Поширення чуток про коронавірус онлайн: як реагують суди в Україні?

Через оголошення пандемії коронавірусної інфекції на території України у березні 2020 року ввели карантин. У зв’язку з чим, почало з’являтися багато повідомлень щодо COVID-19, у тому числі неправдивих, які поширювались у соціальних мережах, зокрема у Facebook.

Щоби боротися з онлайн-фейками, правоохоронні органи почали активно складати протоколи про адміністративні правопорушення. Йдеться, зокрема, про поширювання неправдивих чуток (стаття 173-1 КУпАП), що призвело до появи нової та, часом, неоднозначної практики покарання за поширення чуток в мережі.

Юристи громадської організації «Платформа прав людини» під час моніторингу порушення цифрових прав Україні, проаналізували постанови судів у справах про поширення неправдивих чуток, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень у травні 2020 року.

«Ми проаналізували 48 судових справ. Практично всі вони стосувались питань, пов’язаних із COVID-19», — коментує адвокатка «Платформи прав людини» Людмила Опришко.

Зокрема, юристи громадської організації виявили такі особливості притягнення до відповідальності за поширення чуток онлайн:

1. Неповне встановлення обставин справи

Нерідко суди не встановлюють повний текст повідомлення, що стало підставою для складання адміністративного протоколу. Крім того, із судового рішення неможливо зрозуміти, яку інформацію аналізував суд та чи може вона призвести до паніки або порушення громадського порядку.

Так, наприклад, 18 травня цього року Луцький міськрайонний суд визнав особу винною у поширенні чуток та наклав штраф 170 гривень і судовий збір 420 гривень за вчинення правопорушення, суть якого описана судом наступним чином:

«ОСОБА_1 15 квітня 2020 року близько 20:56 з використанням особистого аканту «ОСОБА_2» у спільноті «Актуальна Волинь» через соціальну мережу Facebook розмістив допис з неправдивою інформацією, що може викликати масове обурення та занепокоєння серед громадян, а подальше поширення таких матеріалів може спричинити паніку серед населення, або порушення громадського порядку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

2. Недостатність доказової бази

Нерідко судом не надаються докази наявності умислу на сіяння паніки чи порушення громадського порядку.

Так, наприклад, Тернівський районний суд міста Кривого Рогу 18 травня цього року визнав винною особу у поширюванні неправдивих чуток у зв’язку з тим, що вона 12 квітня поширила серед користувачів соціальної мережі неправдиву інформацію щодо пом’якшення тимчасових обмежень на пересування, відновлення роботи малого та середнього бізнесу під час проведення карантину на території України. На думку суду, вона своїми діями могла викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, а отже вчинила адміністративне правопорушення.

Попри заперечення особою своєї вини та її пояснення щодо того, що вона лише зробила репост повідомлення, якому довіряла і вважала правдивим, суд зробив висновок про її винуватість.

3. Відсутність оцінки судом спірного повідомлення на предмет його правдивості

Зокрема, постановою Хотинського районного суду Чернівецької області 5 травня цього року особа визнана винною у поширюванні неправдивих чуток за те, що 12 квітня розмістила на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook неправдивий пост про те, що президент України продовжив карантин в Україні до 30 квітня 2020 року.

4. Відсутність обґрунтування наявності умислу посіяти паніку серед населення або порушити громадський порядок

Наприклад, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2020 року визнано винною у поширенні неправдивих чуток особу, що розповсюдила інформацію про відсутність у лікарнях Херсона апаратів ШВЛ, ліків та захисту для медиків. У своєму рішенні суд не виклав зміст інформації, поширення якої призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення, не мотивував яким чином повідомлення могло спричинити паніку серед населення і чому до порушника має бути застосована максимальна сума штрафу за цією статтею, а це 255 гривень.

Як бачимо із судової практики, покарання за поширення неправдивих чуток онлайн, дійсно можна отримати. Водночас, самі суди не можуть достатньою мірою обґрунтувати наявність умислу сіяти паніку серед населення.

«Обов’язковою складовою такого правопорушення, як поширення чуток, є наслідки у вигляді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення. Саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку, не становитиме порушення за статтею ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас, саме обвинувачення такої особи не повинно порушувати її права», — наголошує адвокатка Людмила Опришко.

Нагадаємо, що порушення ст. 173-1 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень) або виправні роботи до одного місяця.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS