Пандемія коронавірусу: як працює українська судова система в умовах карантину?

Під час карантину чи навіть за умов надзвичайного або воєнного стану в Україні продовжуватимуть працювати суди — це норми чинного законодавства. Однак пандемія коронавірусу вносить свої корективи у роботу служителів Феміди. З якими труднощами зіштовхнулась судова система та які зміни довелося впровадити — далі у матеріалі.

«Ми розвісили дезінфектори для рук, ввели систему вимірювання температури для працівників за бажанням і для відвідувачів в обов’язковому порядку», — говорить керівниця відділу комунікацій Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

І це лише частина нововведень, які нині діють у Вищому антикорупційному суді. Крім цього, тимчасово зупинили особистий прийом громадян керівництвом суду й обмежили доступ до слухань всім, хто не є учасниками судового процесу. 

«Тих, у кого підвищена температура або є ознаки респіраторних захворювань, ми просто не допускаємо до слухань і не даємо доступу до приміщення суду взагалі. Якщо ця особа, в якої виявили температурне підвищення, є стороною процесу, то до неї застосовують засоби захисту, тобто маска видається. Також секретар засідання попереджує про те, що є особа, яка  має ознаки респіраторних захворювань. Ми допускаємо учасників процесу у приміщення не раніше ніж за 10 хвилин до початку засідання. Це важливо, це нововведення. Раніше, коли прийшла людина (будь-хто: чи це вільний слухач, чи учасник справи), вона одразу заходила. Зараз ми не допускаємо», — говорить Чемерис.

Закупили маски й антисептики, регулярно проводять вологе прибирання приміщень, змінили порядок підписання документів, щоб менше контактувати з колегами, забезпечили розвезення працівників і впровадили позмінну роботу для співробітників канцелярії та охорони — такі правила зараз у Верховному суді. Нововведення є і в роботі суддів. 

«Ми зняли з розгляду справи, які мали слухатися у відкритих засіданнях, тобто там, де мали право брати участь учасники справи, приходити інші особи. У цих справах ми зараз оголосили перерву. Щодо справ письмового провадження, ми і далі їх розглядаємо. Тут нічого не змінилося, єдине, що ми зменшили тривалість контактування суддів одне з одними. Тобто, наприклад, ми зазвичай сиділи 8-10 годин й обговорювали ці справи. Зараз намагаємося всі спільні питання обговорювати письмово. У нас є чат, є внутрішні канали де, можна поспілкуватися, поставити запитання чи подати пропозицію», — говорить Олена Кібенко, суддя Великої палати Верховного суду України.

Скоротили кількість засідань і у Вищому антикорупційному суді. 

«Як правило засідання переносять за клопотанням або коли у когось із колегії суддів є ознаки хвороби, або вона чи він перебувають на лікарняному вже зараз. Тобто через неможливість провести засідання, через відсутність цієї людини у колегії. У середньому за перший тиждень у нас перенеслося від двох до шести справ на суддю, не на колегію, а на суддю», — говорить Олеся Чемерис й додає, що частину засідань також провели у форматі відеоконференцій.

Наразі українські суди розглядають передусім невідкладні справи — говорить Олег Ткачук суддя Великої палати Верховного суду. 

«Такі справи, які потрібно вирішити невідкладно — це справи пов’язані із контролем за досудовим слідством. Тобто слідчі дії, запобіжні заходи, санкціонування оперативно розшукових заходів у випадках передбачених законом», — пояснює суддя.

Саме такого рішення очікує зараз один із підозрюваних у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко. 4 квітня його термін тримання під вартою завершується. Тож суд не пізніше ніж за 5 днів до цього мав би обрати йому новий запобіжний захід, або продовжити старий. Якщо слухання до цього часу не відбудеться, то Антоненко зможе вийти на волю.

«Згідно із законом, коли термін спливає і немає правових підстав тримати людину під вартою, то її мають просто відпустити», — каже захисник Антоненка Святослав Кулик. 

Хоч наразі дати суду не призначили, адвокат переконаний, що засідання таки відбудеться, але без слухачів та журналістів. 

«Ми будемо як одну з підстав казати про ситуацію з коронавірусом, з підстав змінити запобіжний захід. Наразі ситуація наступна, що ніхто нікого не перевіряє (температурний скринінг й інші заходи з виявлення коронавірусу — ред.), нічого не робить», — говорить Кулик.

Водночас, за словами заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, у місцях несвободи щодня проводять огляд та температурний скринінг засуджених, персоналу й всіх відвідувачів установ.

«Кожного ранку медпрацівник установи проводить огляд та температуру виміряє. У разі виявлення симптомів — не допускаємо до роботи», — сказала Висоцька.

Повертаючись до роботи судів, Олег Ткачук говорить, що якщо у кримінальних справах засідання однозначно відбуватимуться, то в інших випадках можна буде внести корективи. 

«Ситуація пов’язана з карантином належить до тих обставин, які є умовою для відкладення справи, для поновлення строків, якщо вони будуть пропущені. Якщо для захисту прав громадян потрібно відкласти справу, щоб заслухати сторону, або якщо сторона не може якісь документи подати вчасно, потрібно строки продовжити і врахувати ті умови, в яких країна живе сьогодні. Це не буде підставою для відмови в прийнятті документів, якщо строк зараз буде пропущено, чи для того, щоб не поновити строк цей», — говорить Ткачук.

Для тих, хто хоче подати документи до суду, але не може до нього дістатися через відсутність транспорту чи інші причини, Олег Ткачук радить висилати документи поштою або на електронну адресу суду. 

«В інших випадках, коли такої можливості немає, звичайно, суди будуть враховувати ці обставини і я думаю, що вони будуть виходити з того, що це поважна причина для пропуску строку», — каже суддя.

А от Олена Кібенко говорить, що пандемія коронавірусу спричинила юридичні колізії у роботі судів.

«Зараз, на жаль, наше законодавство взагалі не передбачає таких випадків, от що робити у разі епідемії, зокрема коронавірусу. Наприклад, ми б могли зупинити провадження у справах на період коронавірусу — це означає, що перебіг строків припиняється і потім вони поновлюються з моменту, коли вже скасовується карантин. А зараз у нас процесуально такої можливості немає. Судді без кодексів не можуть самостійно  ухвалювати такі рішення. І виникають проблеми, наприклад, з позивною давністю. Зараз коронавірус, особа не може дістатися до суду, але суди працюють. Чи буде це потім підставою, наприклад, для поновлення позивної давності? Ніби суди і працюють, вони не закриті, але для людей є певні перешкоди: взяти участь у засідання, дістатися до суду, подати документи, подати позов. Всі ці питання мають бути врегульовані в кодексах все ж таки… Люди залишаються в стані такої правової невизначеності, бо якби були закриті суди, для всіх було б зрозуміло, що це такий форс-мажор і це буде однозначно підставою, наприклад, для поновлення строків позивної давності. А зараз коли суди працюють в нормальному режимі, але люди не можуть дістатися до судді, то це вже виникає така дилема, не зрозуміло чи є непереборна сила, чи ні», — пояснює Олена Кібенко.

Кібенко зазначає, що наразі у парламентарі розробляють законопроєкт, який мав би вирішити створені коронавірусом колізії у роботі судової системи. 

Ірина Саєвич