Похорон під час пандемії: про що мали б розповідати журналісти

Люди розбіглися у паніці та обговорюють «шокуючі подробиці похорону жителя села Ковалівка», що захворів на коронавірус.

Україна — це така країна, де ми думаємо, що всі чекають наших моральних суджень. Хто б ми не були: журналісти чи люди з вулиці. «Як можна?», «А де був ксьондз?», «Хіба то люди?», «Не судіть і не судимі будете». Але я вам скажу, що для похорону вже давно мали б бути протоколи чи рекомендації.

Це трагедія, що люди вмирають. Але звідки в Ковалівці на Тернопільщині знати, як правильно і безпечно для живих поховати людину, яка захворіла на коронавірус? І це людський вчинок сільського голови — самому копати яму.

Нехитра комбінація на пошук — і я знаходжу міжнародні рекомендації австралійським керівникам поховальних бюро на період COVID-19:

• Ризик для персоналу моргу низький. Однак персонал повинен мати засоби індивідуального захисту (чистий захисний халат або комбінезон, чисті одноразові рукавички, одноразова хірургічна маска, відповідний захист очей)
• Тіло померлої людини слід транспортувати у герметичному пакеті, чітко позначивши, що там міститься COVID-19
• Водія транспортного засобу, який використовують для перевезення померлого, слід повідомити, що це підтверджений випадок або підозра на COVID-19.

Заходи безпеки під час поводження з тілом:

• уникати зайвих маніпуляцій із тілом, які можуть вигнати повітря з легенів,
• постійно носити захисний одяг,
• практикувати гігієну рук до та після контакту з тілом,
• регулярно проводити дезінфекцію поверхонь та обладнання,
• бальзамування померлого пацієнта, який має COVID-19 або підозру на нього, дозволене, маючи на собі засоби індивідуального захисту,
• попросіть членів сім’ї уникати будь-якого фізичного контакту з померлим (наприклад, дотику чи поцілунків).

У багатьох країнах (США, Великій Британії, Австралії) поминальні служби нині відбуваються онлайн, людей заохочують ділитися фото і спогадами про своїх рідних і близьких у соцмережах, щоб уникнути контактів і ризиків.

Можливо, українські органи охорони громадського здоров’я дають ще якісь рекомендації.

Але завдання журналістів — не розповісти «шокуючі подробиці», не записати стендап на кладовищі, не одягнути хрестик і судити, як правильно, а дати суспільно важливу інформацію.

Наприклад, з’ясувати, чи дали рекомендації щодо похорону в селах. Щоб людям легше було зберегти і гідність, і безпеку. Воно ж не в Києві, далеко не лише в Києві.

І нам треба навчитися говорити і про живих, і про мертвих.

 

Станом на 29 березня в Україні зафіксували вже 418 випадків інфікування коронавірусом COVID-19.

Читайте також: Коронавірус в Україні та світі: хроніка подій

Із 16 березня в Україні закрили кордон на в’їзд іноземцям будь-яким транспортом, вантажні пункти пропуску продовжать працювати. Українців, які поїхали за кордон у туристичну поїздку, мали повернутись до 17 березня.  Відтоді Україна зупинила міжнародне пасажирське сполучення, зокрема, авіарейси, залізничне та пасажирське автобусне сполучення.

Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.

Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.

Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо