Передвиборча демонізація України на окупованих територіях: що розповідають «ЗМІ» тамтешнім мешканцям

Президентські вибори цього року проходять в надзвичайній напрузі. Припинення війни на Сході України, реінтеграція окупованих територій, стратегія повернення Криму та стосунки з Росією — це саме ті питання, що стосуються повноважень глави держави.

За передвиборчою компанією в Україні стежать і куратори та ватажки окупованих територій. Через підконтрольні «ЗМІ» вони намагаються вплинути на сприйняття результатів виборів, сформувати певний погляд на них у жителів окупованих територій Луганської та Донецької областей. Утім, ця пропаганда сягає і підконтрольних Україні територій Луганщини та Донеччини та переселенців.

Громадське радіо проаналізувало головні  меседжі, які просувають ватажки угруповань через підконтрольні їм ЗМІ — а там систематично з’являються коментарі місцевих «експертів» щодо подій в Україні.

Для дослідження ми обрали основні рупори бойовиків. Це сайти «Луганський інформаційний центр» та  «Донецька агенція новин».

Обидва заблоковані на три роки відповідно указів Президента України про санкції проти Росії №133/2017 та № 126/2018. Зрозуміло, на окупованих територіях Луганщини та Донеччини доступ до них вільний.

Порошенко — лідер згадувань, Тимошенко і Зеленський — у аутсайдерах

У новинах на підконтрольному бойовикам сайті ЛІЦ найчастіше згадували кандидата у президенти і діючого президента Петра Порошенка.

Лише раз підконтрольний бойовикам сайт ЛИЦ згадав кандидатку Юлію Тимошенко. Матеріал присвячений ухваленню поправок до Конституції України, які закріплюють її курс до Євросоюзу та НАТО.

Соціолог Олександр Проценко, один із постійних спікерів угруповання «ЛНР», вважає це «логічним продовженням русофобського курсу діючої влади і бажанням догодити Заходу». Тимошенко згадувалася у контексті того, що вона та  її партія підтримала законопроект у повному складі.

Проценко вважає: сталося це тому, що Порошенко та Тимошенко мають однакові інтереси.

Закон він називає «давньою політичною консервою» Петра Порошенка, яку той «вирішив відкрити перед виборами», розраховуючи таким чином на «схвалення Заходу і симпатії націоналістів».

«Не думаю, что это в итоге переломит ситуацию в его пользу, потому как главный конкурент Порошенко исповедует практически те же самые ценности, играет с ним на одном электоральном поле и пытается понравиться тем же самым западным патронам», — сказав Проценко.

Один раз згадав ресурс і кандидата у президенти Володимира Зеленського та його неочікуване лідерство у передвиборчій гонці. Той самий Проценко заявив, що цей високий рейтинг  — результат недовіри до чинної влади.

Решта новин — про Петра Порошенка і його «тиск» на будь-кого перед виборами.

Страхи від бойовиків: погрози нацбатів, примус до голосування за Порошенка, силове вирішення конфлікту

Сьомого лютого ЛИЦ повідомив про те, що у селі Широке Станично-Луганського району з’явилася танкова рота Нацгвардії. Це, за версією бойовиків, робиться для «підсилення на період проведення виборів президента України». Навіщо ЗСУ підкріплюються напередодні виборів, якщо вони дійсно прибули до Широкого, не пояснюється.

Після цього на «офіційному» рупорі Луганських пропагандистів з’явилася низка заяв без першоджерел та відповідей на багато запитань.

Зокрема, восьмого лютого підконтрольний бойовикам сайт ЛІЦ повідомив: «Нацбаты угрозами расправы насаждают в Донбассе агитацию за Порошенко».

За версією пропагандистів, через низький рейтинг Петро Порошенко за допомогою армії намагається впливати на підприємців Луганщини.

«В связи с крайне низким рейтингом, особенно на оккупированной вооруженными силами Украины территории Донбасса, Порошенко привлекает националистические формирования 46-го отдельного батальона специального назначения «Донбасс» и полка «Азов» национальной гвардии Украины для проведения так называемой «разъяснительной работы» среди частных предпринимателей», — сказав представник бойовиків.

Джерела інформації «рупор» не дав.

Громадське радіо звернулося до кількох місцевих жителів з проханням прокоментувати такі заяви — ніхто з них не підтвердив, що керівництво тисне чи змушує голосувати за певного кандидата. Так само речниця ГУ Нацполіції у Луганській області Тетяна Погукай в коментарі Громадському радіо зазначила, що поліція не отримала жодної заяви від жителів області чи військових щодо примусу голосувати за того чи іншого кандидата.

21 лютого сайт ЛИЦ видав  три публікації із заявами ватажка «ЛНР» Леоніда Пасічника.

В одній йшлося про те, жителям Луганщини не дають можливості висунути свого кандидата у президенти.

Насправді ж, серед висунутих кандидатів є людина з Луганщини. Це — Юрій Бойко. Та й  які саме перепони мав на увазі Пасічник — не пояснюється.

Ще  ватажка «ЛНР» бентежить те, що жителі Луганської області (а не «ЛНР», як зазвичай говорять в угрупованні), нібито не зможуть проголосувати на виборах президента України. Хоча  і жителі окупованих територій, і переселенці можуть взяти участь у президентських виборах. Для цього їм потрібно виїхати на підконтрольну Україні територію.

Керівниця проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко щотижня робить огляди того, що відбувається на окупованих територіях Донбасу.

«Конкретно у цьому випадку він не говорить «ЛНР» і це дуже показово. В обох псевдореспубліках так роблять, коли намагаються показати ніби дотримання Мінських угод, — коментує вона заяву Пасічника. — Тому що у Мінських угодах ні «ЛНР» і «ДНР», ні Пасічник, ні Пушилін жодним чином не фігурують. От тоді вони згадують, що є Луганська та Донецька області».

Лунала критика на адресу чинного президента і на окупованій частині Донецької області. Навіть від депутата партії «Альтернатива для Німеччини» Гуннара Ліндеманна , який приїхав туди 27 лютого.

«Я приехал в ДНР и ЛНР, чтобы ознакомиться с ситуацией. Ведь на повестке дня выборы на Украине и поэтому ситуация на линии фронта ухудшается с каждым днем, – увеличилось число обстрелов со стороны Украины. Это тактика Порошенко, и он хочет победить на выборах. Я считаю, что необходимо создать международный трибунал, который накажет и осудит военные преступления Порошенко», — сказав Ліндеманн.

«Мінськ» та вибори в Україні: в «ДНР» — готові до прямого діалогу з Києвом, в «ЛНР» — готують людей до силового вирішення конфлікту

15 лютого представник «ЛНР» у тристоронній контактній групі у Мінську Владислав Дейнего в коментарі сайту Луганськінформцентр заявив, що абсолютно всі кандидати у президенти розглядають лише силовий сценарій вирішення конфлікту на Донбасі.

«Все они в той или иной форме говорят о том, что надо применить силовой или какой-то иной принудительный метод разрешения конфликта на Донбассе», — сказав Дейнего.

Насправді ж, це — неправда. А деякі кандидати взагалі оминають питання повернення Донбасу чи вирішення конфлікту.

Зокрема, кандидат у президенти Олександр Шевченко  інтерв’ю телеканалу «Погляд» висловив сумнів, що окуповані території треба повертати. На його думку, ті жителі, які хочуть жити під юрисдикцією України, можуть переїхати на підконтрольні території.

«А більшість людей не хоче повернутися до нас. Причина проста. У нас сьогодні масова міграція, у нас немає, де працювати, що ті люди, які звідти поїхали, їм держава жодним чином не допомагає: ні житлом, ні роботою…Отже, та територія — забули про неї. Поки там живуть і повертатися ті території не хочуть», — сказав Олександр Шевченко.

А от ватажок «ДНР» Денис Пушилін менш категоричний. У розлогому інтерв’ю підконтрольному угрупованню сайту ДАН він зазначив: сподівається на зміну влади в Україні. Мовляв, з нею можна буде врегулювати ситуацію на Донбасі.

Разом з тим Пушилін зазначає: перед виборами можна очікувати провокацій.

«Имея в руках все инструменты для мирного урегулирования, на протяжении почти пяти лет режим Порошенко занимался лишь эскалацией конфликта. Они играли на этой ситуации, выпрашивая финансовую или иную помощь у Запада. За прошедшее время Порошенко показал себя с самой негативной стороны, препятствуя процессу мирного урегулирования. Поэтому никаких мирных инициатив от него перед выборами ожидать не стоит. Нужно быть готовым к провокациям», — сказав Пушилін.

Так само він висловив думку про ймовірну фальсифікацію на виборах. Але не тільки у Донецькій області, а й скрізь, де торік  діяв воєнний стан.

Цікавим у так званій «ДНР» виявилося 21 лютого. Об 11.09 ватажок «ДНР» Денис Пушилін зробив заяву у якій так само говорив, про ескалацію конфлікту за ініціативи Порошенка, про те, що роблять це націоналістичні батальйони, а українські спецслужби влаштовують теракти.

Зокрема, Пушилін згадав і про певні політичні сили, які нібито просувають політику мирного врегулювання на Донбасі. Які саме сили — не вказав.

«Здоровые политические силы, которые еще остались на Украине и пытаются продвигать политику мирного урегулирования конфликта, подвергаются репрессиям и откровенной физической расправе со стороны украинских спецслужб и ультранационалистов. Главная цель Порошенко — не допустить к выборам сторонников мира на украинской земле и игнорировать Минские соглашения», — сказав Пушилін.

А вже о 13.18 та 13.36 з’явилися заяви про те, що Київ готує замах низку українських політиків. Зокрема, на колишнього представника України у Тристоронній контактній групі Віктора Медведчука. Хто інші «кандидати на замах», не повідомляється.

Крім того, 21 лютого Денис Пушилін заявив про готовність до прямого діалогу з Києвом.

«Донбасс последовательно выступает за продолжение переговоров в Минске, всячески поддерживаем инициативу украинских оппозиционных политиков к интенсификации переговоров. Выражаем готовность к переговорам — возобновлению прямого диалога с Киевом. Ответственно заявляем о готовности к достижению мира на Украине и в Донбассе», — сказав Пушилін.

Росія хоче вийти з-під удару міжнародних економічних санкцій і перевести конфлікт у площину громадянської війни і внутрішнього конфлікту всередині України — ГІ «Права справа»

Співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снегирьов зазначає: Росія намагається скористатися результатами виборів, щоб після впихнути Донбас Україні, але на своїх умовах і під соусом внутрішнього конфлікту.

«Просувається теза можливості примирення ворогуючих сторін. В першу чергу — прямих перемовин між Києвом і так званими «республіками».  Таким чином Росія хоче вийти з-під удару міжнародних економічних санкцій і, відповідно, перевести конфлікт у площину суто громадянської війни і внутрішнього конфлікту України», — говорить Дмитро Снегирьов.

Чому саме зараз  пролунала заява про готовність до перемовин? На думку Снегирьова, таким чином ватажки угруповань тренуються домовлятися з Києвом у період зміни «політичного ландшафту».

«Просувається ідея приходу сил, які готові розглядати компромісне рішення — можливість проведення виборів в ОРДЛО, можливість загальної амністії — і, відповідно фінансово-економічна незалежність. Тоді ситуація на Сході може бути стабілізована, але на умовах Кремля», — додає Снегирьов.

Він звертає увагу, що тези, які просуваються на окупований територіях Луганщини та Донеччини співпадають з кремлівськими.

«Наприклад, що доки при владі Порошенко — нема з ким розмовляти і нема шансів на мирне врегулювання. Разом з тим, на при зміні політичної ситуації в Україні змінюється і риторика як  самої Російської Федерації, так і квазіреспублік», — каже експерт.

Керівниця проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко звернула увагу на те, що минулого тижня в «ДНР» оприлюднили «Концепцію зовнішньої політики ДНР».

Відповідно де неї угруповання бачить себе окремим суб’єктом і від України, і від РФ.

«Вони заявляють, що прагнутимуть миру з Україною з одного боку, а з «ДНР» — з іншого. Пишуть, що прагнутимуть до ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.) і підганятимуть себе під стандарти цієї організації. Також планують потрапити в ООН і вступити до СНД», — сказала Марія Кучеренко.

Майже завжди заяви в «ЛНР» та «ДНР» схожі за своїм змістом і з’являються приблизно в один час. Але поки що в угрупованні «ЛНР» про «концепцію зовнішньої політики» не заявляли.

У березні в обох угрупованнях продовжили дискредитовувати українського президента та армію, і розповсюджувати фейки щодо виборів.

Із останнього: на окупованій частині Луганщини заявили, що у день виборів КПВВ Станиця Луганська не працюватиме і жителі окупованих територій не зможуть проголосувати. Втім, у Луганській обласній військово-цивільній адміністрації цю інформацію спростували. 31 березня КПВВ працюватиме у посиленому режимі.

Валентина Троян, Київ, Громадське радіо