Яніна Львутіна
Пошкоджені 99% багатоквартирних будинків та всі комунікації: як живе Часів Яр?
Автор
Зруйнований будинок у Часовому Яру/Яніна Львутіна/Громадське радіо1x
Прослухати
--:--
--:--
Близько тисячі людей попри інтенсивні обстріли залишаються у Часовому Ярі Донецької області. У місті пошкоджені вже 99% багатоквартирних будинків.
Вибухи у Часовому Яру чути постійно. З лютого у місті пошкоджені абсолютно всі комунікації. Відновити їх неможливо через обстріли. Утім, можливість принаймні підзарядити телефон, у місті є, каже голова Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус:
«У нас створені пункти підзарядки, де стоять генератори. Ми забезпечили по районах генератори. Плюс — паливо. Відповідно, люди можуть прийти і зарядити свої гаджети, свої павербанки, ліхтарі. Щодо води, у кожному мікрорайоні стоять ємкості, воду підвозять. Тут є технічна вода, є питна. Тут декілька напрямків: наше комунальне підприємство працює, підвозить водичку, допомагає нам ДСНС, допомагають волонтерські рухи, тому водою також забезпечуємо. Звичайно, це не той об’єм, який людям потрібен для повноцінного життя, але для мінімальних потреб води в місті вистачає».
99% багатоквартирних будинків пошкоджені російськими обстрілами. Майже в усіх квартирах вибиті вікна, є пошкодження стін та дахів, каже Сергій Чаус:
«Обстріли постійні. Спрогнозувати їх нереально. Якщо брати мікрорайон Східний, то там взагалі жах — інакше не скажеш. Там не просто пошкоджено, а ще й зруйновано. Якщо брати приватний сектор, так, він трохи краще зберігся, є можливості проживати, але теж дуже багато пошкоджено. Сама інфраструктура, першою чергою, електрика, можливість газопостачання, водопостачання, — все це пошкоджено».
Читайте також: «Нас злякала тиша, але потім ми побачили українські війська» — жителі Бородянки про місяць окупації
Біля одного з гаражів знайомимося з місцевим жителем Олександром. Сюди він приїздить щоденно на велосипеді — щоб якось відволіктися від обстрілів.
Каже, не може евакуюватися через хвору матір. Дружину та дитину вже давно відправив за межі Донеччини.
— Не страшно пересуватися під постійними обстрілами?
— Та, чого? Страшно. Хто не ризикує, той не п’є шампанське.
— Зараз приїхали щось ремонтувати?
— Так, болти на машину потрібні, а я їх знайти не можу.
— Так проходять ваші дні?
— Так, довбемося. Щось потрібно робити, відволікатися. Коли дивишся, на що перетворилося місто, на що перетворилися квартири, — це боляче.
Через декілька дворів ми зустріли Зінаїду. Жінка рубала дрова, бо потрібно було розвести вогонь біля під’їзду та приготувати їжу.
Її родина евакуювалася, а Зінаїда не хоче.
— Ваш будинок цілий? Ви у підвалі чи у квартирі живете?
— Поки у квартирі. Але підвал у мене готовий.
— Вашу квартиру сильно побило?
— Ні, тільки вікна. Все інше — ціле.
— А у будинку багато людей живе?
— Так, дві людини. 16 квартир і дві людини.
— Не розглядаєте варіант виїхати?
— Ні, я хочу тут померти.
Наразі у підвалах та сховищах Часового Яру залишається близько тисячі людей. Переважно пенсійного віку. Вони відмовляються евакуюватися. Звідси до окупованого Бахмуту менше десяти кілометрів, навколо точаться запеклі бої.
Яніна Львутина, Донеччина, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
