Поповнення за паспортом: що змінить закон про фінансовий моніторинг

В Україні набув чинності закон про фінансовий моніторинг. Він зменшує перелік операцій, про які банки мають звітувати державі. Але водночас ускладнює готівкові операції. 

Появі нової редакції закону про фінансовий моніторинг Національний банк присвятив окреме просвітницьке відео. Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова нагадала, що перший закон про відстеження сумнівних операцій в Україні ухвалили ще 2001 року. 

«Завданням цього закону було запобігти, зупинити, не дозволити фінансування тероризму і розповсюдження масової зброї. Але згодом цей закон розширився, додалися додаткові цілі і завдання — зокрема, ухилення від сплати податків, протидія легалізації доходів, набутих злочинним шляхом», — наводить передісторію Катерина Рожкова.

Інвестиційний банкір і ведучий програми «Фінансова грамотність» на 24 каналі Сергій Фурса пояснює основне завдання моніторингу. 

«Держава має контролювати, йде боротьба з тіньовою економікою. Насправді фінансовий моніторинг і жорсткі вимоги прозорості — основний тренд в усьому світі, бо весь світ бореться з офшорами. Тому світ рухається до економіки без готівки, тобто з грошима, які вже є в банківській системі. І це ще один крок на цьому шляху», — каже банкір.

4 березня Верховна Рада ухвалила закон, який запровадив нові правила фінмоніторингу. 28 квітня документ набув чинності. Одна зі змін —  відтепер анонімно, без ідентифікації можна поповнити картку щонайбільше на 5 тисяч гривень. Тобто в термінал дозволить ввести не більше цієї суми. Директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олексій Шабан радить, як, наприклад, відправити родичу 10 тисяч гривень. 

«Якщо у вас є виключно готівка, можна прийти до відділення банку, зазвичай паспорту для банків достатньо. Це також можна зробити у терміналах самообслуговування, якщо  в цього терміналу банківського чи не банківського є можливість ідентифікуватися за допомогою зчитування пін-коду чи за допомогою смс-паролю, операції можна буде зробити і на 10, і на 20 тисяч», — відповідає Олексій Шабан.

Чи можна не підтверджувати особу, а замість цього просто розбити платіж на кілька частин, закон відповіді не дає, каже співзасновник «Монобанку» Олег Гороховський. 

«Чисто гіпотетично ще є момент, що ти можеш зробити не одну операцію на 5 тисяч. Поки незрозуміло, як стежити за дробленням. Ця технологія поки взагалі не на поверхні», — пояснює банкір.

Пізніше пресслужба НБУ відповіла: розбивати платежі можна, це низькоризикова операція. До кінця року термінали обладнають системами, які дозволять зчитувати дані паспорту чи ID-картки – і в такий спосіб ідентифікувати клієнта. Без обмежень у 5 тисяч можна переказати гроші з картки на картку. Бо вважається, що банк раніше перевірив клієнта. Також можна пройти ідентифікацію дистанційно — за відеозв’язком. 

Інша норма стосується банків і спростить для них паперову роботу, каже перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова. Раніше банки мали повідомляти Державну службу фінансового моніторингу про операції понад 150 тисяч гривень за 17 пунктами потенційного ризику. 

«Наразі новий закон підвищує цю межу, на сьогоднішній день це 400 тисяч гривень плюс. Із 17 пунктів лишає лише 4. Це зняття готівки, це перерахування коштів за кордон, це операції підвищеної групи ризику — публічні діячі або політики, а також операції до тих країн, які не імплементували законодавство у сфері фінансового моніторингу», — деталізує Катерина Рожкова.

Співзасновник «Монобанку» Олег Гороховський цю норму вважає прогресивною. Водночас додає, що поки що є багато незрозумілих процедурних моментів. 

«Частина платежів на суми понад 30 тисяч гривень вимагають обов’язкового заповнення полів. Частина платежів до 30 тисяч гривень вимагає, щоб платник подавав дані. Часто ці платежі йдуть від не тільки від внутрішніх емітентів, але й від зовнішніх емітентів, нерезидентів. Частину платежів опрацьовують платіжні системи, яким треба допрацювати протоколи передачі інформації про платіж», — додає Олег Гороховський.

Нардеп від фракції «Голосу» Ярослав Железняк був одним із співавторів законопроєкту про відтермінування нових правил фінмоніторингу. Проте депутати не встигли його розглянути. 

«У нас був запроваджений карантин. Пропонували відтермінувати на цей період. Відверто, через те, що не працює певна бюрократія в нашій країні, і те, що не працює бюрократія в інших країнах, громадяни не зможуть відповідати певним вимогам, підготуватися», — каже нардеп.

У Нацбанку ж кажуть, що 95% клієнтів українських банків не відчують на собі жодних змін. Зокрема, оплачувати комунальні послуги, мобільний зв’язок, платити податки можна, як і раніше.