«Омікрон»: що ми знаємо про нього сьогодні?

Інформація про цей штам усе ще циркулює в інфопросторі, адже з’являються нові дослідження щодо «Омікрону». Громадське радіо вирішило зібрати останні дані про нього і відповісти на запитання: як з’явився «Омікрон», чому він настільки заразний, а також чому наукова спільнота вважає, що пандемія може скоро завершитись.

Як з’явився штам «Омікрон»?

Вперше штам коронавірусу «Омікрон» виявили у Південній Африці у листопаді 2021року. Однак не все так просто. «Омікрон» не еволюціонував з іншого штаму, а скоріше розвивався паралельно приблизно від середини 2020 року, саме тому складно сказати, який штам є його «родичем». Де ж він ховався весь цей час? Як пише Science, науковці висунули три теорії щодо походження штаму «Омікрон»:

1. вірус циркулював і розвивався у популяції, яка менш активно займається дослідженнями і вивченням ДНК;
2. вірус міг розвиватись у хронічно інфікованому COVID-19 пацієнті;
3. вірус міг еволюціонувати в організмі тварин, і потім поширився і на людей.

Які симптоми штаму «Омікрон»?

У людей, які захворіли на штам «Омікрон», за даними МОЗ, у 73% випадків зустрічається нежить, у 67,5% — головний біль, у 63,5% — втома, а у 60% випадків — чхання та біль у горлі. Новий штам схожий на ГРВІ, саме тому не слід займатись самодіагностуванням і самолікуванням — краще звернутись до вашого лікаря.

Чому «Омікрон» настільки заразний?

Штам «Омікрон» має понад 30 мутацій S-білку, який і утворює «корону» вірусу та проникає у клітину людини. Це дозволяє коронавірусу щільніше приєднуватись до ACE2 — білку у хромосомі людини, тому й легше потрапляє у наші клітини. Крім того, особливість «Омікрону», на відміну від всіх попередніх вірусів, полягає у високій стабільності у довкіллі.

Як саме це проявляється?

— Високе вірусне навантаження у перші 24 години після зараження — у 70-100 разів більше, ніж у «Дельти».

— Висока контагіозність (заразність) у перші 5 днів після прояву симптомів. При цьому ви можете поширювати вірус за 1-2 дні до прояву симптомів і 2-3 дні після.

— Короткий інкубаційний період — від 0 до 8 днів. У середньому достатньо 3 днів для прояву симптомів після зараження.

— Штам «Омікрон» швидко поширюється, при цьому кількість госпіталізацій у 2-6 разів менша, якщо переважає саме цей штам (у залежності від вікової категорії). Таким чином виходить, що «Омікрон» переноситься легше.

Однак тут криється основна проблема нового штаму. Цей штам дуже заразний, тому більше людей починають хворіти на коронавірус у легкій формі. Водночас кількість тяжких випадків і смертей через швидке поширення COVID-19 теж збільшується.

• Уявімо ситуацію: в одному випадку зі 100 людей, які захворіли, до лікарні потрапить 5 людей, в іншому — зі 100 захворілих потрапить 1 людина. Маємо 100:5 і 100:1. Однак у другому випадку кожного дня заражатись буде не 100 людей, а 1000. І ми вже матимемо 100:5 і 1000:10. Виходить більше людей матимуть легкий перебіг хвороби, однак і госпіталізованих пацієнтів стане більше.

Саме тому не можна стверджувати, що хвиля «Омікрону» більш спокійна чи помірна і що не варто бути обережними. В Україні та світі зростає навантаженість на медичну систему, адже кількість тих, хто захворів, збільшується не тільки серед пацієнтів, а й серед медпрацівників. Наразі складно визначити у відсотках, скільки випадків «Омікрону» у порівнянні з іншими штамами в Україні.

Однак різке збільшення кількості хворих на коронавірус свідчить про поширення штаму «Омікрон», який станом на 31 січня виявили у 20 областях України.

Хто вразливий до «Омікрону»?

Майже всі шпиталізовані пацієнти і люди з тяжким перебігом COVID-19 невакциновані. Водночас існує ризик ускладнень у людей, які мають інші хвороби, навіть якщо вони отримали 2 дози вакцини.

Центр контролю та профілактики хвороб США зазначає, що ефективність 2 доз мРНК вакцин проти інфікування “Омікроном” становить близько 35%, а бустерної дози — до 75%. Водночас ефективність запобігання госпіталізації навіть 2 доз досягає 70%.

Одне з досліджень команди науковців свідчить про те, що вакциновані здорові люди до 65 років з малою ймовірністю матимуть важкий перебіг хвороби, адже «Омікрон» не дуже ефективний проти Т-клітин (нашої «другої лінії оборони»), а також імунної пам’яті. Що цікаво, існує ще одне дослідження, яке каже про іншу закономірність: люди, які перехворіли на «Омікрон» краще протистоять попереднім штамам. Науковці звернули увагу на те, що здатність організму до нейтралізації «Дельти» збільшилась у 4 рази у тих, хто перехворів на «Омікрон». Варто зазначити, що ці дослідження є препринтами, тобто не були рецензовані колегами.

Серед наукової спільноти немає одностайності щодо шляхів протистояння новому штаму коронавірусу. Одні дослідники вважають, що треба зосередитись на покращенні ефективності бустерної дози, інші стверджують, що необхідно розробити універсальні вакцини (pancoronavirus vaccine) проти SARS-CoV-1, SARS-CoV-2. Водночас більшість науковців погоджується, що поки йдуть дебати і ведуться розробки, варто вакцинуватись двома, а краще трьома дозами вакцини.

Наразі компанії Pfizer та BioNTech почали клінічні випробування вакцини проти штаму «Омікрон», а Moderna готується розпочати їх за кілька тижнів.

Пандемія завершується?

Частина науковців стверджує, що швидке поширення штаму «Омікрон» може свідчити про перехід від пандемії до епідемії — це означає, що COVID-19 все ще буде поширюватись, однак він буде керованим. Основним показником такого переходу є колективний імунітет та імунологічна пам’ять, коли поширення вірусу буде повільнішим, адже призупиниться реплікація вірусу.

Дослідники вважають, що для країн, де більша частина населення вакцинувалась чи перехворіла, «найгірше може бути вже позаду». Ганс Клюге, директор Європейського регіонального бюро ВООЗ, зазначає: «Ми маємо надію, що буде період спокою, перш ніж хвороба повернеться до кінця року, але пандемія необов’язково повернеться».

Однак є деякі фактори, що «заплутують» ситуацію, при чому вони можуть мати вирішальний вплив на розуміння штаму “Омікрон”. Наразі люди, які захворіли на цей штам, мають легший перебіг хвороби, але це може залежати не тільки від особливостей самого штаму.

По-перше, рівень вакцинації серед населення зростає, а отже й більше людей можуть протистояти вірусу. По-друге, штам «Омікрон» набуває поширення серед молодих людей, які часто мають міцніше здоров’я, ніж інші вікові категорії. Крім того, поки невідомо, як довго триматиметься імунітет після того, як людина перехворіє на «Омікрон», а також якими можуть бути довгострокові наслідки.

Саме тому твердження, що «Омікрон» легше переноситься» може насправді бути не таким переконливим.

Що буде далі? Складно відповісти. Штам «Омікрон» — це не один вірус, а декілька варіантів вірусу, які трохи відрізняються один від одного. Навіть якщо він витіснить штам «Дельта» у більшості країн, це не означає, що саме цей штам буде домінувати опісля. Із часом у людей з’явиться імунітет, відбудуться мутації вірусу і може з’явитись новий штам, який зможе «обійти» імунну систему.

Що ми можемо зробити зараз?

Поки науковці досліджують «Омікрон», шукають способи покращити вакцини і винайти ліки, ми з вами можемо зменшити ризик захворіти, якщо будемо дотримуватись звичних рекомендацій:

• Вакцинуватись
• Носити маску у місцях скупчення людей
• Регулярно мити руки
• Тримати дистанцію
• Провітрювати приміщення
• Іти на самоізоляцію, якщо ви захворіли (нагадуємо, що наразі рекомендований термін зменшився з 10 до 5 днів).

Сніжана Бовкун для Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS