Радянський полонений, січень 1940
Що сталось?
Після укладення пакту Молотова-Ріббентропа Фінляндія віднесена до радянської «сфери впливу». СРСР планував розмістити свої військові бази на півострові Ханко, використовувати кілька фінських портів для флоту і вимагав пересунути кордони від Ленінграду і демілітаризації в обмін на території у Східній Карелії. Три раунди перемовин у жовтні-листопаді 1939 року закінчились нічим.
26 листопада неподалік села Майніло на кордоні з Фінляндією нібито стався артилерійський обстріл радянських солдатів. У загибелі чотирьох червоноармійців радянське МЗС звинуватило фінську армію і у той же день зажадало відводу військ від кордону на 20-25 км. Фінський уряд заперечив факт обстрілу, запропонував спільно провести розслідування і погодився на взаємне відведення військ від кордону. Але було вже надто пізно.
30 листопада 1939 року радянські війська почали вторгнення у Фінляндію. 7,8, 9 і 14 армії налічували 425 тисяч солдатів. Загалом угрупування СРСР у різні фази війни нараховувало до 760 тисяч людей. У Фінляндії було в 5 разів менше артилерії, у 88 разів менше танків (26 на всю армію) і у 9 разів менше літаків.
Як фінам вдалося зберегти державу?
→ Зима 1939-1940 була рекордно холодною. Так у січні температура падала до 43 градусів ниже нуля. Часто форма радянських солдатів не захищала від такого холоду. З листопада по грудень замерзло близько 60 тисяч червоноармійців. 180 тисяч відморозили кінцівки чи захворіли. Техніка не була замаскована під тамтешній ландшафт, акумулятори вантажівок виходили з ладу і рушничне мастило тверділо на морозі.
→ Більшість фінів маскувались, були добре пристосовані до такої погоди і вміли пересуватись територією на лижах. По всій лінії фронту маленькі загони використовували тактику партизанського бою і снайперські операції, беручи в оточення роти і знищуючи їх одна за одною. Радянські танки рухались колонами і ставали зручною мішенню для Коктейлів Молотова.
→ Оборонна Лінія Маннергейма хоч і не була завершена на 1939 рік, проте змогла два місяці стримувати Червону армію. Під час війни радянська пропаганда насправді перебільшувала якість лінії, щоб пояснити невдачі. 157 кулеметних і вісім артилерійських позицій від Фінської затоки і до Ладозького озера неможливо порівняти зі справді потужною французькою Лінією Мажино.
→ Фінське суспільство на момент війни було доволі згуртоване. У грудні на території СРСР у містечку Терійокі виник уряд маріонеткової «Фінської Демократичної Республіки», який не отримав підтримки серед жителів країни.
Водночас бойовий дух радянських солдатів навпаки був низьким. Через поразки перших тижнів, клімат, неефективні лобові атаки, перебої в поставках ресурсів і розстріли дезертирство, деякі вояки здавались в полон.
→ Офіційно Гельсінкі залишились з Радянською Державою сам на сам. Проте сусідня Швеція, Данія, Естонія, Норвегія і Угорщина надсилали тисячі волонтерів та озброєння. Неурядові організації по всьому світу збирали гроші на фінську армію. Нобелівський лауреат Альберт Сент-Дьйорді запропонував усі свої преміальні гроші уряду Фінляндії.
Як закінчилась війна?
У лютому-березні 1940 року Червона армія прорвала лінію оборони і просувалась фінськими територіями. Фіни ризикуали втратити державу і 12 березня підписали Московську мирну угоду, за якою
→ Під контроль СРСР переходив Карельський перешийок, кілька островів у Фінській затоці, частині півостровів Рибацький та Середній.
→ СРСР орендував півострів Ганко строком на 30 років під військово-морську базу.
За три місяці і один тиждень загинуло щонайменше 126 тисяч радянських військових і близько 25 тисяч фінських.
До речі, українці у цій війні воювали не лише на боці СРСР, а й у складі іноземних добровольчих формувань фінської армії. Але про це наступного разу! А поки підписуйтесь на сторінку проекту в твіттері twitter.com/druhasvitova