Понад 70% споживачів інформації в Україні ґрунтують свою реальність на основі телеканалів — заступник міністра інформаційної політики

— Якщо ви бачите будь-де в онлайн-просторі новини від традиційних онлайн-джерел, веб-сайтів, де є посилання на якийсь анонімний Telegram-канал (в новині написано «за повідомленням певного Telegram-каналу»), це має бути для вас ознакою, що ця інформація може бути недостовірною, фейковою, недоперевіреною тощо.

Саме таким чином розійшлася новина про нібито купівлю Віктором Медведчуком 80% телеканалу Інтер, яка потім була спростована заявою компанії Group DF Дмитра Фірташа.

Це об’єктивний приклад того, яким чином формується політична адженда інформаційного простору під впливом Telegram-каналів. Саме цю небезпеку ми описували. Це саме та практика, яка у 2018 році склалася в РФ. Політтехнологи, які використовують там бюджети політиків Росії, довели цю динаміку до якогось успішного рівня, коли інвестується величезна кількість грошей в Telegram-канал, він стає платформою, яку цитують. Насправді це джерело є анонімним, але через певні маніпуляції та інвестування в таку динаміку поширення новини ця новина від анонімного джерела починає впливати на загальний інформаційний простір, на політичний порядок денний і змінює ставлення до ситуації споживачів інформації.

Сам месенджер не є таким впливовим, як традиційні медіа, наприклад телебачення, але проблема в тому, що українські журналісти є всеїдними, кейси це доводять.
Головний порядок денний в Україні формують телеканали. Більше 70% споживачів інформації в Україні ґрунтують свою реальність через екрани телеканалів.

Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.