На початку вересня Росія і Білорусь підписали попередню програму економічної інтеграції. Вона розрахована на 1,5 роки й передбачає часткове об’єднання двох економічних систем з січня 2021 року
Чи свідчить це про утворення конфедеративної держави, як про це повідомляють у ЗМІ, ми поговорили з головним редактором журналу «Бізнес», виконавчим директором Фонду підтримки економічної безпеки України з Володимиром Полевим.
Андрій Куликов: З’являються повідомлення, які у декого викликають тривогу, що вже готові документи про підписання економічної інтеграції Російської Федерації та Білорусі. 16 вересня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що програма економічної інтеграції РФ і Білорусі має попередній характер. Наскільки це може вдарити по економічних інтересах України?
Володимир Полевий: Я доволі скептичний в аспекті економічної інтеграції Білорусі і РФ, оскільки розмови про створення спільної держави Республіки Білорусь і Російської Федерації ведуться в тому чи іншому форматі з 1997-го року, коли президент Росії Єльцин та президент Білорусі Лукашенко підписали союзний договір. З тих часів є навіть сайти «совместного государства» і там висять програми, які анонсують підписання певних документів щодо спільної економічної співпраці, аналогічно таких програм, про яку зараз йдеться. Тобто я доволі скептичний до цього чергового раунду подібних переговорів.
Андрій Куликов: А чому, на вашу думку, вже стільки років час від часу ми чуємо про таку співпрацю? Просто, щоб підтримувати бойовий дух, чи змінюються умови, і вони вважають, що про це потрібно час від час нагадувати іншим?
Володимир Полевий: У відносинах РФ і Білорусі я більше бачу якісь прагматичні речі, які базуються на націоналізмі, який є дуже привабливий для будь-якої спільноти в плані економічного націоналізму, та на корупції. Білорусь за своїми макроекономічними показниками є вкрай вразливою перед поставками російських енергоресурсів. І такий черговий раунд загострення розмов про зближення «совместного государства» стався після так званого податкового маневру РФ, який полягав в тому, що тепер податок на нафтопродукти буде збиратися з видобутку, а не з експортного мита, від якого була звільнена Білорусь. Тобто раніше Білорусь мала можливість безмитно возити на свою територію російську нафту, здійснювати її переробку, додавати туди додану вартість і вже продавати разом з експортним митом з території Білорусі. Тобто все експортне мито за російську нафту, яку вона переробляла, Білорусь залишала собі. І це надзвичайно вигідно.
Андрій Куликов: Якщо ми припустимо, що така інтеграція відбудеться, що тоді буде з економічною безпекою в Україні?
Володимир Полевий: Україна, звичайно, втратить одну з цікавих і існуючих економічних гаваней для взаємовідносин з Росією. Тому що зараз Білорусь, після того, як були згорнуті певні програми прямих економічних контактів з Росією, є тим транзитом поставок з України в Росію через Білорусь. Чи буде ця втрата критичною для нас? Це певним чином вдарить по галузям України, орієнтованим на поставки чи експорт у Російську Федерацію. Але це не буде так смертельно, якби це було б у 2014-му році.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.