Переслідування за проукраїнську позицію, незаконна мобілізація та провал туристичного сезону — підсумки року в окупованому Криму

Крим сьогодні є воєнною базою, де російська окупаційна влада обмежує права та свободи людей і переслідує противників війни з Україною, також сюди відправляє полонених та затриманих на інших окупованих територіях. Підсумки року на окупованому півострові підбили у Представництві президента України в Автономній Республіці Крим.

Переслідування за підтримку України

Наразі в окупованому Криму перебуває у місцях позбавлення волі 191 політв’язень, з яких 123 є кримськими татарами.

За ґратами — перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, якого російська влада звинувачує у нібито підриві газопроводу, художник та активіст Богдан Зіза, журналісти Ірина Данилович та Владислав Єсипенко, активіст Сервер Мустафаєв та багато інших кримчан.

Також російська окупаційна адміністрація з початку окупації півострова «націоналізувала» майно 387 осіб, 108 з яких — за 2023 рік.

Як зазначила постійна представниця президента України у Криму Таміла Ташева, ситуація із переслідуванням українців у Криму значно погіршилася після того, як Росія встановила адміністративну та кримінальну відповідальність за так звану «дискредитацію російської армії». Під цю статтю потрапляють будь-які протести проти війни, прослуховування українських пісень, поєднання синього та жовтого кольорів, розміщення державних символів України та будь-який пост чи коментар у соцмережах на підтримку України.

Станом на кінець листопада 2023 року відомо про 517 випадків «притягнення до адміністративної відповідальності» за цією статтею, 312 з них — у 2023 році, та 8 випадків — до «кримінальної» (у 2023 — 4 випадки).

Окрім цього, за будь-яку публічну демонстрацію підтримки України можуть оштрафувати. Загалом, кримчани заплатили штрафів за це на 13 млн рублів (це понад 130 тисяч євро).

Як зазначили у Представництві, також є й ще «справи», які не надходять до суду. Ідеться про ті випадки, коли людей примушують публічно вибачитися за проукраїнську позицію і поширюють такі відео у соціальних мережах.

Також у Представництві розповіли, що вулицями ходять патрулі, перевіряють документи та вміст телефонів. Російські адміністрації посилили перевірки і на Керченському мосту.

Утім, як зазначила Ташева, у Криму діють проукраїнські об’єднання, зокрема «Жовта стрічка», «Кримські партизани», «Зла мавка», «Рух 1918», «Атеш» тощо.

«Однак часто спротив чинять звичайні люди, які розуміють, що будуть нести відповідальність, однак все одно на це йдуть, щоб продемонструвати, що вони з Україною. Їхні дії викликають повагу», — говорить Таміла Ташева.

Читайте також: «Ми чекаємо своїх і ніколи не змиримося з росіянами»: як українки організували жіночий партизанський рух

Наразі протест у Криму — це не демонстрації чи якісь масові акції, а поодинокі вчинки. Наприклад, підняття українського прапора, розповсюдження листівок проти війни, обливання фарбою плакатів із Путіним, публічне прослуховування українських патріотичних пісень тощо.

У якості прикладів Таміла Ташева наводить «справу» сімферопольця, викладача технікуму Андрія Білозерова, який в аудиторії студентів увімкнув пісню «Байрактар», весілля, де пролунала «Червона калина» тощо.

Татуювання з українськими символами також може бути причиною для переслідувань.

Мобілізація

У кінці грудня 2023 року РФ завершує 18-ту незаконну призовну кампанію в окупованому Криму. З початку окупації на службу в російську армію призвали близько 44,5 тисяч мешканців півострова, 5,5 тисяч  з них — протягом 2023 року.

У Представництві президента зазначили, що призов в армію на окупованій території є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Скільки кримчан відправили воювати проти України, точно невідомо. Однак у Представництві розповіли про 600 відомих випадків поховання у Криму загиблих солдат.

Також із моменту окупації росіяни розглянули 497 «кримінальних проваджень» за «ухилення від військової служби», 185 з них — після повномасштабного вторгнення.

«Загалом зафіксовано понад 450 випадків визнання жителів Криму винними у небажанні служити у складі окупаційного контингенту військ», — кажуть у Представництві президента України в Криму.

Як із туризмом

За словами Таміли Ташевої, туризму в окупованому Криму наразі фактично немає.

«Потрапити у Крим можна тільки через Керченський міст, який після влучань, є небезпечним. Тому у Крим їдуть не дуже охоче, хіба якісь відчайдухи. І це попри те, що готельні мережі знизили у цьому році ціни», — каже вона.

Представниця президента також зазначила, що уряд РФ давав дотації готельним мережам, але ефекту це не дало, туристів було мало.

Архітектурні та культурні пам’ятки півострова також у жахливому стані. Особливо — Ханський палац та Херсонес.

Читайте також: Окуповане українське Чорне море (фоторепортаж)

Що стосується планів української влади на майбутнє, то є сподівання, що після деокупації у Крим зайдуть великі туристичні та готельні мережі, зокрема міжнародні. Наразі політично важливо те, щоб вони хоча б висловили свою готовність працювати на півострові після його звільнення.

Чим іще займається Представництво президента в Криму

Окрім моніторингу ситуації на півострові, Представництво складає санкційні списки тих, хто чинить незаконні дії проти українських громадян. Зокрема, суддів, які виносять «вироки» політв’язням.

Також Представництво працює зі зверненнями кримчан, яких цьогоріч надійшло 1700.

Стратегічним завданням відомства є підготовка до відновлення української влади у Криму. Для цього вже зараз створюються кадрові резерви державних службовців, освітян та медиків, кажуть у Представництві:

«Усього необхідно знайти і підготувати 50 тисяч службовців заздалегідь».

Також у Криму після деокупації планують проводити деколонізацію та декомунізацію. Відповідні зміни у законодавство вже внесені, і тепер у Криму стало 10 районів та перейменовано 69 населених пунктів.