влада, і нам треба все це вивчати, робити змістовні речі, дивитись на схеми, які залишилися, які не міняють, а використовує нова команда. І їх вже викривати і їх ламати.
Ірина Славінська: Олексію, не можу не запитати, чи ось це переформатування в режим органу, який контролює дії влади, не має більш перетворитися на якусь більш інституційну таку організацію, не знаю, політичну партію, громадську організацію, щось інше?
Олексій Гриценко: На громадську організацію – звичайно. Ми подали документи на реєстрацію громадської організації і будемо працювати на даний час в форматі громадської організації. Тому що нам дійсно потрібно і шукати фінансування, будемо звертатися до різних грантових структур, шукати підтримки серед населення, бізнесу, який розуміє, для чого ми це робимо. В політичний проект чи політичну партію – поки що немає бажання йти.
Я нічого не виключаю, але зараз сказу, що Автомайдан прийняв для себе рішення не бути політичною силою і це ще поки що рік-півтора точно так буде.
Ірина Славінська: Єгор Соболєв озвучив особисто мені таку близьку концепцію такої дуже жорсткої фільтрації, коли величезна кількість посадовців, ті, які працювали в уряді Януковича, ті, які мають якийсь комуністичний чи «кагебісткий» досвід будуть відфільтровані, також судді і так далі.
Але пам’ятаю критику цього підходу, яка ґрунтувалась на тому, що якщо це зробити, то українські офіційні установи опиняться фактично без працівників, фактично порожні. І чи буде в нас достатньо кадрового потенціалу для того, щоб заповнити ці лакуни новими чесними, кришталево прозорими, працівниками з, наприклад, непоганою англійською, французькою, німецькою та іншими мовами? Олексію, яка ваша думка на цю тему?
Олексій Гриценко: Стосовно законопроекту, який іде по Люстраційному комітету, дуже велика кількість було спорів і боротьби різних концепцій. Дійсно, дуже багато було людей, які акцентували саме на комуністичному прошлому і на питанням, пов’язаних з КДБ і так далі.
Важке питання. Україна дуже велика країна, щоб змінити всіх людей. А ми зіштовхнулися з першим питанням до Автомайдану – це питання реформування правоохоронної системи. Приклад Грузії показав, що у Грузії дуже легко відбулася зміна усіх кадрів, вони повністю знищили ДАІ…
Ірина Славінська: Але Грузія набагато менша країна. Все ж таки в масштабах України.
Олексій Гриценко: Я про це і кажу.
Ілона Довгань: Але кажуть, що головне, що там була політична воля.
Олексій Гриценко: Політична воля справді була, але при цьому дуже важливо, що в Грузії була людина, як була архітектором змін. Це російський бізнесмен грузинського походження Каха Бендукідзе. І він бачив, якою мала бути країна. На жаль, зараз в цій системі координат в Україні у нас немає архітектора системи, який би бачив, як має змінитися країна.
Грузія швидко йшла саме через те, що вони бачили крок за кроком, що вони зроблять для змін. У нас поки що все, що ми робимо або не робимо, це десь рекомендації з боку Європи, з боку Сполучених Штатів – чи стосовно напрямку асоціації з Євросоюзом, але в Україні немає зараз при владі команди, яка чітко бачить, які мають відбутися зміни. Ми спілкуємося з різними відомствами, і розуміємо, що йде «латання дір». Системних змін не відбувається.
Стосовно люстрації, я ще раз кажу: через те, що ми дуже велика країна, на мою думку, не вдасться зробити це дуже швидко. І треба робити трошки по слоям: керівні посади, потім нижчі, нижчі. Судді – в першу чергу, тому що судова система – це основа того, в що мають вірити люди. Якщо є проблема з чиновниками, чи є проблема з прокуратурою навіть, судова система має бути незалежною і має приймати об’єктивні рішення. І тоді в людей буде хоч якась довіра до того, що відбувається.