Понад 3 тонни води та оприскувачі: як волонтери допомагають рятувальникам у зоні відчуження
Близько трьох тонн питної води та 15 оприскувачів для гасіння осередків тління в зоні відчуження вже передали волонтери рятувальникам, які продовжують працювати у Чорнобильській зоні. Штаб, куди звозять закуплені волонтерами продукти та обладнання, організували на пункті «Дитятки» при в’їзді в зону відчуження. Про допомогу волонетрів у боротьбі з вогнем — читайте у матеріалі.
На момент нашого візиту на КПП «Дитятки», де і організували свою роботу волонтери, туди привезли і 15 акумуляторних оприскувачів. Це одні із найнеобхідніших пристроїв для гасіння віддалених від доріг ділянок тління говорить керівник волонтерського загону, який теж допомагав гасити пожежу у зоні відчуження, Максим Вірич:
«Вони дуже потрібні, бо складно уявити, щоб зараз хтось пішов вглиб лісу більш ніж на 100 метрів від машини для того, щоб припинити тління деревини, пенька чи підстилки, а з ранцевим оприскувачем це можливо і це, насправді, велика допомога».
Окрім оприскувачів, волонтери збирають й іншу допомогу. Найбільш необхідною була питна вода. Її рятувальникам передали близько трьох тонн.
«Вода, їжа, першочергові речі, шкарпетки, креми, бо руки тріскаються від температури. Також возимо адресну допомогу, бо інколи люди передають щось і просять, щоб це дісталося конкретним якимось підрозділам», — говорить голова Громадської Ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження Олександр Сирота.
Однак, допомагали волонтери не тільки грошима й продуктами, а і власними руками. Окрім пожежників, із вогнем боролися ще близько 250 добровольців. Серед них і Максим Вірич. Він припускає, пожежа у зоні відчуження трапилася через підпали, бо нові осередки спалахували у протилежних напрямках за кілька кілометрів один від одного.
Поширювався вогонь із швидкістю, в яку важко було повірити, пригадує Вірич:
«Дуже швидко. Ми навіть не очікували, що так буває. У нас сумніви були, що взагалі він може так швидко поширюватися в стандартних умовах поширення пожежі».
За 10 днів стихія знищила чимало — вигоріли закинуті дитячі табори і деякі безлюдні села, розповідає голова Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження Олександр Сирота, який також допомагав у боротьбі з вогнем.
«Згоріли Лелів, Іловниця, постраждав табір «Казковий», який був першою базою ліквідаторів. Хоч корпуси і не згоріли, але вогонь торкнувся важливої, як на мене, зони цього табору — місця для зустрічі із батьками, там були такі дуже прикольні, казкові альтанки. Табір «Смарагдовий» також постраждав. Дуга «Чорнобиль-2″, як мені здалося, не постраждала, хоча рятувальники говорили, що якась таки низова пожежа там була».
Гасили пожежу рятувальники позмінно — чітко визначену кількість годин, аби не нашкодила радіація, говорить керівник волонтерського рятувального загону Максим Вірич. Крім того, за його словами, усі вони проходили процедуру перевірки на рівень радіації.
«Наскільки я знаю, ні в кого жодних перевищень не фіксували», — говорить Вірич.
До слова, Норму рівень радіації не перевищував і в повітрі за межами зони відчуження. Проте під час наймасштабніших пожеж МОЗ все ж радило людям із хронічними захворювання не виходити на вулицю вранці, коли концентрація шкідливих речовин в повітрі могла бути найвищою.
