По два кандидати на мера та до міськради: Маріуполь перед місцевими виборами

Судячи з білбордів та рекламних банерів, то у Маріуполі головні конкуренти на місцевих виборах — Опозиційна платформа «За життя» та партія чинного мера Вадима Бойченка. Партія президента — десь осторонь. Сітілайтів з її рекламою — одиниці. За даними опитування аналітичного центру «Соціомодус», ОПЗЖ може отримати 42% голосів, а партія Вадима Бойченка — 22%. Інша ситуація з рейтингом на посаду міського голови. Там Вадим Бойченко лідирує зі значним відривом. Його кандидатуру схвалюють 48,5% опитаних, а його конкурента — кандидата від ОПЗЖ Володимира Клименка — 27,8%.

«Кандидат від ОПЗЖ не має тієї ваги, популярності та навіть відомості, ніж чинний мер. Навіть у своїх потенційних прихильників. Він, скажімо так, «виїжджає» на загальних популістсько-проросійських гаслах ОПЗЖ. Там більше грає свою роль бренд партії», — пояснює маріупольський політолог Сергій Пархоменко.

Володимир Клименко — фігура не нова у політичному житті Маріуполя. У 29 років він очолив управління торгівлі та побутового обслуговування населення у Маріупольській міськраді. У 32 — керував Приморською райдержадміністрацією. З 2009 по 2015 роки він був заступником попереднього голови Маріуполя Юрія Хотлубея. Журналісти наполегливо приписують йому шлюб у минулому із колаборанткою Наталією Поклонською. Натомість у її офіційній біографії згадок про Володимира Клименка немає.

«Патріотична громада, активістська громада Маріуполя, вона не проголосує за представника ОПЗЖ. Там ідейні та цивілізаційні розбіжності. Можливо, не проголосує вона і за чинного мера, бо є, наприклад, сплетіння екології, певні протиріччя»,  — говорить Сергій Пархоменко.

Дійсно, коли йдеться про проблеми Маріуполя, одразу згадуються повідомлення містян про «важке» повітря, про вікна, які потрібно мити чи не щотижня, про жовтий дим та абсолютно непридатну для вживання воду з-під крана. А, якщо вже брати глобальніше, то побоюються реваншу  —  принаймні місцеві прихильники Євромайдану та волонтери.

Втім, на запитання «Чого ви очікуєте від виборів» маріупольці, до яких ми звернулися на вулиці, дали досить абстрактні відповіді.

«Як і всі  — хочемо чогось кращого». 

«Хотілося би якихось змін на краще та зміни влади».

«Щоб усе було добре, щоби були доступні ціни, щоб усе було мирно, щоб усі були впевнені у завтрашньому дні». 

Нині Маріуполь виглядає як типове місто перед виборами: чи не на кожній вулиці є місця, де міняють тротуарну плитку, щось ремонтують, триває масштабна реконструкція площі Свободи. Ще у червні у міськраді запевняли, що завершиться вона у вересні, але роботи і досі тривають. За кілька останніх років Маріуполь дійсно причепурився — тут чисті оновлені парки, сквери, місця відпочинку та хаби. 

А от опоненти Вадима Бойченка називають це красивою вітриною, за якою прихована одна величезна проблема — екологічна. Але ця вітрина працює і вже обіцяє Вадиму Бойченку певні дивіденди на прийдешніх виборах.

«Місто у нас чудове. Ми його любимо. І нашого мера дуже любимо  — Бойченка, але за кого голосувати — ще не вирішили», — кажуть нам деякі перехожі. 

Минулого року під час візиту до Маріуполя Громадське радіо поспілкувалося із переселенцями, які через переслідування з політичних мотивів поїхали зі своїх нині окупованих міст. Зокрема, донеччанин Макар Алпатов стверджував, що у місті багато проросійськи налаштованих людей. Він упевнений: вони можуть вчиняти диверсії та сприяти захопленню міста.

Через рік, напередодні виборів, ми запитали маріупольців, якого розвитку подій після виборів вони бояться найбільше. 

«Нічого, абсолютно. COVID-19, мабуть…»

«Що стане ще гірше, коли всі заводи позакриваються і порти, і люди не матимуть роботи».

«Війни не хочемо. Тільки миру. Сподіваємося, що після цього голосування щось зміниться на краще щодо війни». 

«Я думаю, всі мешканці міста бояться померти передчасно через бруд. У нас найбільше кладовище». 

Реваншу із війною, як у 2014-му, у Маріуполі вже не буде, стверджує політолог Сергій Пархоменко. Серед його аргументів: велика кількість військових у місті та й готовність за потреби відбити атаку. У контексті виборів розмірковує, яку роль у запобіганні реваншизму може відіграти чинний міський голова:

«Але треба визнати, що конкуренції чинному меру дійсно немає. Я не знаю, добре це чи погано, але у цій ситуації, коли бренд ОПЗЖ дуже розкручений, не зважаючи на невідомість його очільника тут, я думаю, що чинним мер (і це треба визнати, мабуть, і патріотам, активістам)  — це більш-менш реальний запобіжник реваншу».

Повертаючись до опитування аналітичного центру «Соціомодус», додам: третю сходинку у ньому посідає політична партія Шарія (7,7%) та голова її Донецького обласного штабу Артур Андрощук — 2,3%. Поки що розлоге інтерв’ю з ним є тільки на сайті sharij.com.ua. У ньому він розповідає, що цьогоріч планує поїхати із дівчиною на Кіпр та пропрацювати над тим, або їхня партія «вдало виступила на місцевих виборах».

Людей аналітичний центр опитував на вулиці. Всього до дослідження залучили 950 респондентів. Станом на 2019 у місті проживало 440 тисяч людей.

Валентина Троян, Маріуполь, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS