Освіта, вік та регіональний розподіл: хто за кого голосував на парламентських виборах
Експертка Київського міжнародного інституту соціології Світлана Хутка розповіла про соціально-демографічний профіль виборців
Експертка наголошує, що важливо аналізувати не тільки те, хто голосував за партії, які пройшли до Верховної Ради, а й те, хто голосував за партії, які отримають державне фінансування, адже вони стали гравцями політичного процесу у потенційно довгостроковій перспективі.
«Достатньо помітно за рівнем освіти виділяються такі партії, як «Партія Шарія» і «Свобода». У «Свободи» завжди був більш молодий електорат, зараз це люди, у яких рівень освіти достатньо високий, середня спеціальна і вища, але вікова група змістилася у бік старших людей. Найбільший відсоток людей з вищою освітою серед усіх партій набрала саме «Партія Шарія». Другою за рівнем освіти йде «Європейська солідарність», четверта — партія «Голос», тому що серед тих партій, які не потрапили у Верховну Раду і пул фінансованих партій, але у якої великий відсоток виборців з вищою освітою, також можна назвати партію «Громадський порядок». У нас у виборах беруть участь відносно більше людей з вищою освітою, середньою спеціальною та повною середньою, ніж з неповною середньої чи незакінченою вищою», — розповіла Світлана Хутка.
Хто голосував за «Слугу народу»?
За словами експертки, партія достатньо рівномірно зайшла у всі вікові групи.
«Є такий тренд, що за них голосували здебільшого старші люди, але різниця в 1% не принципова. В середньому у них по 20% у кожній віковій групі. Село та обласні центри — це їхній ключовий електорат, але це схоже і на інші партії. Найцікавіша особливість — регіональний розподіл. «Слуга народу» найбільше набрала у Центрі та на Півдні», — зазначила Світлана Хутка.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.