Оповита легендами: на Луганщині презентували туристичний маршрут геологічною пам'яткою «Баранячі лоби»

Якщо ви збираєтеся у мандрівку Луганщиною, їдьте до скель «баранячі лоби» у Новоайдарі. Саме тут пролягає один із туристичних маршрутів області. Геологічна пам’ятка природи заворожує величчю крейдяних брил. Схили скель усіяні квітами, а вночі з плато можна вивчати астрономію. 

Туристичні маршрути Луганщини наразі розробляють в одному з департаментів обласної державної адміністрації. Один із перших пролягатиме дорогою до Новоайдара. Усього за сорок кілометрів від Сєвєродонецька можна побачити геологічну пам’ятку природи, яка називається «Баранячі лоби». Висота скель — 50 метрів. Подібні крейдові скелі є у Скандинавії і Канаді. Але, якщо коштів на такі далекі подорожі нема, то вас радо приймуть у Новоайдарі, каже краєзнавець Сергій Антонов:

«Понад 70 мільйонів років тому саме на цьому місці був стародавній льодовик, який рухався і вагою своєю, своєю масою, прорізав всю землю, рив собі шлях. І на цьому місці, де льодовик робив різкий рух, оголялися скелі, і ми зараз знаходимося на вершині крейди».

Щоб піднятися на плато — потрібно здолати звивистий шлях у чотириста метрів. Для тих, хто давно не займався спортом, є лавочки для відпочинку на дорозі. Коли вже опиняєшся на вершині, захоплює дух та приходить полегшення, каже Сергій Антонов:

«Внизу тече річка Айдар. Це джерело, яким живиться Новоайдарщина, а, у цілому, — і Луганщина. Це — «перлина» Донбасу і одна з найчистіших річок України. Ви можете побачити повністю весь населений пункт — селище Новоайдар. Він у вас може бути як на долоні. Від одного кінця до іншого. І ще далеко-далеко можете побачити, як майорить Щастя».

Із цим місцем пов’язані різноманітні легенди. Якщо у вас хороша уява, можете побачити на скелях чотири баранячі голови. Директорка Новоайдарського краєзнавчого музею Анна Божкова розповіла нам одну з історій.

«Молоді люди приїхали, одружились. І ось десять пар відзначали своє свято. А у цей час Айдарським бродом, який був єдиним на річці, пробирався загін нагайців. Втім, недарма отаман вчив їх слухати землю, слухати птахів. І вони дізналися, що ворог просувається. І їх ось було десятеро. Вони послали по допомогу. Дівчата поскакали по допомогу до сторожової вежі, щоб можна було запалити сигнальні вогні, щоб попередити ще когось. І вони билися. Із десятьох, поки не прийшла допомога, залишилося четверо. Інші не вийшли живими з бою, але чимало голів татарських, нагайських попливли бурхливими водами Айдару, які зрубали молодецькі шаблі. Відтоді, ці чотири скелі так і називаються: Козацька мужність, козацька звитяга, козацька хоробрість і козацька вірність».

У безхмарні ночі з «баранячих лобів» добре вивчати сузір’я. У спеку — сховатися за капличкою на плато. Ну, а потім — завітати до місцевого краєзнавчого музею. Там є колекція автентичного одягу 19-20 сторіччя.

Яніна Львутина, Луганщина, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS