Після Нового року зустріч у Нормандському форматі нам вже і не потрібна – Сергій Гармаш

Як просувається політика щодо реінтеграції та деокупації Донбасу? І як цьому сприятимуть нові призначення у РНБО?

Поговоримо про це з журналістом, керівником Центру соціальних перспектив Донбасу Сергієм Гармашем.

Сергій Гармаш 22 жовтня написав у себе на сторінці Фейсбук про те, що вбачає певний зв’язок між двома, здавалося б, непов’язаним між собою подіями: вирок у «ДНР» українському журналісту Станіславу Асєєву і призначення Сергія Сивохо радником голови РНБО.

Сергій Гармаш: Зв’язок непрямий, звичайно. Він показує неадекватність прийняття нашою владою ситуації з війною з Росією. Тому що війна йде гібридна, вона йде по всіх фронтах, але чомусь наша влада бачить цю війну лише на Донбасі.

• Наша влада бачить цю війну лише на Донбасі.

Я загадав про Сивохо, тому що він написав, що одним зі своєї завдань він бачить закінчення війни. Я завжди кажу – яким чином? Коли нам кажуть про мир, треба визначитися, який це мир. Це комфортний мир у дружбі з Росією? Це мир після перемоги? Це мир, такий, як зараз? Тому що багато хто в Україні вважає, що в нас мир і наша влада, мабуть, так вважає. Тому я поставив це питання про кадрові призначення, зокрема коміка Сергія Сивохо радником секретаря РНБО, який має виробляти якісь рекомендації щодо інтеграції і звільнення Донбасу. А Сергій Сивохо балотувався кандидатом в народні депутати на Донбасі і програв ці вибори, він був навіть не другим, і це при тому, що він йшов від «Слуги народу». І зараз він каже, що буде виробляти якісь рекомендації щодо комунікації з мешканцями Донбасу, припиняти війну в головах. Якщо ця людина не змогла знайти комунікацію навіть із своїми виборцями, то що там може бути, які рекомендації? Мені такі призначення незрозумілі, але вони показують тренд, тенденцію того, що наша влада взагалі не розуміє, що відбувається. В такому органі мають працювати військові, професіонали-комунікатори, адже в нас є таке поняття як психологічна, інформаційна війна.

• Мені такі призначення незрозумілі, але вони показують тренд, тенденцію того, що наша влада взагалі не розуміє, що відбувається

Щодо вироку донецькому журналісту Асєєву, в чому я вбачаю зв’язок з новими призначеннями? Поки ми розмовляємо з ними про мир, вони просто саджають наших людей.

• Поки ми розмовляємо з ними про мир, вони просто саджають наших людей

І останнім часом такі вироки збільшилися, я нарахував з початку року одинадцять. А скільки ще людей там сидить на підвалах, ми не знаємо, адже той же Асєєв теж три роки сидів на підвалі, його не показували, до нього не було доступу, і зараз його легалізували (вирок був винесений ще в серпні і тільки зараз нам про нього повідомили). Його легалізували, мабуть, для того, щоб обміняти. Чому саме зараз цей вирок був оприлюднений через три місяці? Адже це предмет торгів для Москви, приручений до Нормандської зустрічі. В один день, коли прес-секретар президента Росії Пєсков заявив, що Москва припинила підготовку до Нормандської зустрічі, тому що вона не бачить поступок з боку Києва, в цей же день був оприлюднений цей вирок. Це натяк: якщо не хочете йти на наші умови, значить ми будемо саджати ваших людей, ми будемо їх і далі хапати. А там 3,5 мільйони заручників, таких, як Асєєв, тобто цей торг може йти без кінця.

Валентина Троян: Міністр закордонних справ Вадим Пристайко в одному з нещодавніх інтерв’ю сказав, що є два варіанти вирішення конфлікту на сході. Перший: вони дають рік так званим ОРДЛО для того, щоб вони розглянули умови України, якщо щось рухається в позитивний бік, то воно рухається. Другий: якщо за рік зрушень немає, ми припиняємо всілякі перемовини у Мінському процесі, умовно, забуваємо про ці території.

Сергій Гармаш: Я вважаю це неадекватністю або політичною маніпуляцією. Тому що якщо ми припинемо щось робити відносно них, це не означає, що вони припинять робити щось відносно нас. Я нагадаю, що їх для того і створювали і озброювали, щоб вони не давали нам спокою, щоб вони послаблювали нас у військовому, економічному і політичному планах. Тому забути нам про них не вдасться. Можливо, дійсно доведеться шукати інший формат просто. І я не розумію, чому рік. Коли пан Пристайко затверджувався в парламенті, в своєму першому виступі він говорив про півроку – термін прийняття рішення по Донбасу.

Валентина Троян: Ну сформувалася ж команда, і почали розуміти, хто у цій команді, можливо, тому термін збільшили.

Сергій Гармаш: Якщо там такі спеціалісти, яких призначено останнім часом, то, мабуть, так, терміни будуть постійно збільшуватися.

Валентина Троян: Я припускаю, що вони вирішили самі якось з цим Мінськом попрацювати, якщо ж вони побачать, що він дійсно мертвий, то, ймовірно, змінять підхід.

Сергій Гармаш: Якби вони працювали в цьому напрямку, то ми б не втрачали цей час – оцей рік, за який будуть хапати і саджати наших людей.

Валентина Троян: Все це триває і продовжується попри обміни і попри те, що, ймовірно, скоро буде новий обмін.

Сергій Гармаш: Я не думаю, що він скоро буде, і я не думаю, що Нормандська зустріч відбудеться до Нового року. Росія зацікавлена в цій зустрічі після Нового року, а Україна зацікавлена саме до Нового року.

Валентина Троян: Чому?

Сергій Гармаш: Тому що Путін зацікавлений в цій зустрічі після того, як ми ухвалимо новий закон про особливий статус, щоб він розумів, що ми там ухвалимо. Якщо зустріч буде до, а після неї ми ухвалимо закон про особливий статус, але на наших умовах, то це не може задовільнити Путіна.

• Путін зацікавлений в цій зустрічі після того, як ми ухвалимо новий закон про особливий статус

Валентина Троян: Але ж Україна може його не ухвалити?

Сергій Гармаш: Може, але це буде порушенням Мінських угод, тому що вони передбачають особливий статус, а це означає – своя прокуратура, своя народна міліція, свої суди, особливі стосунки з Росією. Тобто Путін зацікавлений все це зберегти. Якщо ми раніше виходимо з Мінського процесу, а ми могли вийти після Нормандської зустрічі, якби вона відбулася от зараз, то ми б вже ухвалювали цей закон на своїх умовах без врахування Мінська. А після Нового року нам ця зустріч вже навіть і не потрібна, це Путіну вона потрібна. Нам вона потрібна зараз.

 Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.