Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?

Минув майже місяць відтоді, як окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Вода зійшла, стають помітними руйнування. На кадрах видно, що колишнє «море» стало практично пустелею. Місцями води немає взагалі. Сама станція зруйнована вщент. Від будівель ГЕС залишилися лише розвалені стіни.

Затоплені будинки, сміттєзвалища, поля, знищена система зрошування — підірвавши Каховську ГЕС, росіяни не лише спричинили гуманітарну та екологічну катастрофу, а й завдали величезного удару по сільськогосподарській діяльності усього півдня. І хоча повністю оцінити збитки можна буде лише після деокупації українських територій, вже зараз експерти стверджують, що наслідки Херсонська та частина Запорізької областей відчуватимуть ще не один рік.

Ось це відео опублікував ютуб-канал #BABYLON’13.

Яких збитків Росія завдала півдню?

Південь України завжди вважався передовиком овочівництва. До підриву Каховської ГЕС багато хто і не замислювався, якою ціною ця першість діставалась фермерам. Адже південь — це ще й про степову зону та не надто рясні опади. Саме тому критично важливими для цих територій були зрошувальні системи, які доставляли воду до полів. І саме Каховське водосховище було основним джерелом води для аграріїв на Херсонщині та на Запоріжжі.

---

Читайте також: Дві доби рятував поле від затоплення: неймовірна історія фермера з Миколаївщини

---

«Із економічної точки зору ми втратили потенціал для зрошення — фактично 50 тисяч гектарів землі і найближчі 8 років після деокупації і після поновлення Каховської ГЕС ми не зможемо там повноцінно займатися сільським господарством. Північнокримський канал і Каховський канал, забираючи воду з Каховської ГЕС постачали її по зрошувальних системах до аграріїв і, власне, це давало можливість десятиліттями тримати досить хороші показники по врожайності»,— розповідає Денис Марчук, заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради.

Що буде з поливом?

Унаслідок підриву Каховської ГЕС без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% — в Запорізькій та 30% — у Дніпропетровській областях.

Як варіант, щоб врятувати свій врожай, аграрії можуть бурити свердловини. Але це не надто дієвий вихід — запевняють експерти. По-перше, об’єми свердловин не дозволяють полити величезні сільськогосподарські території, а по-друге, там не скрізь є нормальний доступ до прісної води, бо вона, як правило, є більш засоленою.

«По факту іригаційна система знищена, а це 150 мільярдів гривень, — без фінансування, без можливості вибудувати роботу буде дуже важко. І те, якщо ми почнемо вибудовувати це не забезпечить водою всі частини Херсонщини, тому що без Каховської ГЕС води там просто брати нізвідки», — зазначає Денис Марчук.

Аграрії наслідки підриву Каховської ГЕС відчуватимуть як в короткостроковій перспективі, так і в довгостроковій. Аналітики Українського клубу аграрного бізнесу прогнозують, що на підтоплених землях восени ще не будуть висаджуватися озимі, а питання початкового відновлення ґрунтів підніматиметься вже не раніше наступного року.

«Каховське водосховище допомагало зрошувати близько 600 тис. га землі, де вирощувались овочі, зернові та олійні культури. Оскільки вода пішла, то такої можливості наразі не буде. Відповідно Україна буде недоотримувати близько 2 мільйони тонн різних видів сільськогосподарської продукції щороку, що еквівалентно 1,5 млн доларів», — каже аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Що буде тепер із головним овочевим регіоном країни ?

В Українському клубі аграрного бізнесу повідомляють: якщо овочівники, теоретично, на наступний рік можуть поміняти поле, зробити свердловини для того, щоб продовжувати здійснення зрошення без Каховського водосховища, то на величезних площах, де вирощуються зернові та олійні культури, це неможливо.

Аграріям доведеться освоювати нові технології, щоб бути ефективними в нових природно-кліматичних умовах. Це є ще однією проблемою, яка додається в умовах війни до складнощів з експортом та низькими цінами на зернові та олійні культури.

Експерти не виключають, що зовсім скоро центр овочівництва в Україні може зміститися.

«Від початку окупації почало відбуватися заміщення виробників. Вони розуміли, що попит всередині країни буде існувати, а через тимчасову окупацію процес гальмується, тому ще в 2022 році аграрії заходу країни і центральної частини України почали нарощувати виробництво овочів. Та звичайно в один момент в короткий термін перекрити ту пропозицію, яка йшла з півдня до повномасштабного вторгнення буде дуже важко», — наголошує Денис Марчук, заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради.

Що буде із зерном?

Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС зросли ціни на зерно. У перший день трагедії зерно подорожчало на 3% — це за даними ресурсу Barchart Trader, що відстежує ринкові дані в режимі реального часу.

Водночас на внутрішньому ринку ситуація залишається стабільною — заспокоює Денис Марчук, нестачу зерна, за його словами, можуть відчути на зовнішньому ринку, тому що немає можливості вивозити його вчасно. Також заспокоює: Україна вирощує більше, ніж споживає, тому на продовольчій безпеці країни це не дуже сильно відіб’ється.

Так само і в аграрному клубі запевняють, що для внутрішнього ринку підрив Каховської ГЕС не спричинить жодних проблем із забезпеченням населення зерновими, натомість нестача буде відчуватися більше щодо овочів. Зменшення виробництва зернових відчують на глобальному рівні — експортний потенціал України буде знижуватися, що призведе до недоотримання продукції країнами, що залежні від поставок українського продовольства, пояснює Світлана Литвин.

Що буде з цінами?

За даними аналітиків аграрного ринку, українці не відчуюють коливання цін на зерно. На подорожчання збіжжя, яке експортується, це не вплине, бо ж порти у підтопленому регіоні не залучені в роботу «зернового коридору». Натомість, овочі українці у достатку можуть побачити дещо пізніше, ніж звикли. Оскільки на заході і в центрі країни вони достигають дещо пізніше. Свіжий урожай поповнить прилавки орієнтовно у липні.

Олег Пендзин в ефірі Громадського радіо підкреслив: «Так історично склалося, що алгоритм формування цін на овочі в 22-му році відбувався без присутності Херсонщини як місця, де до активної фази бойових дій вироблялося до 30% українських овочів і фруктів. Тобто ми вже з вами у 22 році сформували механізм, яким чином у нас формуються ціни і як ми з вами обходилися без того, що надходило з Херсона».

---

Читайте також: Ціни на сезонні овочі та фрукти знизилися навіть після підриву Каховської ГЕС — економіст

---

Які ще галузі постраждають внаслідок підриву Каховської ГЕС?

За словами Дениса Марчука, внаслідок підриву Каховської ГЕС неабияк постраждало судноплавство. Від початку вторгнення нижня частина річки Дніпро практично не працювала. Лише нещодавно розпочали навігацію по середньому Дніпру, вище від Каховки. Також через підрив греблі постраждає інфраструктура, яка була побудована на Дніпрі. Тепер низка портових терміналів та елеваторів з зерном теж можуть бути підтоплені.

«Ми практично говоримо про припинення судноплавства вниз по Дніпру до Чорного моря, тому що здійснювати там прохід кораблів буде нереально. По-перше, після руйнації ГЕС пошкоджено багато інфраструктури, а, по-друге, вода дуже сильно опустилася і через ці пороги проходити кораблі не зможуть, тому внаслідок цього ми втарчаємо ще одну галузь — судноплавство, а це був один із потенціалів, який аграрії до повномасштабного вторгнення активно використовували. Це дешевше було за те, щоб користуватися автошляхами чи залізницею», — зазначив Денис Марчук

Економіст Олег Пендзин додає, що відчують на собі наслідки великої води і садівники.

«Ґрунтові води пішли вниз, тобто цілком можливо, що почнуть сохнути сади — в цьому також є певні проблеми і певні негативні очікування, тому я думаю, що збитки будуть тільки мультиплікуватися», — сказав Олег Пендзин в ефірі Громадського радіо.

Зараз масштаби збитків, завданих підривом російськими окупантами Каховської ГЕС, оцінюють в 1,5 мільярдів доларів. Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 22 червня заявив, що українська влада має дані про наслідки руйнування греблі для жителів окупованої частини Херсонської області. За його словами, тут слова «катастрофа» замало.

Підрив Каховської ГЕС

У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС зруйновано. Станція відновленню не підлягає.

У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня.

В «Укргідроенерго» повідомили, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7.

Екоцид

Унаслідок підриву Каховської ГЕС знищено машинний зал, у якому було 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту одразу потрапили у річку Дніпро. Україна порушила справу за статтею про екоцид через підрив Каховської ГЕС. Водночас зросла мінна небезпека.

Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин. Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що, якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.

Мета підриву

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку.

Унаслідок підриву Каховської ГЕС російські окупанти підтопили й свої позиції , їм зараз доводиться відходити, зазначив військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі ГР.

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS