Переваги та недоліки методу ICSI

Штучне запліднення (ЕКО) — один із найефективніших методів лікування безпліддя. Однією з його модифікацій є метод ІКСІ (англ. ICSI, Intracytoplasmic Sperm Injection), або інтраплазматична ін’єкція сперматозоїда. ІКСІ дає змогу зробити ЕКЗ ефективнішим, а в деяких випадках стає єдиним можливим способом запліднення. Переваги цього методу призвели до того, що деякі репродуктологи пропонують його своїм пацієнтам за умовчанням, не роблячи спроб класичного ЕКЗ. Однак, ІКСІ не позбавлена недоліків.

Відмінність ICSI від класичного варіанта ЕКЗ

Екстракорпоральне запліднення полягає в наступному: після стимуляції яєчників витягують яйцеклітини, потім змішують з очищеною і концентрованою спермою і поміщають в термостат. Через деякий час перевіряють, чи відбулося запліднення, і якщо так, то отримані ембріони культивують протягом 4–5 діб. За цей час вони досягають стадії бластоцистів. Після цього відбирають кращий ембріон і переносять його до матки.

Детальніше про ЕКЗ: https://mdclinics.com.ua/uslugi/lechenie-besplodiya/metody-lecheniya/eko/

ICSI відрізняється етапом запліднення. У цьому випадку яйцеклітини не змішують зі спермою, а готують одну яйцеклітину та один сперматозоїд. Сперматозоїд знерухомлюють і поміщають на кшталт шприца з тонкою порожнистою голкою. Потім цією голкою проколюють оболонку яйцеклітини та вводять сперматозоїд у цитоплазму. Так запліднюють кілька яйцеклітин. Подальші дії такі ж, як в ЕКЗ: культивація та трансфер до матки.

Переваги ІКСІ

Метод ICSI вперше був застосований у 1992 році, тому є достатньо даних, щоб можна було зробити висновки щодо його безпеки та ефективності. Особливо добре він себе зарекомендував у випадку чоловічої безплідності, а також у пар, які мали кілька невдалих спроб ЕКЗ.

За чоловічого чинника безплідності коефіцієнт запліднення ІКСІ становить 70–80%. Це відповідає заплідненню яйцеклітини нормальною спермою. Таким чином, інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда в ооцит дає змогу подолати чоловічий чинник безплідності.

До них належать:

• недостатня кількість сперматозоїдів;
• низька рухливість сперматозоїдів;
• аномальна форма сперматозоїдів;
• порушення доставляння сперми через перешкоди в сім’явивідних шляхах.

ІКСІ — ідеальний метод для ЕКЗ у кріоциклі. Річ у тому, що яйцеклітини, бувши замороженими, а потім розмороженими, іноді мають занадто щільну оболонку, а сперматозоїди можуть стати менш рухливими. Це може стати перешкодою для проникнення сперматозоїда до яйцеклітини. ІКСІ повністю розв’язує проблему.

Для яйцеклітин, які дозрівають у лабораторних умовах, запліднення шляхом інтраплазматичної ін’єкції сперматозоїда — найбільш ефективний та швидкий спосіб.

ІКСІ може допомогти стати батьком чоловікам, які перенесли вазектомію.

Недоліки ICSI

Навіть проникнення сперматозоїда всередину яйцеклітини все ще не є гарантією успішного запліднення. Частина клітин не розвиваються в ембріони або ушкоджуються під час проведення процедури.
Як і у випадку ЕКЗ, шанси на багатоплідну вагітність залишаються вищими в порівнянні з природним зачаттям. Навіть якщо в матку переноситься лише один ембріон, що складається з яйцеклітини, заплідненої сперматозоїдом, зберігається ймовірність його поділу в порожнині матки. Багатоплідна вагітність завжди пов’язана з великими ризиками, тому небажана.

Є дані, які говорять про вищу ймовірність народження дітей із вродженими фізичними дефектами. Міжнародне дослідження, що вивчало дітей, зачатих за допомогою ІКСІ, показало, що 4,2% хлопчиків мали порушення розвитку статевих органів. Це вище, ніж у решті популяції. Фахівці пов’язують це з тим, що до ІКСІ вдаються чоловіки з порушеннями в репродуктивній сфері, що, швидше за все, обумовлено спадковим чинником, який і передається синам.

Також є дані про більший відсоток народження дітей із генетичною патологією. Можливе пояснення в тому, що в природних умовах є відбір — в яйцеклітину здатні проникнути лише вибрані сперматозоїди, які мають найякісніший генетичний матеріал.

ІКСІ порушує цей процес і дає змогу досягти фіналу спочатку досить слабким сперматозоїдам. Результат — збільшення ризику спадкової патології, хоч і не надто значне.

До недоліків методу можна віднести більшу вартість у порівнянні зі звичайним ЕКЗ.