«Ось він я і ми — не російський регіон»: чому люди долучаються до ініціативи з прапором у Facebook?
«Ось він я і ми — не російський регіон»: чому люди долучаються до ініціативи з прапором у Facebook?
0:00
/
0:00

«Ось він я і ми — не російський регіон»: чому люди долучаються до ініціативи з прапором у Facebook?

Куди оком не кинь — усюди майорять наші стяги. Ну як майорять, доповнюють наші фото, але ж враження то яке! Здається ще ніколи український Facebook не був таким патріотичним. До слова, у часи Революції Гідності ця соцмережа була у нас менш популярна.

Хто став нульовим пацієнтом, тобто з кого почалась ця, як процес уже назвали «ідентифікація своїх», сказати складно. Але те, що сторінки заполонили оновлені аватарки наших співгромадянок та співгромадян — це точно. Та й не лише ж їх! Магазини, підприємства, служби доставки, громадські і не лише організації, ОСББ та ще багато чого і кого долучаються до ініціативи.

Як говорить Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, ця солідарність, нехай і в мережі, але додає впевненості у завтрашньому дні:

«У часи тривог і незрозумілості солідарність, громадянська солідарність у тому числі — це той елемент, який допомагає тримати силу духу. А ще — розуміти, що нас величезна кількість тих, які точно до останнього будуть боротися за свою землю, за свою Батьківщину».

А от моя колега, журналістка Громадського радіо Валентина Троян каже, взагалі рідко долучається до подібного:

«Не можу сказати, що відчуваю тривожність через напруження у світі, я не можу сказати в Україні. Але від цієї масштабності якось так тепло стало. коли я побачила, що стільки людей ставлять собі цей прапорець на фотографію. І подумала про те, що у меже у друзях багато військових. То от  я сподіваюся, що така ініціатива створює для них певний захист у тилі, дає надію, підтримку. Щоб вони пам’ятали, що вони не дарма нас захищають на фронті, що ми це пам’ятаємо і ми їм вдячні».

Зі свого боку Володимир Бєглов, директор Американського дому у Львові, каже, що для нього додавання прапорця до власного фото — це як оприявлення себе у спільності:

«Це умовна помаранчева стрічка під час Помаранчевої революції. Але це також для друзів і подруг з інших країн, яким ти демонструєш, що ось він я і ми не російський регіон, і не радянський регіон, ми окрема країна, окрема спільнота прекрасних людей. Для мене це така, знаєш, перекличка. Кілька людей з закордону, бачив, теж змінили аватарочку. І, до речі, після появи цього прапорця мені кілька людей вчора написали слова підтримки, які не конвертуються у щось таке «приїжджай до нас, заховайся». Але все одно це важливо. Це такий наголос, що про це говорять не лише керівники та керівниці інших країн, а що про це говоримо і ми — звичайні прості люди».

У мережі дійство з прапорами подекуди називають флешмобом. Але на думку правозахисниці Ольги Веснянки, флешмоб — замалий для цієї ініціативи термін:

«Метафорично я називаю це мобілізацією чи переписом. Переписом тих, хто нині демонструє, що ми є Україна, хто допомагає всім іншим не занепадати духом. Це підсилює відчуття єдності. Тим паче приємно бачити у стрічці людей, які з різних внутрішньоукраїнських питань чи вузько тематичних питань дискутують, а тут ми всі єдині. І навіть, що цікаво, я побачила назагал і іноземців, які підтримують Україну і у межах цієї ініціативи ставлять прапор. Прапор, який й говорить, що Україна є, що Україна буде за себе стояти і що ми єдині у цьому».

І поки у стрічках нашого Facebook немає нічого, крім державних стягів, поки ми не знаємо що ж буде далі, закликаємо — паніку відставити, і Збройні Сили України та у своїх співгромадянок та співгромадян — вірити.

Мар’яна Чорнієвич для Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток: якщо у вас Android якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини